Хороший інтерфейсний текст непомітний: прочитав — зробив. Поганий зупиняє на середині дії, змушує перечитувати і зрештою піти. І таких текстів навколо більше, ніж здається.Лекція Антона Чернічка — про те, як писати інтерфейси, що не бісять. В основі чотири стандарти якості тексту: користь, лаконічність, простота, зрозумілість. З прикладами, де одне слово коштувало компанії покупки, а користувача відправило до конкурента.Що розберемо:• користь як фільтр: чому кожен екран має вести до дії, і як переписати текст, що просто «повідомляє»;• лаконічність на практиці: як тим самим сенсом сказати вдвічі коротше;• простота проти канцеляриту: чому текст має звучати як жива розмова, а не як довідка з установи;• зрозумілість на першому місці: чому без неї не рятує ні краса, ні стислість;• дві перевірки, що викривають слабкий текст: читання вголос і свіже око збоку.Для всіх, хто пише інтерфейси, і для маркетологів, чиї екрани мають працювати, а не гальмувати.Запрошуємо до перегляду у Projector Library 💙