о. Пафнутій з Лаври, речник м. Онуфрія:«Вишгородська ікона Божої Матері. Заступництво Пресвятої Богородиці проявляється через кожну Її ікону, проте саме історія кожної наближає до нас Її присутність, бо як звичайним людям, нам притаманні особисті спогади, мотивації, досвід. Історія Вишгородської ікони Богородиці, пам'ять якої сьогодні вшановується, відносить нас у далекі віки Київської Русі: згідно з переданням 1131 року царгородський патріарх подарував київському князеві Мстиславу дві ікони. Першою з них була ікона з міської вежі, яку кияни назвали Пирогоща (грецькою «пирготісса» - «вежова»), для якої в Києві було збудовано однойменну церкву. А другу ікону Юрій Долгорукий передав до Дівочого Богородичного монастиря у Вишгороді, яку через це й назвали ВишгородськоюДеякі мистецтвознавці допускають, що ікона не привезена з Візантії, а написана у Києві, можливо, й преподобним Аліпієм, печерським іконописцем. Але 1169 року син Юрія Долгорукого володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський зруйнував частину Вишгорода та перевіз ікону Богородиці до Володимира-на-Клязьмі, після чого її почали йменувати Володимирською. Тепер вона перебуває в московській третяковській галереї.Але милість Богородиці не полишає стольнього древнього града всієї Русі, щиро віримо, що саме Її молитви зберегли від вогню й цілковитої руйнації Велику Печерську церкву під час нещодавнього російського обстрілу Києво-Печерської Лаври. І нехай кожен з нас не забуває про молитву до Божої Матері, особливо під час ворожих атак, бо Її заступництво не раз зупиняло й розвертало назад стріли неприятеля. Нехай так буде й у дні цієї війни.»