Сьогодні – День Шахтаря і День Донецька, Білозерського, Новодонецького. Вчора був день Добропілля та Білецького. Ці свята були нерозривно повʼязані один із одним. Бо шахтарі – невід'ємна частина нашої культурної спадщини, зокрема, Донбасу, що переживає період глибоких змін та горя. Сьогодні ми можемо тільки згадувати, як вшановували ветеранів шахтарської праці, нагороджували шахтарські колективи, організовували концерти і дуже сумуємо за цим довоєнним життям. Зараз в Добропіллі, Білозерському та Білецькому літають каби та гинуть люди. Це жахіття треба закінчувати. Щодо самої шахтарської праці - епоха трансформується, і хоча вугілля ще зберігає свою значущість, відновлювані джерела енергії стрімко розширюють свою присутність в енергетичному балансі країни. Однак я впевнена, що повна відмова від вугілля в Україні відбудеться ще нескоро. Війна стала руйнівним випробуванням для вугільної галузі, яка останні десятиліття перебувала віч-на-віч зі значними труднощами. Зараз зʼявилася величезна купа військових ризиків. Саме тому необхідно переосмислити цінність шахтарської праці, відновити належну повагу до тих, хто щоденно ризикує життям, забезпечуючи енергетичну незалежність країни. Багато з них нині героїчно захищають Україну на фронті.Професія гірника завжди була оповита повагою. Ми не маємо права втратити ці традиції. Навіть попри незворотний прогрес і майбутнє, пов'язане з чистою енергією, шахтарі повинні отримувати всі заслужені пільги та бути впевненими у своєму майбутньому.Енергетичний перехід – це масштабний і складний процес, що вимагає значних інвестицій та часу. Важливо, щоб справедлива трансформація вугільної галузі відкрила нові можливості для шахтарів та їхніх громад. Від щирого серця бажаю всій шахтарській родині миру та добробуту!📩 Підписатися в Телеграм😎 Facebook🕊 Instagram 👥 X