Вернадський 🇺🇦 Антарктида 🇦🇶

🤩 Погляньте, які цікаві фото з п'ятого сезону «Ноосфери» ми знайшли! Наш флагман у Південному океані поруч із крижаними міражами. Та й сам криголам місцями «зависає» над водою.Як виникає такий ефект? 👇✨️ Міраж — це природна оптична ілюзія, зумовлена різницею температур над поверхнею. Тонкий прошарок гарячого повітря, що «залипає» над землею чи океаном, не встигаючи підніматися і перемішуватись з холоднішим шаром, діє, як криве дзеркало.Через аномальне заломлення світла, крім об'єктів в їхньому дійсному положенні, з'являються також їхні відображення.Цікаво, що горизонт, який бачить 👀 спостерігач в цей час, є умовним, тому що він лежить трохи нижче справжнього. Чим більше контраст температури над поверхнею, тим нижче буде розташований умовний горизонт і утвориться товстіша смуга міражу.Таку ж ілюзію можна бачити над розпеченим асфальтом автошляхів або пісками пустелі 🏜 Однак над водою океану міраж трапляється виключно в полярних регіонах, і найчастіше саме довкола Антарктиди 🇦🇶Адже тут холодне повітря з континенту має змогу виходити на відносно теплий океан, де необхідний контраст температури підтримується за рахунок накопиченого за літо тепла. Тому в Антарктиці міражі можуть не відступати днями, а то й тижнями.🚢 Тож нашу «Ноосферу» в таких умовах цілком могли б сприйняти за летючий корабель, адже легенда про нього найімовірніше базується саме на явищі міражу.Фото якраз зроблені в період антарктичної осені, коли наш флагман востаннє в п'ятому сезоні приходив до «Вернадського» перед тим, як повернутися в Кейптаун на міжсезоння.  Нагадуємо, що раніше учасники 31-ї експедиції зафіксували в небі над Антарктикою унікальне явище — перламутрові хмари. Про це ми розказували в одному з попередніх дописів.📸 Владислав Хрещенюк, Анжеліка Ганчук 

😎 Робота вчених НАНЦ виграла в конкурсі щодо проєктної аспірантури — експерименту МОН з підготовки докторів філософії.Це дослідження стане наступним етапом з пошуку нашими біологинями «секрету» виживання рослин 🌱 в стресових умовах Антарктики: за низьких температур, високого ультрафіолету та посухи. Зокрема, в межах проєкту вивчатимуть, як на адаптацію впливають ендофітні бактерії — тобто ті, які живуть всередині рослин. 🔬 Сучасні дослідження вже показують, що такі мікроорганізми можуть відігравати суттєву роль у процесі росту, розвитку та здатності рослин витримувати несприятливі умови. В екстремальних екосистемах Антарктики подібні взаємодії можуть бути одним із ключових факторів виживання рослин, а самі мікроорганізми — джерелом унікальних властивостей, що мають перспективи практичного застосування.У проєкті вивчатимуть мікробіом щучника антарктичного — однієї з двох квіткових рослин Антарктики. Вчені проведуть геномний аналіз культивованих ендофітних бактерій та оцінять їхній вплив на ріст і стійкість рослин до низьких температур та інших стресів. Також дослідять активність бактеріальних генів безпосередньо всередині рослин, щоб встановити молекулярні механізми взаємодії «рослина–ендофіт» та ідентифікувати гени, які відповідають за стимуляцію росту й адаптацію до стресових умов.📌 Окремий напрям роботи — прикладне використання антарктичних бактерій-ендофітів. Дослідниці перевірять, чи можуть ці мікроорганізми покращувати ріст, фізіологічний стан і поживну цінність сільськогосподарських рослин, а також підвищувати їхню стійкість до посухи. У перспективі це може стати основою для створення нових екологічно безпечних біостимуляторів для сільського господарства 🚜👩‍🔬 Керує проєктом Євгенія Прекрасна-Квятковська — кандидатка біологічних наук, мікробіологиня та учасниця сезонних українських антарктичних експедицій. Багато років вона вивчає мікроорганізми Антарктики, Чорного моря та Південного океану, поєднуючи польові дослідження, молекулярну біологію та біоінформатику. Має низку публікацій в авторитетних міжнародних журналах.👩‍🔬 Учасницею проєкту та здобувачкою PhD-ступеня є Олеся Стельмах — біологиня, наукові інтереси якої охоплюють молекулярну біологію, біотехнологію та дослідження рослинно-мікробних взаємодій. Її магістерська робота була присвячена вивченню поширення генів, пов'язаних зі стимуляцією росту рослин, в ендофітних бактеріях Антарктики. Тоді Олеся долучилася до команди науковців НАНЦ, також під керівництвом Євгенії. Участь в проєктній аспірантурі є логічним продовженням її наукової діяльності та дозволить розширити попередні дослідження в межах дисертаційного проєкту. 💬 «Проєктна аспірантура — це проривний крок для підготовки науковців в Україні. Коли аспірант не просто пише дисертацію, щоб отримати ступінь, а виконує конкретний проєкт, який має чіткі цілі під реальні потреби держави та суспільства. Пишаюся, що проєкт наших вчених виграв у конкурсі й ми станемо одними з першопрохідців експерименту, який невдовзі, сподіваюся, стане постійною практикою», — відзначив директор НАНЦ Євген Дикий. А ми також щиро бажаємо, щоб робота Євгенії та Олесі привела до розгадування «секрету» стійкості антарктичних рослин 💪Фото в лабораторії: Валентин Кузан для ReportersФото антарктичних рослин: Вікторія Іванець

Хто сумував за нашою рубрикою #про_що_говорять_в_Антарктиці ? 👀Ловіть новий епізод серіалу з краю землі 🍿У головних ролях уже добре знайомі вам сивка біла та сімейство Пінгвінчуків. А сюжет стандартний — боротьба за ресурси 😤Нагадуємо, що сивка біла — це єдиний наземний птах Антарктики. Вона не плаває й не пірнає, тож добуває їжу іншими способами. І не всі вони благородні. Приміром, сивки полюбляють дошкуляти пінгвінам під час годування пташенят.  Саме таку сцену ви бачите на відео 🎞Біла бестія дзьобає або б'є крилами пінгвінів, щоб ті впустили їжу (пасту з крилю 🦐). Щойно «смаколик» опиняється на снігу, сивка миттєво його підбирає.Також ці створіння живляться крилем із посліду тюленів і пінгвінів, виплювками мартинів та бакланів, а також не гребують будь-якою падлиною. Вони постійно шукають їжу й перевіряють дзьобом усе, що трапляється на шляху.До речі, найуважніші фани можуть помітити, що на 00:43 секунді сивка тікає з місця подій із трофеєм. Тож цього разу її схема спрацювала і моторна тваринка мала святкову вечерю. Але найбільшої феєричності ця серія набуває наприкінці. Дорослим пінгвінам часто доводиться накивати п'ятами від власних дитинчат, що підросли, адже апетит у підлітків просто безмежний. Та на всіх крилю в океані не наловиш 😄📹: Зоя Швидка

🐧 Хочете виграти унікальну хустку з пінгвінами та допомогти «бойовим пінгвінам» — полярникам у Силах оборони?Тоді долучайтеся до спільного розіграшу НАНЦ та українського бренду Oliz, який і створив такий цікавий аксесуар. 📌 Умови прості: 1️⃣ Зробіть донат від 200 грн на постійну банку для «бойових пінгвінів» https://send.monobank.ua/jar/3LeVTKkqKj. У разі поповнення з карток інших банків, будь ласка, вказуйте свої контакти в коментарі до платежу. 2️⃣ У неділю, 5 липня, ми проведемо розіграш у банці. Тож донати для розіграшу приймаємо до 9:00 цього дня.3️⃣ Кількість донатів необмежена — кожне поповнення бере участь у розіграшу.4️⃣ Переможець отримає хустку «Пінгвінотерапія» розміру 65×65 або 100×100 см на вибір.5️⃣ За 5 найбільших донатів ми також подаруємо від себе унікальні шеврони 31-ї Української антарктичної експедиції.Усі зібрані кошти підуть на закупівлю необхідних речей для полярників, які зараз захищають Україну 🇺🇦 на фронті. Також нагадуємо, що придбати хустку «Пінгвінотерапія» можна на сайті бренду Oliz. Частина коштів від продажу колекції теж спрямовується на підтримку «бойових пінгвінів» 🤍

Тож щойно прогноз показав покращення погоди, команда почала підготовку. Та перед купанням полярники на «Вернадському» мають ще одну традицію. Очільник експедиції має зробити для всіх сніданок. 💬 «Але в нас яка команда — таке вийшло й приготування: дружнє та цікаве. Щойно колеги побачили мене на кухні, одразу взялися допомагати», — розповіла керівниця 31-ї УАЕ Анжеліка Ганчук.Разом вирішили робити роли з куркою та єдиними свіжими наразі овочами — капустою та морквою.💬 «В магазин за лавашем тут не сходиш, тому тісто та розкачування коржів було першим челенджем для біолога Олега та лікарки Лізи. А метеорологиня Яна зробила нам майстер-клас, як краще приготувати курку: з лимонним соком в рукаві», — поділилася Анжеліка.Після сніданку, ще в темряві, всі взяли гарячий чай та спустилися на причал. Десь з 12-ї, коли помаранчево-червоне сонце зійшло та зависло над горизонтом, почалося купання 🏊‍♂️ Як ми вже згадували, температура води була -1,4°С, а повітря — -6°С.🦭 За цим дійством з крижини спостерігав тюлень-крилеїд. Підозрюємо, що для родини тюленевих це вже така розвага, адже торік на мідвінтерівські купання завітали тюлені Ведделла, а перед цим — морський леопард.

Другий неочікуваний гість поспіль! Після імператорського до наших полярників та полярниць завітав королівський пінгвін 🐧Цей вид також не живе в районі української станції «Академік Вернадський». Найближча колонія — за 2 тис. км звідси. Але на противагу імператорським, які обирають для життя холодніші території Антарктики, королівські пінгвіни мешкають на Субантарктичних островах 🏖 Там навпаки — тепліше, ніж біля «Вернадського».За різними оцінками світова популяція королівських пінгвінів налічує близько 1,6 — 2,2 млн пар, що розмножуються. На відміну від імператорських, відносяться до видів, які викликають найменше занепокоєння.😍 Цікавого візитера на острові Галіндез, де розташований «Вернадський», зустрів біолог 31-ї експедиції Кирило Суліма. Він саме працював неподалік миса Пінгвін-пойнт, що знаходиться з іншого від станції боку острова.💬 «Королівський пінгвін стояв неподалік групи наших традиційних мешканців — субантарктичних пінгвінів, тримаючись осторонь, але й не відходячи далеко. Мою увагу привернули рубці від загоєних ран на його спині та животі. Вони красномовно свідчили про непросте життя королівських пінгвінів, на яких полюють морські леопарди та косатки», — розповів Кирило.Як і імператорський гість, королівський побув на Галіндезі близько доби й помандрував далі 🌊Як гадаєте, чим викликана така увага «монарших» пінгвінів до «Вернадського»? Може, заходять перевірити, як команда 31-ї експедиції готується до Мідвінтера — головного свята дослідників Антарктики?Діліться вашими варіантами, а ми розкажемо цікаві факти про королівських пінгвінів 👇🧡 Другі за розмірами серед пінгвінів: їхній зріст — близько метра, а вага — до 18 кг.🧡 Через помаранчеве забарвлення на щоках, шиї та дзьобі вважаються найяскравішими пінгвінами.🧡 Гарні пірнальники. У пошуках риби, крилю та кальмарів занурюються на глибину 100–300 метрів.🧡 Відкладають 1 яйце, яке висиджують на лапах, прикриваючи шкірою. Це по черзі роблять самець і самиця.🧡 Мають дуже довгий цикл розмноження: від кладки яєць до оперення пташенят проходить 14–16 місяців. Весь цей час батьки піклуються про потомство, тому наступну кладку зазвичай роблять пізніше.📸 Кирило Суліма  

21 червня полярники та полярниці на станції «Академік Вернадський» відзначатимуть головне антарктичне свято — Мідвінтер або середину зими ❄️Після Мідвінтера світловий день поступово починає зростати, нагадючи про наближення весни. Полярні станції мають як спільні, так і власні традиції ✨ святкування. Якщо хочете дізнатися, як Мідвінтер відзначають на «Вернадському» — запрошуємо провести цей особливий день у Природознавчому музеї у Львові. Там підготували для вас крижану програму ⬇️11:30 — Інтерактивна екскурсія «Експедиція до Антарктиди» для найменших відвідувачів.Запрошуємо дітей 3–6 років у мандрівку до Антарктиди разом із пінгвіном 🐧Гвіном Піном: будемо шукати мешканців південного континенту на виставці та дізнаватися про життя полярників і полярниць на станції «Академік Вернадський».🔗 Посилання на реєстраційну форму: https://linkly.link/2ktPy11:00–17:30 — квест «Експедиція до Антарктиди».Упродовж дня відвідувачі молодшого та середнього шкільного віку зможуть взяти участь у квесті безпосередньо на виставці. Реєстрація не потрібна.17:00 — Антарктична прогулянка виставкою з полярниками.Запрошуємо підлітків і дорослих на незвичайну екскурсію виставкою 🇦🇶«Експедиція до Антарктиди». Цього разу її проведуть куратори виставки разом з учасниками Українських антарктичних експедицій.🔗 Посилання на реєстраційну форму: https://linkly.link/2ktPyУсі антарктичні події протягом дня включені до вартості вхідного квитка.До зустрічі в Музеї 😊Події є частиною виставкового проєкту «Експедиція до Антарктиди» реалізованого Державним природознавчим музеєм НАН України у сталому партнерстві з ЗМІN Фундація за співпраці з Національним антарктичним науковим центром, БФ «Розвитку ДПМ НАНУ», Kharkiv School of Architecture, Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка.

😍 Погляньте, яку красу «показує» зимове небо в Антарктиці нашим полярникам та полярницям. Це — перламутрові хмари. Унікальне явище, яке навіть за рік в експедиції не завжди побачиш.Чому так? Бо для їхнього формування потрібні кілька умов ⬇️Більшість хмар, які ми спостерігаємо на небі, «живуть» у тропосфері. Це нижній вологий шар атмосфери, і він є «кухнею» для більшості погодних явищ 🌧Але перламутрові хмари формуються в наступному шарі — стратосфері, на висотах 15–30 км. Там уже переважно сухо.📌 Тож перша умова: до стратосфери має потрапити потік вологого повітря. Його туди «закидають» сильні тропосферні циклони або 🏔 гірські хвилі — коли потік натикається на високий гірський хребет, «йде» вгору, огинає його та «падає» вниз. У цей час верхівка хвилі опиняється в стратосфері. 📌 Друга умова: дуже низькі температури (-50°С і нижче), які швидко перетворюють вологу на кристалики льоду 🧊 чи найдрібніші крапельки переохолодженої води. Також «допомагають» сильні вітри.📌 І коли волога вже потрапила в стратосферу й перетворилася на мільйони часточок льоду, їх ще треба «розфарбувати». Тож третя умова — сонце ☀️ Його промені відбиваються від кристаликів так, що виникає оптичний ефект іризації.Але є нюанс: щоб підсвічувати хмари різними кольорами, сонце має перебувати на кілька градусів нижче горизонта. Тобто сходити чи заходити. Вдень же, на тлі розсіяного світла, переливи майже не видно, адже стратосферні хмари дуже тонкі. 💜 До речі, перламутрові хмари — улюблене атмосферне явище очільниці нинішньої 31-ї експедиції Анжеліки Ганчук. Тож не дивно, що полярниця обрала їх одним із елементів офіційного шеврона команди.💬 «З погляду процесів в атмосфері це унікальне явище, але і просто для нашого людського ока щось магічне. Коли таке спостерігаєш, то ніби торкаєшся чогось, що здавалося неможливим», — відзначає вона.Саме Анжеліка зробила чудові фото перламутрових хмар, якими ділимося з вами.

Величний гість: до станції «Академік Вернадський» навідався імператорський пінгвін 🐧Це найбільший пінгвін у світі, який зустрічається лише в Антарктиці, однак для життя обирає холодніші території крижаного Півдня 🧊 Зокрема, може заходити на кількасот кілометрів вглиб континенту. Там же розмножується антарктичною зимою, тобто коли темно й дуже морозно.У районі «Вернадського» цьому виду занадто спекотно: найближча колонія розташована за понад 300 км від нашої станції. Тож коли імператорські пінгвіни приходять в гості до українських полярників — це справжня подія 🥹💬 «Ми поверталися човном після роботи в океані. Всі мовчали, аж раптом наша колега Ліза вигукнула: “Там пінгвін, пінгвін!”. Ми спершу не могли зрозуміти, чому вона так емоційно реагує, адже в нас гніздують тисячі субантарктичних пінгвінів. А потім як зрозуміли:)», — розповідає біолог 31-ї Української антарктичної експедиції Владислав Хрещенюк.Минула 30-та експедиція зустрічала імператорського пінгвіна торік на кризі за кілька кілометрів від «Вернадського». А саме останній зафіксований захід на наш острів Галіндез був два роки тому — в червні 2024-го.Тоді, як і зараз, до станції завітав молодий пінгвін: це легко визначити за сірим забарвлення на деяких частинах голови.Але якщо нині неочікуваний візитер гостював недовго (полярники помітили його вдень, а наступного ранку птах уже зник), то два роки тому він припливав двічі поспіль та по кілька днів вивчав Галіндез і станцію.Цікаві факти про імператорських пінгвінів:▪️ Їхній зріст сягає 120 сантиметрів, а вага — 50 кілограмів.▪️ За їжею інколи занурюються на глибину близько 500 метрів.▪️ Єдині з пінгвінів розмножуються антарктичною зимою.▪️ Не будують гнізда з камінців для виведення малюків, а вигрівають яйце на лапах.▪️ 2026 року Міжнародний союз охорони природи відніс їх до видів, що перебувають під загрозою зникнення. Критичне скорочення популяцій відбувається через танення морського льоду в Антарктиці.Відео: Яна Лєсна 

🇺🇦 Прапор України — над Арктикою!Ні-ні, ми нічого не сплутали. Йдеться про полярний регіон на Півночі 🐻‍❄️, протилежний Антарктиці, на теренах якої розташована українська станція «Академік Вернадський» 🐧 В Арктиці Україна не має власних наукових баз. То чому ж там здійняли синьо-жовтий стяг? На честь візиту очільника Національного антарктичного наукового центру Євгена Дикого до польської арктичної станції «Хорнсунн» 🇵🇱 Вона розташована на архіпелазі Шпіцберген. На станції проводять метеорологічні, сейсмічні, геомагнітні, геокосмічні, гляціологічні, екологічні та інші дослідження. Тобто це переважно ті ж напрями, за якими працюють наші вчені в Антарктиці.🤝 Тож у межах візиту сторони говоритимуть про обмін досвідом та науковцями між «Хорнсунном» та «Вернадським». Про що вдасться домовитися і чи стане наш прапор в Арктиці таким же звичним, як в Антарктиці,  — розкажемо за підсумками поїздки.P.S. На флагштоці також є прапори Франції та Індії, оскільки представники цих країн нині теж перебувають з візитом на «Хорнсунні». Прапор Польщі позначає господарів станції, а Норвегії — господарів архіпелагу.