Законопроєкт №15111 про оподаткування доходів через цифрові платформи — що реально змінилось після доопрацювання.По-перше, залишили товари в периметрі закону. Було багато дискусій, чи обмежитись лише послугами, але ми рухаємось в логіці DAC7, а вона прямо передбачає охоплення і товарів. Водночас додали пільгу — 2000 євро на рік для продажу товарів. Тобто дрібні продавці не підпадають під податкове навантаження, але платформи все одно звітують.Друге — прибрали спецрахунки. Це була одна з найбільш конфліктних ідей. Ми зважили ризики і ефект і дійшли висновку, що ускладнення для бізнесу значно перевищують потенційну користь. Тому від цієї конструкції відмовились.Третє — самозайняті і ФОПи. Тут також було багато запитань. У фінальній версії: • обмеження для самозайнятих прибрали • для ФОПів залишили лише логіку: якщо діяльність відповідає твоєму КВЕДу — працюєш як ФОПвсе інше можна робити як звичайна фізособа через платформу. Це знімає хаос з адмініструванням.Четверте — нерезиденти платформ. Ми спростили для них звітність і дозволили сплату в іноземній валюті. Це важливо, бо інакше великі міжнародні платформи просто не заходять у регулювання.П’яте — те, що, думаю, оцінять люди:жодних декларацій від фізичних осіб. Якщо є перевищення чи порушення — податкова сама, на основі даних від платформи, формує податкове повідомлення-рішення.Відповідальність за розрахунок — на ДПС, а не на людині.Шосте — важлива правка для ринку:ми прибрали ризик перекваліфікації у трудові відносини між платформою і продавцем через зміни до трудового законодавства. Це те, про що бізнес говорив давно.І окремо — хоча це не про платформи, але важливо:продовжили пільгу по землі для зруйнованої нерухомості.