Твої очі хотіла побачити, Боже,Та мої застиляє туман все із сліз.А вони ж бо, звичайно, на небо є схожі,Мій єдиний у світі, прекрасний Христос.Що у нім прочитаєш, в погляді із Голгофи?Там - за кожного біль, там - прощення у них.Там лиш слово: " не плач, за тебе тече кров тут...Потерпи трошки ще, Я тобі відповім"Тільки сльози течуть по щоках, не стихають.Серце погляд Ісуса шукає усе.А в очах я своїх невелика, слабка є,Як дитя, що за руку все Батька бере.Щоб міцніше за руку Його вже триматись,Щоби поруч іти, у очі споглядать.Навкруги все обличчя знайомі минають,Ніяк погляд Ісуса не можу впіймать."А блаженні є ті, що не бачать, а вірять..."По житті так іду все за віру держусь.Часом Бог відкриває небеснії двері,Щоб зв'язок я не втратила з Господом тут.У найбільшому рішенні твердо стою я.Можу я помилятись, ніколи - мій Бог.Що мій Бог допускає, ціль має свою лиш,Зрозуміть не стараюсь, завжди вірний Бог.А обставини часом тиснуть з новою силою,Від зневіри лише серце ти збережи.Від емоцій земних, ти його збережи лиш,І на рішення щоб не впливали вони.І на тіло своє не надійся ніколи.Між людьми ти підтримки собі не шукай."Сила ваша є лише у вірі й спокої"Всі проблеми свої Богу лише ввіряй. Л. Шпак