🏅 Нобелівську премію з фізики 2026 року отримав Френсіс Луї Гальзен (Francis Halzen) "за вирішальний внесок у діяльність нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження".

Цей випадок став першим одноосібним отриманням Нобелівки з фізики за останні 34 роки. Крім того, це п'ята Нобелівська премія за дослідження, пов'язані з нейтрино.

🧊 Ідея Гальзена, оприлюднена ще 1988 р., полягала в тому, щоб перетворити товстий шар льоду на величезний детектор. Нейтрино недарма називають невловимими частинками — вони дуже рідко взаємодіють з речовиною, можуть безперешкодно проходити крізь Землю, а їх траєкторії не відхиляються магнітними полями. Але коли нейтрино стикається з атомним ядром, виникає спалах світла, який можуть реєструвати датчики, занурені в лід.

Так виник задум побудувати детектор нейтрино IceCube в льодовику на південному полюсі, вільному від різноманітних перешкод. Він охопив близько кубічного кілометра льоду, і повністю запрацював 2011 року. Цей детектор вперше дозволив регулярно виявляти (астрофізичні) нейтрино надвисоких енергій та показав, що принаймні частина з них прилітає з-за меж Сонячної системи.

⚡️ Перші нейтрино з екстремально високими енергіями (порядка 1 петаелектронвольта) зареєстрували в 2011-2012 рр. Ті частинки вчені жартівливо прозвали Берт і Ерні. ВСонячній системі просто не існує процесів, в яких можуть народжуватися нейтрино настільки високих енергій. А рекордне нейтрино, зафіксоване IceCube, прилетіло 31 березня 2019 р., і мало енергію ~11,4 петаелектронвольт.

Так бельгійсько-американський вчений Френсіс Гальзен, нині головний науковий дослідник IceCube, відкрив нове вікно у Всесвіт — нейтринну астрономію, спрямовану на дослідження найенергійніших і найекстремальніших космічних процесів.

📷 Фото Francis Halzen: inquirerdotnet

Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)