Вони дуже дрібні, але важливі для величезних китів і навіть… формування хмар.

🦠 Йдеться про фітопланктон — мікроскопічні водорості, які живуть у поверхневих шарах води. Ці організми виконують роль справжнього «двигуна» антарктичної екосистеми.
З нагоди Всесвітнього дня водоростей, який відзначають сьогодні, розповідаємо докладніше 👇

Біля узбережжя Антарктиди підіймаються глибинні води, збагачені азотом, фосфором, кремнієм та іншими корисними речовинами. Це створює сприятливі умови для розвитку водоростей.

З початком полярного літа фітопланктон може фотосинтезувати майже 24 години на добу, тож його кількість швидко зростає.

🦐🐳 Далі мікроводорості споживає антарктичний криль, яким живляться кити, пінгвіни, риби та інші морські істоти.
Цікаво, що під час стресу або поїдання крилем фітопланктон виділяє речовину, яка перетворюється на диметилсульфід (DMS). Саме ця сполука відповідає за характерний «запах океану». Для морських птахів він є сигналом про скупчення їжі, і вони можуть відчути його на великій відстані.

☁️ В атмосфері DMS утворює сульфатні аерозолі, які слугують ядрами конденсації для хмар, що відбивають сонячне світло й додатково охолоджують регіон.

Фітопланктон також діє як «біологічна помпа» вуглецю: він поглинає величезну кількість CO2 під час фотосинтезу. Коли відмерлі водорості або продукти життєдіяльності крилю осідають на морське дно, вуглець зберігається у донних відкладах, що допомагає знижувати парниковий ефект.

🔬 Українські біологи та океанологи постійно досліджують антарктичний морський мікросвіт. На станції «Академік Вернадський» проводиться цілорічний моніторинг та регулярний відбір зразків фітопланктону. Так збирають дані, щоб зрозуміти, як танення льодовиків, прісноводний стік і зміна температури впливають на видовий склад і кількість мікроводоростей, від яких залежить виживання всієї полярної екосистеми.

Дякуємо морському біологу Андрію Зотову за допомогу у підготовці цього допису 🤍