"Переправимось..."- і сіли до човна.Пливли тихенько...та де ж буря та взялась?Пливли тим озером вони не раз.Їм, рибакам, до цього не звикать!Сказав Учитель: переправимось.Сам в човен сів, як не повірить тут...Але коли вже буря зайнялась,А Ісус, там на кормі, заснув...Тут вже ніяк їм не до віри стало,Коли став повним човен їх води,Черпали лише воду і черпали...І страх забрав, що був у них, спокій.Він лише спить...та це хіба можливоСпокійно спати, як буря реве?На озері не було бур таких ще,Коли, не раз, вони пливли уже.Але й для них та перевірка мала бути,На стійкість і на віру в бурі тій.Невже їм Бог дозволить потонути,Коли Син Божий з ними у човні?Але десь всі думки ті розчинилисьВ тій бурі, що ревіла навкруги.Не бачили вже сплячого Учителя,Все думали, як не втопитись їм.А Він бо, "переправимось"сказав їм.Чекала слава Божа впереді -Він одержимого від духів злих всіх збавив,І слава Богу в небо полетіла!І в житті нашім часто так буває.Господь нам каже, що "перепливем"Та, на путі, Він перевірку посилає -Входимо в бурю, іноді з вогнем.Здається, що Ісус заснув, не бачить.І боремось з бідою з усіх сил."Невже, Учителю, Тобі й діла немає?Прокинься! "Допливем" Ти говорив!А Він не спить, а віру укріпляє,Бо знає - бурі більші впереді!Ніколи Він, ніде не залишає,Навчає, як крізь бурі ті пройти.Його характер щоби пізнавали,Щоб бачили Його перед собою.Стерничий у човні Він завжди нашім,Нашого човна приведе додому.І неодмінно явить Свою славу В житті Він нашім там, в кінці путі.Про що й не мріяли Він дасть нам,Усі печалі допоможе перейти. Л. Шпак