Схоже на те, що надії на нові великі пакети допомоги від США після літа є примарними. Ймовірно, настав час більш змістовно говорити про мир в Україні з країнами Глобального Півдня. Звісно, ми розраховуємо на західних партнерів. Можливо вони готові допомагати, але чи є в них достатньо ресурсів, які вони готові спрямувати на нашу підтримку? Увага світу переключається на інші гарячі точки, війна на Близькому Сході відволікає увагу та ресурси, і зброя тепер потрібна Ізраїлю, а не лише Україні.Ресурси перерозподіляються, і ми не можемо дозволити Україні залишитися зі своїми проблемами наодинці.Можливо, настав час надолужити втрачене та розширити горизонти нашої дипломатії? Почати активний і прагматичний діалог з країнами Глобального Півдня – Китаєм, Бразилією, Індією та іншими? Це потужні гравці, ігнорувати вплив яких для росіян було б стратегічною помилкою.Але ключове тут – це наша позиція. Ми маємо повернутися до ініціатив, які містять пункти про підтримку нашої територіальної цілісності та суверенітету, як це було, наприклад, у пропозиціях КНР. Це не пошук компромісів щодо наших цінностей, а пошук спільних точок дотику для досягнення справедливого миру.Наша стратегічна мета – побудувати таку систему міжнародних відносин, де безпека України гарантована не волею однієї чи двох держав, а балансом інтересів багатьох впливових країн. Це шлях до справжньої суб'єктності на світовій арені.📩 Підписатися в Телеграм😎 Facebook🕊 Instagram 👥 X