Чому сьогодні Рада має підтримати законопроєкт 14327-д про SEPA?

SEPA (Єдина зона платежів у євро) – це фактично фінансовий безвіз із Європою, який дозволить українцям та бізнесу швидше й дешевше переказувати гроші в євро між країнами. Більше про нього писали в матеріалі тут. 

За оцінками народної депутатки та однієї з авторок законопроєкту Ольги Василевської-Смаглюк, завдяки приєднанню до SEPA українці та бізнес можуть заощаджувати до 10 млрд грн щороку. При цьому 57 із 59 українських банків уже технічно готові подавати заявки на приєднання. Про це вона розповіла у нашому подкасті «Що з економікою?».

Що заважає Україні вступити до SEPA?

Для приєднання необхідно посилити систему протидії відмиванню коштів. Зокрема, законопроєкт передбачає створення реєстру банківських рахунків та сейфів фізичних осіб. Він дозволить правоохоронцям швидко отримувати інформацію про те, в яких банках людина має рахунки чи сейфи.

Водночас реєстр не означає автоматичного доступу до залишків коштів або історії транзакцій. Для отримання такої інформації діятимуть окремі правові процедури.

“Наші антикорупційні та правоохоронні органи і так мають доступ до інформації, в кого і де який рахунок. Це не означає, що вони мають доступ до вмісту рахунків — для цього потрібне рішення суду. Але, надсилаючи зараз запити в банки щодо тієї чи іншої особи, вони отримують відповідь: так, в Іванова Івана Івановича є такий-то рахунок у такому-то банку. 

Створивши реєстр, ми прискорюємо отримання цієї інформації для десяти правоохоронних органів — вони матимуть прямий, безперешкодний, миттєвий доступ до неї. Але це вбезпечить наших бабусь від того, що їхніми даними скористаються незаконно. Це вбезпечить нас від того, що чиїмсь ФОПом скористаються і зроблять дропом людину, яка взагалі не розуміє, що це таке, і яка стає інструментом можливого ухилення від сплати податків і незаконного обігу коштів”, – пояснює Василевська-Смаглюк у нашому подкасті.

З реформою пов’язано близько $1,4 млрд фінансування. Це $1 млрд від Світового банку в межах пакета заходів, де SEPA є однією з умов, і майже $400 млн від ЄС у межах Ukraine Facility за виконання умови щодо SEPA.

Тобто ми зволікаємо з реформою, за яку партнери платять наперед і яка після запуску починає економити гроші самостійно.

Наслідки не проголосованих законів ми вже бачимо. 

“Навіть після ухвалення закону Україні потрібно подати заявку, пройти її розгляд у Європейській платіжній раді та підготувати банки. У Молдови цей процес тривав майже 2 роки. Тому 2028 рік є дуже оптимістичним строком запуску для нас. Це, якщо депутати прям зараз проголосують законопроєкт в першому і другому читанні, і президент його підпише без зволікань.

Але наразі законопроєкт досі не пройшов навіть першого читання. Якщо законопроєкт не проголосують до кінця 2026 року, користуватися SEPA Україна, найімовірніше, почне не раніше 2029 року.

Провал буде відображений у звіті Єврокомісії. Подальше відставання послабить позиції України та збільшить ризик, що Молдова просуватиметься до ЄС швидше й окремо від нас”, – пояснює економіст ЦЕС Богдан Слуцький. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram