Прийшов час для КІМЧІ. Одні друзі кличуть робити кімчі з хурмою, інші забирати вже готове, а сама я останні тижні провела на виробництві в безпосередній близкості до капусти, імбиру, цибулі та часнику. Різала, терла, варила той клейстер і змішувала. Тепер буду дивитись на полички супермаркетів і про всяк випадок пишатись⭐️Якщо готування не для вас і ви толеруєте потужний запах лише в 🍽️ , то маю рекомендацію. Брат відкрив мені релокованих харківʼян з потужним асортиментом: класичне трьох рівнів гостроти, кімчі з цибулі, баклажану, гарбуза, редьки та огірків. Дуже 👌Киянки радять своїх кімчі ділерів: Kimchi KyivІ взагалі kimchi everywhere: Лавка деокупаціі експериментувала з кімчі сіллю, а Настя Іванцова з дегідрованим та перебитим в пудру. В новому альбомі Blooms Corda навіть пісня така є, Кімчі.А я прочитала Crying in H Mart, яку скоро екранізують. Це сповідь про кімчі, пошуки ідентичності, жорстку/водночас ніжну маму та проживання втрати від Мішель Заунер, співачки та гітаристки гурту Japanese Breakfast.Сумна і некомфортно відверта книга, в якій їжа це спосіб пам’ятати, відчувати свою спадщину та переживати горе. Але альо, Надя, в назві буквально crying. Знаки були.На цій оптимістичній ноті 🙂 підморгніть, якщо хочете поговорити про кімчі більше, бо я можу😁🥬🇰🇷