Під листям схована вся нагота.Адам та Єва ви хіба сховались?А перед Богом ви відкриті й так.Раніше ж наготи не помічали.Раніше ви ходили перед НимВідкритими лиш в прохолоді раю.Раніше там Бог з вами говоривІ це вас не бентежило ні разу.Чому ж оце ви листя одягли?І що вони прикрить можуть собою?Вони прикриють на кілька хвилин,А потім вже зів'януть, далі всохнуть...І буде знову видна нагота,Що без гріха її не помічали.Й сховалися від Бога тоді там,Очі відкрились, й соромно вам стало.А Бог же бачив, як раніше, все.Від Його ока листя не сховає.І відповідь прийшлось нести за те,Що думали нічого Бог не знає.І зараз ось стається отаке.Не раз від Бога наготу ховаєм.Ховаючи від людських все очей,Листя для Бога нічого не означає.Ми перед Ним відкриті завжди всі,Яку б одежу ми вже не оділи.Він бачить навіть всі наші думки,Діла, як би сховати не хотіли.Коли душа є чиста перед Ним,То прикриватись їй і не потрібно.І маска праведності, яку носиш ти,Душі від Бога ніколи не скриє.Поглянь на небеспечній я путіСтою, Господь, і чи немає того листя?Відкрий, щоби як Єві не пітиІз раю, де призначив буть мені Ти. Л. Шпак