​​"Непрохані поради для вбивць від Віри Вон" Джессі СутантоОцінка: ☀️☀️☀️🌤🙋🏼‍♀️ Складно ділитися враженнями, бо емоційне сприйняття не погоджується з раціональним.Читати дійсно легко та цікаво, історія викликає багато емоцій, від сміху до суму. Центром виступає далеко не вбивство, адже маємо харизматичну та яскраву головну героїню, яка тримає на собі всю увагу. Віра Вон дуже добре описана — і характер, і звички, і побут, і світогляд.Віра створює атмосферу неймовірного затишку, бо кожен та кожна заслуговують на її найкращий чай, смачну їжу та ... непрохану пораду.Це яловичина з чорним перцем, ти їж її більше, Джуліє, а то якась ти бліденька, сильна анемія, треба більше яловичини. А ти, Рікі, маєш такий вигляд, наче в тебе закреп, тож це я зготувала тобі — хек на парі з чорними грибами. [...] А ти ... ти дуже холодна, забагато енергії їнь. Треба їсти жаркіші страви, так буде більше енергії янь. На — це гостре тофу з часником, щоб зігрітися. Та й підозрювані всі як на підбір — з особистими викликами та секретами. Ще й як магнітом вони тягнуться до Віри. Але раціональне постійно вказує, що "та не буває такого, ніхто так би не сказав, а цей діалог нереалістичний, І ЩО ЦЕ ВЗАГАЛІ ЗА РОЗВ'ЯЗКА!"Те, що трапилося вбивство, виступає тлом з максимальним рівнем прозорості. Тому це радше щось затишне та пародійне, ніж класичний детектив.Але якщо піддатися харизмі та гумору цієї книги, з нею можна дуже добре провести 4-5 годин: перенестись в уявний Чайнатаун в Сан-Франциско та намагатися обігнати Віру Вон в її "розслідуванні".Мабуть, з усіх, кого він знає, саме Віра найбільше його дратує. Але він усе одно мимоволі бачить у ній почесну материнську фігуру. У її присутності йому чомусь здається, що все буде гаразд. Коли у тебе в житті є Віра, нічого поганого не станеться. #відгук ✅🙋🏼‍♀️