[ПОКУПЦЮ І ПРОДАВЦЮ] «Якщо буде щось цікаве - запропонуйте».О, це прекрасна фраза.Її можна почути від покупця, який шукає фасадне приміщення під магазин. Перша лінія. Окремий вхід. Хороший трафік. Нормальні комунікації. Щоб усе було пристойно. І бюджет такий, за який іноді підвал у гарному стані соромиться вийти на ринок.І наприкінці: «Якщо буде щось цікаве - запропонуйте».Або інший жанр.Пише сусідка по ЖК: «Ви ж рієлторка. Може, у вас є покупець на мою квартиру? Запропонуйте».Теж ніби логічно.Рієлтор же десь ходить із мішком готових покупців і об’єктів. В одному відділенні - покупці на квартири. В другому - фасадні приміщення за ціною підвалу. В третьому - власники, які ще не знають, що готові продати саме вам і саме на ваших умовах.На жаль, мішок поки не видали. Мабуть, загубився на етапі сертифікації. :)У реальній роботі покупці й об’єкти не з’являються “просто так”.Їх шукають. Перевіряють. Відбирають. Порівнюють. Ведуть переговори. Пояснюють ризики. Іноді чесно кажуть: такого за ці гроші немає. Або є, але з такими нюансами, що краще ще раз подумати, чи точно вам це потрібно.І ось тут починається найцікавіше.Майже всі не люблять посередників.Кажуть:«Я не хочу посередника».«Навіщо мені хтось між мною і продавцем?»«Я хочу напряму».«Рієлтори тільки зводять людей і беруть комісію». А потім дуже часто шукають саме такого посередника.Не рієлтора, який працює в їхніх інтересах.Не фахівця, який бере відповідальність за задачу.Не представника сторони.А людину, яка «просто запропонує, якщо щось буде».Покупець не замовляє послугу пошуку.Продавець не замовляє послугу продажу.Але обидва дуже не проти, щоб рієлтор десь щось знайшов, когось привів, когось умовив, щось перевірив і бажано не ставив зайвих питань про оплату. Зручно.Тільки не дуже професійно.Бо в нормальній угоді має бути зрозуміло: хто клієнт?Якщо рієлтор працює для покупця - він шукає варіанти, аналізує ринок, відсікає погані рішення, допомагає не переплатити й не купити красиву проблему.Якщо рієлтор працює для продавця - він готує об’єкт, визначає аудиторію, створює попит, веде переговори і захищає позицію власника.А якщо всі просто чекають, що він «зведе», то це і є те саме посередництво, яке ніхто нібито не любить.Тут є одне незручне питання.Якщо послугу рієлтора замовляє інша сторона, то в чиїх інтересах він має працювати?Не в абстрактних «інтересах угоди».Не в інтересах миру в усьому світі.А конкретно - чиї гроші, чия задача, чия відповідальність?Коли покупець каже: «запропонуйте, якщо буде», він часто має на увазі: «Працюйте трохи на мене, але без того, щоб я це оформив як послугу».Коли продавець каже: «Може, у вас є покупець», він часто має на увазі: «Знайдіть мені людину з грошима, але без повноцінної стратегії продажу».Іноді так справді щось складається. Ринок великий, випадковості бувають.Але випадковість - поганий бізнес-план. Особливо коли йдеться про квартиру, будинок або комерційне приміщення, де помилка коштує не чашку кави.Тому фраза «якщо буде щось цікаве - запропонуйте» не погана. Вона просто дуже чесно показує рівень запиту.Це не запит на професійну роботу. Це запит на удачу.А удача, як відомо, прекрасна річ. Але дивно вимагати від неї звіт, гарантії, переговори, перевірку документів і ще бажано знижку.Тому перед тим як писати рієлтору «запропонуйте, якщо буде», варто чесно відповісти собі: я хочу, щоб мене випадково познайомили з кимось підходящим?Чи я хочу, щоб хтось професійно працював над моєю задачею?Бо це різні формати. І рієлтор у них має різну роль. У першому випадку він просто знайомий із телефонної книги. У другому - представник ваших інтересів.Різниця маленька тільки до першої серйозної проблеми.