Коли насінням землю засіваєш,Розповідати їм не починаєш,Як їм в землі потрібно виростати,Щоби закон, що Бог дав, виповняли.А Бог поклав від створення землі Закон один і сіяння, і жатви.Щоб по Його законам лиш рослиРослини ті, що посадив одного разу.Ти просто поливаєш і чекаєш.І сонечком Бог з неба зігріває.І як в землі воно росте не бачиш,Та без тепла і сходів не буває.Бо тільки що зігріте є теплом,Водою рясно що завжди полите,Насіння те обов'язково проросте.І урожай дасть, що йому під силу.І в житті нашім так воно є теж,Ми рідних часто слову так навчаєм.Все проповідуємо, як потрібно жить,Спасатися ж ніхто з них не бажає.І журимось до болю ми порою,І це для нас є так нестерпно дуже.А час усе біжить, а час так сходить...Не зупинить його, не повернути...Насіння вже посіяне не раз,Та щоб росло, тепло йому потрібно.Молитвами їх треба поливати,Тоді покажуться і сходи із посіву.А на землі все любить так тепло.А за для цього й сонце Бог поставив,Щоби не тільки світло нам було,А щоб теплом навкруг все зігрівало.Зігріти спробуйте своїм теплом.Моралі ж, вони користі не мають.Господь завжди лише творив добро.Серця холодні ви любов'ю зігрівайте. Л. Шпак