Можу впевнено сказати – ми пережили найважчу зиму в новітній історії України. Але давайте без ілюзій. Справжній іспит, на жаль, попереду – це літо і спека. Це час, коли зазвичай електростанції виходять на планові ремонти. Якщо енергетика не витягне, якщо удари продовжуватимуться, якщо спека помножиться на проблеми з каналізацією, якщо в +30 зникне вода – я б не хотіла, щоб ця зима здалася нам легкою прогулянкою.А щодо цієї зими – ми дійсно пережили 14 масованих комбінованих атак. Понад 700 цілей різних типів, понад 50 ракет росіяни задіяли лише в одній атаці 7 грудня. Як голова Підкомітету з енергобезпеки Ради, я знаю зсередини, якою ціною нам давався кожен кіловат і кожна врятована підстанція. Наслідки могли бути катастрофічними для економіки та життя всієї країни.Але головне, що енергосистема збережена. Це стало можливим завдяки надлюдським зусиллям енергетиків та ремонтних бригад, які часто під загрозою обстрілів, у мороз, без сну і відпочинку відновлювали понівечені мережі та повертали світло в наші домівки. Низький їм уклін!Чотири роки повномасштабної війни – це вже занадто. Я вважаю, що вікно можливостей для дипломатії ще відкрито і ми повинні цим скористатися. Але часу дуже мало. Події на Близькому сході можуть суттєво змінити переговорний трек.