Трапилась книга про ресторани, кафе та столові Київа зразка 1970 року з поетичною назвою Маяки гостинності. Автори давали короткий опис концепції та інтер'єру закладу і наводили 3-4 фірмових рецепта, більшість включала консервований горошок, варену ковбасу і майонез.Спочатку ресторани, далі кафе, в т.ч. спеціалізовані (серед вареничних-чебуречних на хвилиночку кулешні, бульйонні та галушкарні), пивні і коктейль бари, а ще столові. Сподобалось про дорожні кафе: - швидке харчування на залізничному вокзалі з можливістю замовити Дорожній набір: копчена ковбаса, варені яйця, сир, овочі та хліб- вагони-ресторани (в складі, що прямував у Донецьк працювала Вуглинка) з опцією замовлення прямо в купе- на автовокзалі була фірмова печеня Експрес, а в річковому вокзалі, в ресторані Прибій фірмовою названа осетрина по-дніпровськи. Зовсім не ідеалізую радянську минульщину, але і відхрещуватись немає сенсу. Страшне слово Загалхарч має багато прихованих перлин і хороших ідей (часто зпіонериних у капіталістів).