Статистика telegram каналу - @vinblog2

Логотип телеграм спільноти - Вінницький блог N2 2021-06-17

Вінницький блог N2

Кількість підписників:
1069
Фото:
210 
Відео:
Посилання:
204 
Категорія:
Новини та ЗМІ
Опис:
Іронічно про Вінницю

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Одине з зображень історіі логотипів цієї спільноти
2024-07-06
Одине з зображень історіі логотипів цієї спільноти
2022-08-21

Історія змін назви

Вінницький блог N2
2024-07-06
Вінницький блог N2
2024-06-15
Вінницький блог N2
2023-10-02
Вінницький блог N2
2023-09-28
Вінницький блог N2
2023-03-19
Вінницький блог N2
2022-12-07
Вінницький блог N 2
2022-08-21
Вінницький блог N 2
2022-08-19
Вінницький блог N 2
2022-08-16
Вінницький блог N 2
2022-08-12
Вінницький блог N 2
2022-08-06
Вінницький блог N 2
2022-07-23
Вінницький блог N 2
2022-07-15
Вінницький блог N 2
2022-07-12
Вінницький блог N 2
2022-07-10
Вінницький блог N 2
2022-06-28
Вінницький блог N 2
2022-06-26
Вінницький блог N 2
2022-06-20
Вінницький блог N 2
2022-05-24

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2022-05-25

Стіна канала Вінницький блог N 2 - @vinblog2

Ударилися якось шойгу і лукашенко лобами біля сраки путіна, аж іскри полетіли. Сидять, чухають лоби, а по полу документи попадали.⠀

шойгу достав листочок і показав лукашенку. ⠀

- григорович, подивися яку тєму наші учьоні придумали!⠀

- Господи...а шо це за чудо? - хлопнув по брукам вусатий мачо, в бруках по-зрадницькі хруснули картопляні чіпси.⠀

- Це ноухау "москва-200", мощнєйша разработка аналоговнєт по утилізації отработаного біологічєского матеріала. На фото показана модель размєром 120×90×50 мм серії "Розрив". В устройство влізає около 200 грамів об'єкту для похорон. Два штика глибиною яму викопав і готово!⠀

- Матьмояженщіна, яка красота! ⠀

- Знаю, знаю. Ми ж чого темпи наступлєнія знизили? Бо родичі пропавших без вісті задолбали: пришліть пропажу, пришліть пропажу. А у мене що свободного транспорта дофіга? Уже дістали з резерву волів та тєлєги!⠀

- Ой, не кажи. Дай цьомну, поки ти говориш, - попросив григорич⠀

- Да-да, пожалуйста, бо я вже нализався за день.Так ось. А таке устройство привіз, зібрав за пару хвилин і готово. Хоч по почті відправляй, хоч пусти річкою, хоч акуратно закопай в сусідній клумбі. Правда, треба незамєтно, бо собаки туди сцять перестануть та порозривають собі мочові пузирі!⠀

- Які ж ви геніальні, сєргєй кожухєтович⠀

- Нє-нє, григорич, не треба, бо у мене потом усі труси жареною картошкою пахнуть, а жінка дома їсти не предлагає, бо думає, що в вже на роботі поїв. ⠀

- Ви сьогодні вже все, сєргєй кожухетович? Бо так голосно прицмокуєте, шо мої просьби наверх не доходять! А я ж тут не просто так у слюнях увесь перемазався, а по справі.⠀

- Звиняй, григорич, але я не для того командір, щоб на півдороги роботу бросать. Раз вже взявся, то до блиску! У мене осьо і фотографія моїх подчіньонних з собою!!! Все-таки не перший рік на руководящих должностях.⠀

- А я фото не ношу, шоб хакєри не вкрали і не опублікувади десь анонімно в тєлєграмі: достаточно моїх лічних прямих трансляцій на національних каналах. То ви вже йдете вступать на фронті чи як?⠀

- нє, григорич, ми вже і так солідно вступили з цією війною. Мене вже домашня свинка десятою дорогою обходить і затуляє носа копитом. А ще депутат госдуми називається...

540
22-08-24 21:22

Хелов, українці та українки!⠀

Від імені Вінницької іронічної армії вітаю вас з Днем Незалежності України!⠀

Ще з дитинства у мене було 4 улюблених свята: Новий рік, 8 березня, День Перемоги і День Незалежності.⠀

З часом 8 березня вилетів зі списку (я осознав, що жінку можна вітати в будь-який день року і не один раз), потім День Перемоги (померли люди, "про яких" була ця дата, а маскаради - не моє). ⠀

День Незалежності для мене про те, чому я взагалі живу в Україні. З моїм іронічним досвідом та ще і у такому званні для мене відкривались би будь-які закордонні двері, даже ті, що на карточках. Барижив би собі іронією на Брайтон-біч або даже на Монмантрі, або в Монако сало продавав на пляжі, там зараз на нього великий попит.⠀

Мені подобається бути українцем в Україні. Подобається відчувати себе своїм без лапок, бо "своїм в Іспанії" чи "своїм на Шрі-Ланці" я теж можу бути. Але подобається бути своїм в Україні.⠀

Це важко. Мені є, з чим порівняти: мав досвід і по сходам без ліфту ходити, і картоплю копати, і даже бігав на орбітреці. Бути українцем або українкою в Україні важко, особливо зараз. Особливо, якщо поряд тисячі тих, хто з Україною тільки фізично,а думками вже десь, або коли не вистачає тих, хто сильно підсилив би її тут, а вони там. Не вистачає історій, голосів, не вистачає віри, що українців в Україні багато. Іноді здається, що ти один, але це тільки в ліфті або оцей коридорчик між ліфтом та дверима на вулицю.⠀

Незалежність для мене - це мати можливість виїхати, але залишитися. Не тому, що комусь щось винен, а тому що хочеться. Лазити оцим містом, дивитися на оці кущі чи дерева, любити оцю їжу, або не любити (змінив недавно постачальника шаурми біля Мегамолу).⠀

Незалежність - це любити себе в Україні, любити інших в Україні і любити Україну. Любити і поважати. Бо коли я бачу, як якесь мурло швиряє обгортку з тачки прямо на дорогу, то у мене бажання спочатку дати по рогам, а потім пощупати пульс і чухати на базу в Азію. Тому задумайтесь, хто це робить - ви ж руйнуєте баланс іронії у світі і ріскуєте своїми рогами!⠀

Шо там Симоненко казав? Любіть Україну? То любіть. Все буде добре!⠀

p.s. І книжки читайте. То Сосюра казав.

394
22-08-24 10:16

Не помічали такого у Вінниці?⠀

Йдуть двоє хлопців по тротуару. Один харкає прямо собі під ноги, але промахується і попадає на свій же кросівок:⠀

- Вася, ти харкнув собі на кроси? - підмічає товариш⠀
- Бачу. От ця кончена війна...⠀

Або інша ситуація. Доставка суші опаздує на півчаса:⠀

- Оператор сказав, що 40 хвилин, а у⠀
вже час двадцять пройшло...⠀
- Війна... - задумчіво відповідає доставщик так, як наче він по дорозі три танка підпалював методом розпалювання під ними кострів.⠀

Або ще отаке. В таксі:⠀

- Ви дорогу не підкажете до адреси, бо я з цією війною вже нічого не помню.⠀

Або в супермаркеті дві клуші курять на вулиці, а всередині черги по 700 чоловік на кожну з двох працюючих кас з шести. Люди в черзі:⠀

- Та де ж всі ходять, мені ж ще пішки до Гайсина йти, а вже 22.40⠀
- Війна...⠀
- Невже касіри пішли на фронт? Та даже якщо так, то хіба не можна було знайти їм заміну?⠀
- Не на часі...⠀

Або в чаті ОСББ:⠀

- Ну хто це не доніс мусор до смітника? Люди, шо з вами?!⠀
- Війна...Не можу далі нести це на собі...- по-філософські відповідає хз хто: в тих чатах уже всі від дірєктора Поділля до авторітєтних бомжів.⠀

Або десь даже серед своїх знакомих.⠀

- Лежу цілими днями дома, робота не йде зовсім, даже немає сил простинь розправить під спиною, а вона скрутилася і давить в бік⠀
- А куди ж сили ділися?⠀
- Війна...⠀

Або на базарі.⠀

- Беріть помідори. Казка, а не помідори⠀
- Якісь вони у вас подавлені⠀
- Війна...⠀

Чи:⠀

- Галя, чого ти голову тиждень не миєш?⠀
- Не на часі...Війна⠀

....⠀

- Петро, ти мене чуть вчора не скинув на обочину на своєму тракторі. Даже не вибачився?⠀
- Війна...Не на часі зараз вибачення.⠀
- Зараз я тобі морду розіб'ю⠀
- Під час воєнного стану? У тебе совість є?⠀

І так без кінця-краю. Шо сталося з людьми?

286
22-08-23 15:53

Отримав лист. Показую, як є.⠀

"Здрастє, Вінницький блогер N2. ⠀

Пише тобі та сама парочка, яка шукала самокат, а ти його зарезервірував, бо побачив, шо наш общий вєс 193 кг. ⠀

От ти смієшся з самокатерів, да? А хіба людям ізвєсно, що це за доля така - бути самокатером?⠀

Я встаю з самого утра в 7.00, біжу в туалєт і стаю на вєси, потім вдіваю труси та інший важкий одяг, та йду на вулицю шукать самокат.⠀

Побачу його на смартфоні, потім швидко біжу, щоб ніхто не забрав, прибігаю до тих нещасних кущів, б'юся з дєвочкою років восьми, яка лізе взяти мій самокат, хоча правилами заборонено таким малим дітям лізти поперед великих мужиків.⠀

Но включити самокат - це тільки початок. Я нажимаю газ і починаю летіти по тротуару до зєбри, бо тільки на зєбрі самокатер може відчути себе мужиком. Підлітаю на всьому ходу до зєбри, перескакую дорогу і зразу ж мене кидає в холодний піт, бо чуть не залетів самокатом у дорогий автомобіль. Чуть не залетів, а мужик уже матюкається так, наче я подряпав той рейнж ровер, як минулого тижня мазду. ⠀

Люди добра, а це шо легка робота летіти по тротуару? Вічно якісь спиногризи створюють аварійні ситуації, а молоді неопитні мамочки кидаються під самокат, як метелики на світло.⠀

Інша проблема - велосипедисти. Понімаєш, царі велосипедних доріжок. Тут хоч би бабу стару не збив з ніг, переживаєш за неї, так ще летить якийсь орьол на велосипеді прямо по велодоріжці, яку я зайняв для проїзду. Він же не розуміє, що я тоже принципіальний!⠀

А автомобілісти? Хіба ж вони розуміють, що дороги теж створені для самокатів? Постійно то бібікає, то кричить: а це відволікає, коли ти розвертаєшся на складному перехресті на червоне світло!⠀

І ось після тяжкого самокатного дня, коли вже немає сил ні на що, я зустрічаю свою малишку після смєни, ми раді один одному, раді, що зустрілися живими в кінці дня! ⠀

Нас переповнюють почуття, ми біжимо взяти самокат один на двох, як півторашку пива під сємочки. Ми летимо до нашого крилатого коня, щоб полетіти на крилах страсті до неї на Вишеньку!⠀

Ми дихали цією поєздкою...а на смартфоні напис: Зарезервовано іншим...⠀

Як ти міг?!"

553
22-08-19 21:19

Їхав сьогодні у трамваї за 8 гривень. Узнав, до речі, що за 8 гривень можна їхати хоч одну остановку, хоч аж до самого кінця, то проїхав свою остановку і ще дві зайві: люблю витискать з жизні все!⠀

Зайшов у салон, там мужчіна сидить у такій чорній-чорній футболці, чорних чорних джинсах і з такою густою чорною-чорною бородою і такою чорною-чорною волохатою шевелюрою. А на грудях висить такий золотий-золотий хрест, яким можна було б палача вбить одним ударом, якби у Ісуса такий був. Хоча зараз у палачів хрести не менші.⠀

Сів отак біля цього мужчіни і думаю вголос, як наче на ісповіді. ⠀

- Согрішив я, батюшка. Йду собі по вулиці, бачу, якась парочка шурує брати один самокат, що стоїть від них метрах в 100. Я мігом відкриваю додаток болта, знаходжу цей самокат і клацаю "зарезервувати". Парочка підходить через секунду, сканує його, а він же уже зайнятий. А я ж оце стою, дивлюся, як люди суєтяться, бігають, нічого не розуміють, матюкаються. Та через пару хвилин йдуть. А я просто шурую пішки далі...Резервних пару минут закінчуються і з мене нічого не знімає.⠀

Батюшка толєрантно промовчав. І смиренно я теж смиренно закрив рота. Мені здалося, що він уважно аналізує, чи можна мені цей гріх відпускать, чи ні. Дістав мобільний, почав когось набирати: Невже бога?!⠀

Але мої сподівання були розірвані вхлам...Мужчіна просто-наспросто перемикав музику в плеєрі...І хоч би то були якісь православні рок-н-рольні балади, але ж ні: звичайний танцювальний плейлист без долі намьока на його церковне життя.⠀

Вже навіть здалося, що я помилився і сповідувався якомусь хіпстеру зарощому, але в цей момент трамвай проїжав повз собору і мій сусід перехрестився та відкрив додаток по продажу криптовалюти, щоб перевірити актуальні ціни на біткоїн для представників церкви.⠀

Я вийшов з трамваю задоволеним та щасливим. По-перше, трохи душно, по-друге, швидше хотів поїсти, бо з самого ранку нічого не їв. ⠀

А як же швидко повернутися на потрібну мені остановку, якщо я через це покаяніє та безлімітний проїзд проїхав далі, ніж треба?⠀

Ой...даже не буду писати, що сотворив. Відкрив додаток, а далі як уві сні...:(⠀

366
22-08-19 11:18

Це важливий пост, який може зробити вас чуточку щасливішими. Тому особливу увагу на нього я прошу звернути моїх любімих адептів Вінницької іронічної армії!⠀

Все почалося просто. Гуляв по центру, слухав музику, пропустив звонок з незнакомого номера. Закинув його в гетконтакт, а там:⠀

- мій любімий Барак,⠀
- Барак білий дом,⠀
- Барак баскетбол по суботам,⠀
- Порішать за візу,⠀
- Прикольний чел з метро, каже шо був президентом⠀

Перезванюю.⠀

- Хелов, у мене від вас пропущений.⠀

- Хелов, містер Вінницький блогер N2. Мені ваш мобільний намбер дали в міністерстві по вопросам літературної інтеграції та міжнародним зв'язкам. Мене звати Барак.⠀

- Це якийсь развод, да? Откуда у них міг бути мій номер? - ужасно не люблю говорить по мобільному⠀

- Нє-нє, це серйозно. Вопрос касається просування мого світлого іміджу на Вінниччині через Сальницьку бібліотеку. А я в обмін можу поставить пару ваших книжок в бібліотеці Вашингтона.⠀

- Це вже по дєлу. Що він мене треба?⠀

- Значить, дивіться. Ви пишете пост, мол, так і так, наступний тиждень працюєте піарщиком Сальницької бібліотеки. Там моя знакома Емма Дадул https://instagram.com/emmadadul/ напише пост про те, шо у неї скоро днюха, було б афігєнно книжечок в бібліотеку настрілять, бо з ними швах.⠀

- Записав, що далі?⠀

- Далі я вам там точку, де ви купите книжку за налічку про мене, а я вам потом на карточку скину. Ну і для прикритія можете купить ще яких-то книжечок, щоб не тіки про мене. І підпишете їх "Сальницькій бібліотеці від Вінницького блогера N2" аби не виникало подозрєній. ⠀

- А які книжечки ще можна взять для розбавки?⠀

- Якесь гідне оточення підберіть, бо це все-таки проект міжнародного значення. Не хватало ще, щоб люди в Сальнику шушукалися, наче Обама стоїть на одній полочці з, прости господи, Донцовою. ⠀

- Добре, зроблю. ⠀

- Дуже сенк ю вам. Здоров'я і перемоги вам!⠀

Ото такі справи. Тому запрошую всіх вас, пані та панове, приєднатися до цієї баракоугодної справи і розбавити мої 28 книжок своїм вкладом. ⠀

Книжечки можете відправити напряму Еммі (контакт через дірект), а можете відправити пару гривень на підконтрольну мені карту 5375411506002372, тоді я куплю їх сам і підпишу "від Вінницької іронічної армії".⠀

Погнали!

493
22-08-14 20:47

З обуренням прочитав сьогодні новину, як наче правоохоронні органи разоблачили бото-ферму з міліоном ботів, що працювала в інтересах Петра Порошенка.⠀

Впевнений, що по-справжньому народна підтримка та любов до шоколадного президента повністю розгромить всі слухи і домисли.⠀

У мене таке вже було в блозі. Не пам'ятаю, про що був пост, але я через свою нічтожність та тупорилість написав якісь два-два з половиною слова повністю несправедливої крітіки в сторону Петра Олексійовича. Здається, хамські назвав його олігархом, що єстєствєнно ніколи не відповідало дійсності.⠀

Перші сто тисяч коментарів з'явилися ще до того, як розмістив сторіз про новий допис. Добрі чуйні люди точно вказували на усі мої недостатки з моменту народження, щиро бажали вмерти та турботливо підказували, як саме краще це зробити. Від такої кількості уваги від незнайомих мені людей я практично розтанув...⠀

Потім підійшло триста тисяч бабушок, які по-руські розказували мені, що ніколи в жизні не треба купувати водку з рук, бо це ріски для життя і здоров'я, а краще брати у фірмєнних магазах по всій ростовській, тамбовській та московській області. ⠀

- При чому тут водка? Пост же про Пороха? - писав здивовано я.⠀

- Та щоб ти повиздихало зі своїми агресівними вопросами!!! - дуже спокійно відповідали бабушки, правда коментарі відредагували і замість водки писали "торти".⠀

Після обіду підійшли порядка міліона чоловік, які головною місією свого життя мають концепцію вдячності. Від щирих слів вдячності у мене замироточив ноутбук, а в очах з'явилися сльози. Я не міг повірити, що так багато людей тільки-тільки створює акаунт, даже не встигає додати аватарку, а вже вважає за потрібне подякувати під моїм постом Петру Олексійовичу за створення Вінниці, вінничан і Південного Бугу, біля якого сама природа располагає робить найкращі канфєти в світі.⠀

Тому зараз, коли якісь непонятні правоохоронці виявили тонни сімок, модемів, десятки тисяч копірайтерів, редакторів, дві клавіатури і надгризену шоколадку, я вневнений - це провокація.⠀

І ось я зараз піду розміщувати сторіз, а коли повернуся, тут вже буде сто тисяч коментарів від щирих прихильників Петра Олексійовича. Вірю. Знаю. Можемо! 💙💛

778
22-08-02 20:12

Оголошується великий всевінницькій збір книжок про Вінницю, Вінниччину та Східне Поділля!⠀

Адепти Вінницької іронічної армії, на вас я сподіваюся найбільше. Но все по порядку, єстєствєнно.⠀

Читати я навчився років у п'ять від безвиході: ночні клуби в ті часи ще не з'явилися, а на діскатєках в такому віці робити було нічого, бо шоб пить водку треба було мати хоч років десять, а з дівчатами танцювать стіснявся.⠀

Коли стукнуло ті самі десять, то діскатєки уже не цікавили, бо саме в країні розгорталися крупні політичні події і медіа-ринку трєбувались експерти топ-уровня, тому ми з бабушкою на канікулах обсуждали партії, політіків, рішення президента чи уряду. Помню, що в ті часи я знав, хто такий Іван Плющ, Олександр Мороз і Петро Симоненко (і також різницю між поетом Василем Симоненком).⠀

Щоліта читав по 20-25 книжок і не менше 50 газет від корочки до корочки. Якщо мене зараз спитать, в якому році в газеті "Порадниця" була стаття про цілющі властивості долара США при поганому настрої, я вспомню дату за лічені секунди (чуть приукрашую, звичайно).⠀

Уже коли виріс, почав читати про історію. Даже зараз лежу на дивані, а переді мною шафа, мої книжки, які мама подарувала ще в школі, а біля них стоїть пласмасова Ніка з золотою медаллю. ⠀

Так ось. У цьому році я шукаю книжки про Вінницю, Вінниччину та Поділля. Шукаю, купляю і читаю. Хочу після війни стати екскурсоводом і влюбить у Вінницю півтора міліона чоловік, не менше. Танюша Рибак, вибач, отака я підступна тварь!⠀

Власне, мої любімі підписники! Я звертаюся до вас не як полковник Вінницької іронічної армії, а як ваша близька людина, раді якої ви готові практично на все!!! А імєнно сходить до своєї книжкої полочки (а також книжної полочки батьків, дідусів, бабусь) і знайти там книжки про Вінницю, які ви готові мені продати, обміняти або (буває і таке) подарувати.⠀

:) Напишіть мені в дірект, ми потриндимо. Я усім подякую, даже якщо ваша книжечка у мене вже є. ⠀

А якщо хтось знайде у себе книжку, як на фото "Вінниця. Історичний нарис. 2007", з тим або тою у мене буде особлива розмова!⠀

Репости цього запису тіки додадуть вам в карму плюс та лайк у вигляді сірдєчка від Вінницького блогера N2!

544
22-07-30 19:40