Вчені вперше застали маломасивну зорю за крадіжкою речовини з сусіднього коричневого карлика 😱

Система ZTF J0440+2325, що за 300 світлових років від нас, складається з червоного карлика (зорі масою лише у 85 Юпітерів) та ще меншого коричневого карлика (маса в 25 разів перевищує юпітеріанську). Вони обертаються навколо спільного центру мас з періодом лише 87 хвилин, а їх орбіти могли би повністю вміститися всередині Сонця.

✨ Увагу вчених привернув дивакуватий характер зміни блиску зорі, не схожий на прояв відомих процесів. Подальші дослідження показали, що коричневий карлик втрачає газ, і він падає безпосередньо на червоний, локально розігріваючи його.

Автори статті описують дослідження системи ZTF J0440+2325 як перше пряме спостереження стабільного перенесення маси від субзоряного об'єкта до маломасивної зорі. Теорія давно припускала таку можливість, але раніше це не спостерігалося. Коричневий карлик віддає лише 1/100000 маси Землі на рік, тож цей повільний канібалізм може тривати мільярди років.

🌌 Зазвичай подібними "крадіжками" у подвійних системах займаються компактні об'єкти — чорні діри, нейтронні зорі та білі карлики. Але в тих випадках газ утворює так званий акреційний диск навколо компактного об'єкта, і лише потім падає на нього. Автори статті припускають, що іще одна система — ZTF J1444+4820 — може бути схожою на ZTF J0440+2325.
________
Свого часу мені пощастило відкрити систему VSX J052807.9+725606 (нині відому як V549 Cam, або V549 Жирафа), дещо схожу за геометрією. В ній теж речовина напряму потрапляла з одного зоряного компонента на інший, утворюючи гарячу пляму, але зорі більш масивні. Тоді це була друга після V361 Lyr така система. З того часу чеські колеги відкрили ще одну — HAT 141-03513. Однак, чому подібних подвійних систем настільки мало — досі залишається загадкою. Скоріш за все, це короткий етап еволюції подвійної зорі, який ми рідко коли застаємо.

Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)