Отримую чимало звернень щодо абсурдної ситуації, яка склалася навколо виплат для ВПО та дистанційного навчання дітей. До мене звернувся переселенець з Курахового, його родина зараз рятується від війни в Івано-Франківську, продовжує навчатися дистанційно у своїй рідній, релокованій школі. Відповідно до змін до Постанови №390, які застосовуються з 1 лютого 2026 року, під час верифікації даних ПФУ може просто позбавити допомоги на проживання дитину, яка навчається офлайн у школі. Моя позиція чітка – це абсолютно неприпустимо. Конституційне право на освіту не може бути привілеєм чи інструментом для економії бюджетних коштів.Зі свого боку я вже готую офіційне звернення до Кабінету Міністрів з вимогою надати роз'яснення та внести зміни до Постанови, щоб захистити право дітей ВПО навчатися у своїх релокованих школах зі збереженням усіх державних виплат. На сайті Кабміну є петиція про скасування цього дискримінаційного пункту. Звісно, петиція не показник і не панацея, але це важливий інструмент суспільного тиску. Скільки б людей її не підписали, багато чи мало – неважливо. Люди повинні мати право самостійно обирати, де і як здобувати українську освіту їхнім дітям, без страху залишитися без засобів до існування. Ясна річ, офлайн освіта є більш ефективною, це ніхто не заперечує. Але карати людей гривнею, тих, хто втратив рідну домівку через війну – неприпустимо.