Для Бога нема неможливого,Ти, може, так низько вже впав... Колись ти був Господом вибраний,Обіцянку Йому давав. Та гріх відірвав від Спасителя,І в світ ти цей знову пішов. Колись був для інших учителем,Знав вірную Божу любов. Ти знаєш, що в Слові написано:"Таких неможливо спасать. Одного разу просвічених,Покаянням знову обновлять"Та теплиться все ж там глибоко Надія, як спрага в душі,Та перемагає твій розум:Уже неможливо спасти... І знову в цей світ повертаєшся,На мить забуваєшся в нім... А серце пече... треба каятись... А розум - написано все ж... Що є неможливе для Господа? Ізраїль Його відкидав. Не раз своїм він непослухом,Він Бога свого залишав. А Бог і сварив, і наказував,Та милості не відбирав. Завжди залишався з Ізраїлем,І милував, як він взивав. Поклич, і тебе Він помилує. Він душу твою обновить. І Він не згадає гріхи твої,Якщо цього зочеш лиш ти. Не раз до душі так говорить:"Дитя Моє, чуєш, вернись! Я милую, Я іще поруч,Хочу твою душу спасти. Душа може ще не схолола,Ще може шукає Мене,Що є неможливе для Господа? Я - Бог, Я люблю так тебе!" Л. Шпак