Якби ходив Ти по землі,Пішла Тебе би я шукати.Як тая жінка, що хворіла,Крізь люд хотіла пробиратись.І пробираюся все я.Та не людей юрба так тисне.Зібралась інша вже юрба -Юрба всіх духів сатанинських.Стрілами б'ють, збивають з ніг,Та я не впала, на колінахІду, Господь, до ніг Твоїх.Я доторкнутися повинна!А вони допчуть, верещать,Що не проб'єшся, не пропустим.Та на мені Христа печать.Печать міцна Святого Духа.А Він там, у мені живе.Мені іти допомагає.Мене розбити не дає,Отця за мене Він благає.Так, на колінах, проберусьКрізь полчище оте вороже.І до Ісуса доторкнусь,У тому віра допоможе.А віру, дасть мені Господь.Міцну, як зерня те гірчичне,Що переставить може гори.У поміч дав його Бог Вічний.І скаже мій Ісус - "Іди, Іди, дитя, і будь здорова.Змогла до Мене підійти.І віра тебе оздоровила.А поки...пробираюсь щеЧерез те полчище до Нього.Не біля Бога воно є,Боїться воно дуже Бога.А біля мене день та нічУсе те полчище чатує.Розпалену до біла пічВоно усе мені готує.А Бог мій, навіть у печіУ полум'ї, зі мною буде.Вогонь мене не обпече,Як золото блищати буду.І так, через усе життя -Все на колінах, все до Бога...Найкраще в світі почуття -Торкатися до ніг Святого. Л. Шпак