Статистика telegram channel - @vinblog2

Давайте так: я не люблю черги. От взагалі ніякі. ⠀⠀Помню в юності сподобалася одна доволі популярна дівчина, але як дізнався свій номерок в черзі...Коротше кажучи, не люблю каси АТБ, заправки в часи дефіциту бєнза, а в чергах на літак я стою і думаю, скільки стоє купить літак, щоб не стояти в черзі на общєствєнні літаки. Да-да, знаю за бізнес-клас, але не ставлю дрібних промєжуточних цілей.⠀⠀І ось мені взимку один знакомий каже:⠀⠀- Пашлі я тебе пригощу бургером в "Той самий бургер" на Грушевського. Я там сьодні замовив стульчик, але брат не може, то є вільний стульчик.⠀⠀А це без пяти минут міністр мутних справ України, щоб ви розуміли. ⠀⠀- В смислі, замовив?! Ти сам замовив стульчик? ⠀⠀- Так, там черги.⠀⠀Мене це шокірувало. Які черги у Вінниці? Це що Енера відкрила бургерну чи може це бургерна в трамваї, яка работає з 7 до 8?⠀⠀В общем, не пішов тоді зі своїм знакомим, але точку запам'ятав.⠀⠀Уже весною йшов поряд, думаю, ну черга ж розсосалася небось з зими. Підхожу...Ніфіга! Усі місця зайнято. Це вперше за всю мою жизнь таке сталося, крім того випадку, коли я прийшов у Нову Провінцію їсти сало, а там якийсь багатий мужик зняв увесь ресторан до дня народження свого домашнього ужа (це я сам про ужа придумав, щоб серйозніше звучало).⠀⠀Окей. Заглянув у вікно і пішов далі. Со злості під'їв якоїсь лапші там далі по Грушевського в @hochubo. Лапша норм. ⠀⠀Пройшла весна. Гуляв по Замостю, думаю:⠀⠀- Анука рєзко з'явлюся.⠀⠀Самокат, педаль в газ. Прилітаю. Ніфіга. Тупо зайнято і люди, як з голодного краю.⠀⠀Тоді я не витримав, набрав ізвєсного у Вінниці мужчіну:⠀⠀- Володимир Борисович, у вас є якісь інвайти на "Той самий бургер"? Шось порішать можете?⠀⠀- Та тіки два приглашенія були, але вчора віддав вінничанам на вулиці. ⠀⠀- А у Сергія Анатоліча є, не знаєте?⠀⠀- Два точно є :)⠀⠀І тут до мене дійшло...А якщо їхати не ввечері, а в будній день в часіков 10.30? Скажімо, четвер. ⠀⠀Вуаля. Нарешті я тут. Ви не повірите, кого зустрів!! ⠀⠀"Той самий бургер" дійсно класний заклад. Хоч не люблю бургери, але цих хлопців та дівчат хвалю. ⠀⠀І люди в закладі настоящі, бо я увесь час думав, що манекенів для ажіотажа посадили. Хоча я так і про міськраду довго думав:)

Пару років тому у Вінниці якась хороша людина задумала зробити бізнес. В принципі, а чого нє?⠀⠀Допустім, з дитинства дівчинка захоплювалася шиттям - шила лялькам всякі наряди, які були в 100 разів кращі за те гімно, яке шила людям замість одягу радянська промисловість. ⠀⠀Потім дівча в шкільні часи отримало від бабці першу швейну машинку Зінгер, яку бабця отримала від свого баті, який отримав її у німців, бо більше брать було нічого, а така була традиція. ⠀⠀Пройде ще років десять і от вже дівчина завершує навчання в коледжі і стає швейою на Володарці. Мощно так тарабанить років 20-25, дослужується від "принеси-подай" до знаної авторітєтної тьотки, яку слухають усі від А до Я, а Леонід Гавриш її лічно вітає на день народження, а не по телефону. Леонід Гавриш - це такий легендарний дєд, який багато років керував легендарною вінницькою швейною фабрикою "Володарка".⠀⠀Помирає Гавриш, наша жіночка потихеньку обживається сім'єю, вже і її дитина виросла та пішла в світ моди, а чоловік так-сяк тримає бізнес на центральному ринку - торгує кормом для кошенят. Тєма хоч і не оборотиста, але маржинальна.⠀⠀Вирішують всією сім'єю властися в новий проект: пошиття і ремонт одягу. Оця головна жінка стає главним менеджером, СЕО так сказать, її дочка бере на себе все оперативне управління, а батя інвестує тисяч сто гривень у всякі машинки, оверлоки, нитки з голками.⠀⠀Знімають вони офіс на Гоголя. Акуратно все там розставляють, миють підлогу і наче все готово до відкриття!⠀⠀Остався один штрих - вивіска. Значить, бере наша авторитетна та заслужена родина якийсь макєт, шурує до прінтера, там його друкує і акуратно вішає на вікно, щоб кожен прохожий дивився на цю вивіску і знав, що там...⠀⠀АТЕЛ'Є?⠀⠀Ател'є блять?!⠀⠀Та як же блять можна все життя єбашити на тих нещасних роботах, потім батрачити на тому базарі, купити ті швейні машинки і оверлоки, зняти офіс і всадити там людей, щоб отак просто без зазрєнія совісті вішати вивіску⠀⠀АТЕЛ'Є?!⠀⠀Чому не атил'є, отел'є, атіл'є, атиллє?⠀⠀Ціную кожного вінницького бізнесмена, але ніколи не зрозумію, чого деякі бізнесмени не цінують себе і свій бізнес. ⠀⠀АТЕЛЬЄ! ⠀⠀А потім хтось казатиме, що я зануда.Так і є.

Сьогодні у мене пост, який не потрібно проходити, бо він про важливе. Даже важливіше, ніж вчорашній (а той був сильно важливий). Прочитаєте самі і дасте почитати іншим, ок?⠀⠀Випадково став свідком організації одного мєропріятія - благодійний вечір для допомоги дітям, що постраждали від війни. ⠀⠀Ну як постраждали: у когось батька вбило, хтось тікав від смерті і по дорозі нахватався картін, які тільки в бойовиках можна було побачити. Тільки там понарошку і завжди можна виключити, а тут насправді і не виключити взагалі, бо не у тебе пульт. ⠀⠀Ось, значить, є дітки. Ідєальні для піару: сумні обличчя, покалічені життя, пусті очі (для фантастічєскі емоційних фото). Ну не діти, а мрія піарщика з чуточку больним его. ⠀⠀Діти є. Галочка.⠀⠀Їм, єстєствєнно, нада помогти, бо це ж діти. А у нас війна. Безумовно, нада помогти. Але по стратегії win-win, щоб і діткам благо, і піар хароший.⠀⠀Діток, умовно, десять. Каждому з них купимо умовно по теплій курточкі і даже нехай зимові красовки. Ладно, ще штани. Ну їм будь-яка помощь треба: і це правда. Всьо, рішили: куртка, штани, красовки. Діти - win.⠀⠀А де ж це все вручить нещасним діткам? Такс...Ну сцену якусь непафосну взять треба, бо ж війна. Чоловік на 200-250 благодійників, не більше. Тіки тих, хто дійсно скидувався на шмотки діткам. ⠀⠀Ведучий же треба. Дітки ж самі собі свято вручення не проведуть. Далі. Якісь грамоти? Бо тупо просто дітям на сцені ці шмотки дати. А так надрукувати такі красіві подарункові сертифікати метр на півтора і вручити кожній дитині. Дизайн мінімал, бо ж буде знімати телебачення, радіо, всі міські сайти.⠀⠀Вступних речей без фанатізма. Ну сім-вісім чиновників, потім на проекторі показать ще живих батьків, щоб чисто символічно вишибти сльозу у відвідувачів і дітей. Для атмосфери благодійства. ⠀⠀На всьо години три-чотири.⠀⠀...⠀⠀Війна багато чого змінила у нас. У тих нас, хто були адекватними людьми і до війни (сподіваюсь, це всі адепти Вінницької іронічної армії) і тих, хто тільки зараз побачив справжнє. Хто не втратив людяність в своїх серцях. ⠀⠀То може пора змінити і такі заходи? Чи варті ті умовні шмотки знівечених дитячих душ, що рвуть на сцені зараді кадра?!⠀⠀Сумніваюся.

Срочно! Важливе оголошення на случай ядєрного удару!⠀⠀Прочитав новость, що кожне місто має забезпечити місце для оргії на случай ядєрного удару. І в Києві місцева влада вже підсуєтилась та виділила під захід гору Щекавицю. Уже пішли шуточки-прибауточки тіпа "Зустрінемося на Щекавиці;)".⠀⠀Я - як полковник Вінницької іронічної армії - теж не остався в стороні від цієї стратегічної ініціативи. Мною в срочному порядку разработан план-інструкція для тих, хто не встигне під час ядєрного удара доїхати до гори Щекавиця, а готовий з гідністю провести себе в останній путь у Вінниці.⠀⠀Місце. Однозначно, Універмаг. По-перше, формально гора - це куча каміння, а значить ЦУМ підходить ідєально. По-друге, він стоїть на перехресті доріг, а значить, будь-яка людина чи на Вишенці, чи на Замості набирає таксі, просто каже "На Універмаг на оргію" і таксіст даже не почувши останні слова вже везе вас на точку. Міськрада може забезпечити організований підвіз населення трамваями зі знижкою 50%.⠀⠀Інфраструктура. Ви знаєте такий факт, що ялинки за 15 хв до Нового року віддаються безплатно? А ще бармен в Аурі може наливать безплатно! ⠀⠀В пєшеходній доступності "Сільпо", книжний магазін "Буква" (для тих, хто получає оргазм від інших речей), для кволих або уставших (хто пішки з ГПЗ прибіг) - "Шарікава". ⠀⠀Важливо організувати правильну процедуру оргії, оскільки це ж останній публічний захід вінничан.⠀⠀Думаю, що спочатку дати мікрофон для невеличкої промови Володимиру Гройсману. Потім - без цього ніяк - пару слів Сергію Анатолічу. Можливо, вони урочисто махнуть рукою, символізуючи старт оргії.⠀⠀Часу мало, тому коли свято вже розпочнеться, дати слово для святкової агітації Олегу Ляшку та Юлії Тимошенко. ⠀⠀Юлька:⠀⠀- Любі маї! Як би вам не було тяжко в цю гадину, я душею з вами, з кожним із вас, особєнно з отим красівим мужчіною, який продає канфєти Рошен. Господи, Петя, це ти?!⠀⠀Під звуки ядєрного взрива вінничани в єдиному пориві іспаряються від високої температури, а на небесах поводяться так, наче зовсім не знакомі друг з дружкою, і при жизні не бачилися.⠀⠀І тіки один мужчіна ходить з обсмаленими цукерками та каже: ⠀⠀- А я все бачив! А я всім розкажу!)

Пройшла новость, наче закривають державний пологовий будинок N2 на Коцюбинського, в якому б я народився, якби не народився у іншому пологовому будинку. ⠀⠀І все б нічого, але персоналу та общєствєності стало обідно, що такий корисний будинок хочуть закрити якось по-тихому, без всяких разговорчіків та пояснень. ⠀⠀Ну типу питають у якогось чиновника:⠀⠀- Здрастє, я чого ви закриваєте пологовий будинок N2?⠀- Когда я єм, то глух і нєм.⠀- Господи, ви шо купюру зараз жуєте?⠀- *мовчки жує*⠀⠀Це не моє собачє діло тут квакать по поводу рішень властьімущих, але можливо питань було б сильно менше, якби чесно пояснювати, шо до чого. Впевнений, що чесні відповіді на чесні питання повністю поставили б точку у всіх цих неприємних волнєніях персоналу, клієнтів і ще ненароджених малих.⠀⠀- Чого закриваєте пологовий?⠀⠀- Не на часі народжувати. Війна! Та взяток поменшало, а крузак по 57 гривень за літр дізєля як заправлять?⠀⠀- Просто це пологовий будинок.⠀⠀- І шо? Ви думаєте, я сліпий і не бачу вивіску? А ще це півгектара землі, яку нада осваювать. Це тоже непросте завдання! Чи ви думаєте, виселить пологовий і вже мані в кармані? ⠀⠀- Не знаю..⠀⠀- Так я вам розкажу. Випхнемо ми лікарів та жінок кудись на Старе місто в старі гаражі. Це тіки початок великого путі!!! Кожного дня їзди по інстанціям, предлагай мзду, щоб розрішили знести це зданіє. Потім чухай договарюйся з бізнесменами, хто хоче построїть ТРЦ або ЖК. А ті тоже такі капрізні: ой, а мені водичку підключать? А світло? А мене це трогає?! Їду на водоканал, до енергетиків. Це великий труд, безсонні ночі. Тут народити проще, чим звезти кінці з кінцями в такій муткі!⠀⠀- Уявляю...⠀⠀- Шо ти уявляєш, сцикун? Шо ти можеш уявлять? Я тридцять років у професії! Тільки декларацію разів сорок змінював, бо вже забуваюся, які торгові площаді мої, а які на собачку покойну були записані. У мене два ордєна, сім медалів!!! І це тіки на комунальний готель наміняв!⠀⠀- То шо з пологовим? Будете зносить?⠀⠀- Та фіг його знає. Якщо якийсь часний центр зайде по норм ціні, то оставимо. Нехай працює на людей. Я ж все-таки понімаю, що пологовий треба, за людей беспокоїться треба. Ви пойміть, не я ірод, а дізєль по 57 гривень.

Прикиньте, я років сім думав, що Валєрка з третього поверху - алкаш, який носить шмотки померлої бабушки, а сьогодні дізнався, що він рєспєктабєльний айтішнік і то такий стиль. ⠀⠀В ліфті з ним зустрілися, а він так наче вскользь каже:⠀⠀- Йду на відкриття нового магаза українських брендів одягу "Онпоінт" в Універмазі.⠀⠀Я дєлікатно мовчу, бо яка мені різниця до магазів одягу, якщо це не євромікс на Хмельницькому шосе. ⠀⠀- Осьо прислали даже іменне запрошення. Бачиш, "Валєрка" вручну написано помадою.⠀⠀Я вже дивився на цифру 2 на ліфті і ось-ось мав вийти з цієї комунікаційної пастки.⠀⠀- Всім ізвєсним блогерам прислали, - ляпнув цей моднік і у мене в душі щось обірвалося і гепнулося додолу з серйозною силою.⠀⠀- І скільки у вас підписників? - делікатно спитав я, ледве бачачи Валєрку, бо очі наливалися кров'ю.⠀⠀- Семеро, но це враховуючи мою бабушку, яку я підписав втіхаря, бо цифра шість мене постоянно лякала.⠀⠀Вийшов з ліфта і зразу поліз пальцями в поштовку скриньку. А пальці товсті, ще і вранці сала наївся: тільки руки обідрав, нічого не дістав. Полетів додому, знайшов ключі, спустився - немає.⠀⠀Немає ніякого запрошення!!!⠀⠀Господи...Мабуть, укрпошта загубила. Полетів у відділення, заскочив, прямо з дверей кричу:⠀⠀- Як ви могли загубить таке важне пісьмо? Хіба так можна з живою людиною!!!⠀⠀Дівчата перелякалися, шо аж даже глянули на мене. ⠀⠀- Листа на ваше ім'я не було, - прозвучало як приговор.⠀⠀Думаю, може, Валєрка вкрав? Так там же вручну було написано "Валєрка". Хіба могли засновниці цього магаза Майя та Маша написать Валєркі, но не написать мені? Може, паста в ручкі закінчилася? Може, бумага?⠀⠀Вийшов на вулицю і побрів собі пішки до магаза. Без приглашенія, без настрою, без откритки. Думаю, хоч в очі їхні безстижі гляну, хоч губами беззвучно поматюкаюся, хоч скажу, що ремонт паршивий в якості мєсті.⠀⠀Прийшов. Став отак біля вікна і дивився, як люди з пісьмами ходять всередині такі важні, красіві, щупають одєжду різну, один одного обіймають, цьомають. Дівчата тоже всі такі красіві і нарядні.⠀⠀І передумав казать за ремонт. Ладно, думаю: прочитають, осознають, проставляться. Не знаю, правда, як...⠀⠀p.s. Сирники, горіхи, чай чорний.

Проснувся зараз від звуків вибухів срак в сусідньому медапросторі. Бахкає так, що я думав, наче верховний мох і болото сів покакать не в той чемоданчик і нажав жопою червону кнопку. ⠀⠀Мені складно придумати більш ефектну стратегічну діарею, яку б могли придумать главні стратєги побєд з тої сторони за лінією адекватності. ⠀⠀Самі ж розкручували захисників "Азовсталі" по всім своїм каналам, шутам гороховим, через усі газєти. Писали, що це чорти в українському облічії, яких зловили благодаря лічним связям бога в небесному омоні. Потім показували гору попілу від спалення своїх загиблих героїв, які освобождали Маріуполь, шоб захватить цих главарєй. ⠀⠀Коли гору розвезли тракторами по мєстам празднічного поховання, начали строїть клєтки, де мали судить цих главарєй. Хароші такі клєтки з дрібною ячєйкою, щоб не повтікали. Це мало бути тааакккииий суд, шоб усі поняли: на цей раз ніякої корупції, ніякого кумовства не буде - тіки справєдліва кара, тіки піздєц.⠀⠀І ось якась женщіна звонить в ставку верховного моха і болота і каже:⠀⠀- Здрастє, я оксана марченко. Може, ви мене помните. Фото в анфас, профіль і задом відправила на вотсап. Вам должні були позвонить.⠀⠀- Ксюха, прівєєєт!!! Та канєшно, уже і позвонили, і писали. Даже якийсь пєнсіонєр з самари мені угрожав, а наркомани з владівостока устроїли забастовку. Про циган з молдавії даже нічого не кажу: вони лякають виходом свого табору зі складу придністров'я, якщо я тебе не послухаю.⠀⠀І ось йде обмін...⠀⠀Як його взагалі можна пояснити тому 140мільйонному стаду? ⠀⠀соловйов: Ми поміняли зачуханих небритих бомжів на рєспєктабєльну віруючу людину. Даже одна спасьонна жизнь - це вже чудо! Коли мені позвонили і сказали, що це треба казать в ефірі, я плакав.⠀⠀сімонян: Ми побєділі не тільки українців, а і здраву логіку, фінансіруєму Америкою. Нас не обдуриш, нас не сломиш. Сьогодні возвратілі медведчука, завтра возвратім його поваріху і поміняємо на Херсон золотий вагон - сімвол культури нашого народу!⠀⠀кисільов: а коли я просив помінять тих бойцов на свого джипа в коктебелі, то мені отказали!! медведчук міг би переїхать граніцу на мойому джипі...якби ж чуть раньше.Так жаль джипа(( ⠀⠀p.s. Все буде добре.

Коротко про главні новості сьогоднішнього ранку!⠀⠀Просинаюся десь о 7.30, а це проблєма, бо мені виходити по справам через час, не менше. Поки відкрив тік-ток, поки вибрав якесь толкове серйозне відео, як раз пора збиратися. ⠀⠀Нажимаю кнопку таксі. Пише мені 50 гривень, я торгуюсь до 65 гривень (ніколи не умів торгуватися), но даже за таку суму желающих потриндіть зі мною 3 минутки та зарядиться на увесь день немає. Це проблєма.⠀⠀Вийшов на вулицю, нажав кнопку самоката. Самокат є: застьогую курточку, накидаю капюшон, погнав. А оцей дощик накрапаючий прямо мені в обличчя кап-кап. Но проблєма не це, проблєма, шо газ погано працює. Підкачуюся до іншого самоката, цей здав, той приняв. Полиняв на дополнітєльні бабки: це проблєма!⠀⠀Качусь на самокаті, попереду гілка. Я акуратно присідаю, но не враховую рівня вліятєльності гілки: вона потовще, ніж казалося. Хдищ в ту гілку, но це не проблєма. З гілки на мене упала річна доза води - оце проблєма. ⠀⠀Невже в компанії болт немає яких-то високих людей, щоб вони проїхалися на самокаті і де лобом бахнуться, гілки підрізать? ⠀⠀Сергій Анатоліч, я вас лічно прошу! Візьміться особисто за цей вопрос, бо як я уб'юся, то це ж місце на кладбіщі виділять, приходить на мої похорони (знаю, що у вас плани, але прийдеться). Якщо у вас зріст менше 1.80, то можна ж взять на самокат якусь сімпатічну дівчину! Шо перевелися сімпатічні дівчата на високих каблуках в кафе "Річ"? Будь ласка.⠀⠀Ще ладно дощ. Гальма візжать так, як наче я тонну картоплі везу з собою, а лукашенко кричить: не нада, у нас своя. Собачка на всіх гавкала, а я притормозив, то замовкла і так тоскліво глянула на мене...Аж обідно.⠀⠀Приїхав до міськради, мене зразу питають: ⠀⠀- Ти чув, шо сьодні верховний мох і болото сусідської дегенерації заявило?⠀- Нє, шо там?⠀- Мобілізація!⠀- Та мені б його проблєми, - ляпнув здуру я, а потім подумав.⠀⠀В смислі? У мене сама сильна іронічна армія у Східній Європі, нова курточка і бабки на сирники в кармані. А він полумертвий поц, якому скоро амба по всім фронтам.⠀⠀- Ядєрне оружиє може буть!!! - таінствєнно продовжив співрозмовник⠀⠀- Да, я поняв, дуже страшно. Ти на сирники йдеш, бо я голодний? А це проблєма!

Господи, на шо тіки не проводяться збори у сусідів. Почитав один пост і аж трошки задумався...⠀⠀"Срочно в связі з рєзким осознанієм, шо ми така собі армія міра, просьба скинуться, хто чим може на закупку:⠀⠀- антіпожарні сігарєти. Обичні не підходять, бо від них дуже багато огня, диму і запаху смаленого у повітрі,⠀⠀- пакєти розміру М чи Л, бо есочки в наявності є, але дуже неудобно, коли ноги-руки отдєльно їдуть в доставці, а все остальне потом,⠀⠀- протіворакєтні ікони. Обичні не помагають, бо не пристосовані до бойових дій та не улавлюють ракєти. Треба спеціальні протівохаймерсні ікони з особєнним антідронним покритієм,⠀⠀- ладан. Не хватає ладана для обмахування танків та іншої тєхніки, а без цього солдати не трезвішають та не хочуть їхати в бой! ⠀⠀- "ГОСТовські" священники, способні служить службу і бачить чудєса даже при отсутствії одної або двох рук чи ніг. ТУ не предлагать: холодільніки забиті,⠀⠀- нарди,⠀⠀- хлібний мякиш для художньої лєпки,⠀⠀- магнітофонні касєти надєжди кадишевої з новим альбомом "У дворі горить акація, в мойом серці спєцоперація" і зразу альбом олєга газманова "Єсаул, єсаул, шо ж ти бросив курить, полихає в душі весь БК". Ех, матьіті, якщо хтось може достать, то ще виступ путіна "всьо ідьот по плану, всьо ідьот в пзду".⠀⠀- їжу. Підійде люба, бо снабженіє таке мощне, що ховрашки закончілися ще в іюлі, а терпіння у серпні,⠀⠀- енергєтічєскі висококалорійні напітки (водку),⠀⠀- понтонні переправи через Дніпро (желатєльно, мости). Якщо не хватить грошей, то хоча б водку,⠀⠀- трошечки офіцерів і ремкомплєкт до них, бо швидко закінчуються,⠀⠀- тєлєвізорів штук вісім, бо солдати вже не вірять, що ми захватимо Київ за три дні. Військами розповсюджується міф, наче три дні вже пройшло.⠀⠀- дайте буряків, цибулі, носків, майок, дров, муки, гайок для ремонту БТР, макарон, вертольотів, чайників, одіял, кофе з кофе, газєт або ще краще туалєтної бумаги, кофт, розкладушок, откривачок для консервів, хрестиків, ложок, дартс, трусів, україсько-російський словник"⠀⠀І я ось думаю. А що буде з сусідським народом, коли увесь цей зброд повернеться додому. Кому тоді будуть жалуваться кцпи, які віддадуть своїм вєтєранам хати, жінок і стіралки?

Карачунівське водосховище біля Кривого Рогу. ⠀⠀Пам'ятаю, це була якась конференція, я у класичному костюмі (на жаль, не зберігся, хоч він був такий красівий, хоч ховай мене зразу після покупки). І тут звонок від одного ізвєсного мужчіни з 95 кварталу:⠀⠀- Шо там, ти уже свободний?⠀- Тіки відійшов від трибуни⠀- Погнали на шашлики? Це як раз недалеко.⠀- Харашо, зараз я мотнуся костюм переодіну і буду готов, - в будь-якому місті України це було б логічно і понятно, тим більше костюм не базарний, а куплений в магазіні (одинаковий з базарним по якості, різний по статусу).⠀- Ти шо, смієшся? Сонце зайде. Це ж 40 кілометрів їзди, - Кривий Ріг - найдовше місто України, вікі пише 120 км, але гугл мапс доказує, що 80. ⠀⠀Приїжаю я в костюмі до якихось дач, а це травень, все таке красіве, зелене (просто колір, це було задовго до 2019 року). І ми йдемо з моїм знакомим до берега, де вже є якийсь рух по організації шашлика прямо на березі.⠀⠀Спутнік розказує історію, як у нього хотіли забрать компанію, а він отказувався продавать. Тоді переговорщики прийшли до нього додому, начали стукать у двері, а він почав стріляти по гостям. Вже тоді було понятно, шо Кривий Ріг - місто цікавих людей. Радік, тобі прівєт з Вінниці: я ще живий, а не як ти прогнозірував!))⠀⠀А до того часу морів ще не бачив (це окрема історія, як мене занесло в "морський целібат"). І Карачунівське водосховище показалось прямо справжнім морем! Закатані штани, піджак в руці, туфлі поряд. Стою і зачаровано дивлюся на море!!!⠀⠀Сьогодні відкриваю новини: сусідськими ракетами знищена дамба на Карачунівському водосховищі. Мол, так і так, кцпи почули, що київський кровожадний режим може підняти таріфи на воду для населення, то жухнули 8 ракет по дамбі. ⠀⠀Водичка подавалася у місто зі швидкістю 100 кубів на секунду. Знаєте, скільки це? 10 тисяч відер по 10 літрів. Відчуття, як наче в тій кацапії дебіли сидять. Ну окей, за хвилину після взрива люди воду безплатно набрали, а далі куди її дівать? ⠀⠀Водосховище підспущено. Але ненадовго. Бо ви ж знаєте, які ті чиновники жадні? Дирочку полагодять бігом, аби тіки бесплатно нічого не витікало)⠀⠀Тримайся, Кривбас!⠀⠀p.s. Костюму не казав про цю новость.