Статистика telegram channel - @ukrtp

Книжковий Арсенал, Київ, 31.05.2026. Спілкуюсь з цікавими людьми. Раптом до мене підходять молоді дівчата, встрягають в розмову і починають розказувати: мовляв, фу таким бути, ви написали про "ряженого у військову форму".Схоже йшлося про допис від 29.05.2026. Щоправда там йшлося не про "ряженого", а одягненого у військову форму. І того, хто розказував які погані українці-ухилянти і як добре було б завезти на їхнє місце мігрантів. В дописі йшлося про неприпустимість масового завезення до України мігрантів. Єдиний виняток - на фронт в якості найманців з поверненням додому по завершенні контракту.Відповідаю дівчатам, що йшлося не про "ряженого", а одягненого у військову форму. Вони кажуть: а ти УБД своє покажеш? Кажу їм: а пісюна не показати? Дівчата засміялись - і все на тому.Показувати, звісно, нічого я їм не став. Адже я не мігрант і в мене не чорний. Та й дівчата на Юлію Сенюк (Джозефіна Джексон, зірка Порнхабу) не схожі, можливо ще одумаються і будуть проти мігрантів.#офлайн #гумор #Київ@ukrtp

Книжковий Арсенал, Київ, 29.05.2026. Починаю спілкуватись з однією компанією на вулиці (під час тривоги, коли всіх вигнали з будівлі). Спочатку цікавляться щодо науки та націоналізму.Вручаю дівчині з цієї компанії візитівку. Дівчина дочитує до "проти заміщення українців мігрантами" - і тут понеслась! Мовляв ви що, українців за формою черепа визначаєте, фу таким бути.Підійшов один одягнений у військову форму і починає розказувати які погані українці-ухилянти і як би добре було завезти на їхнє місце мігрантів. Відповідаю, що чужинців можна і треба наймати, але виключно на фронт, щоб вони там воювали замість українців. Набирались бойового досвіду, отримали грошей - і додому по закінченні контракту. А як загине - гробові 25 тис доларів, зате загинув не українець.Масове завезення мігрантів в український тил ні в якому разі не можна допускати. Інакше за що взагалі воювати, щоб замість москалів, кадирівців та бурятів нам завозили негрів, індусів та арабів?! За Україну не для українців?!#вата #війна@ukrtp

Когнітивний дисонансОчільник Білої Варти Олександр Козлов виступає на мітингах проти кольорових мігрантів. Раніше він же виступав і проти ковідних обмежень, свавілля ТЦК з бусифікаціями та інших проявів політики, яку ведуть вороги української нації. Словом, в частині "проти" він, здавалось би, союзник української технократії.І тут, як дисонанс, він на повному серйозі каже, що треба просити Трампа зупинити війну. Зупинити, звісно, примусивши Зеленського віддати кацапам Краматорськ в обмін на мир під гарантії США. І це каже не хто-небудь, а військовий та ветеран війни, який пішов воювати добровольцем в 2022.Щодо завезення мігрантів пан Олександр натякає (а то й напряму каже), що не останню роль в цьому процесі грають євреї. Але щодо Трампа, який максимально відверто підтримує Ізраїль, і в якого донька одружена на єврейському бізнесмені - сумнівів ніяких.Він з недовірою типового псевдораціоналіста дивиться навіть на технічні ідеї з матеріалів УТП. Зокрема, кріоніку вважає не вартою втілення на державному рівні, бо "нікого ще не розморозили", а перспективне оживлення кріонованих технологіями майбутнього через десятки-сотні років - надто "теоретичним". Зате повірити на слово чужинцям і здати реальні українські міста ворогу під паперові гарантії - "практичним" рецептом досягти миру. Який в будь-яку секунду може закінчитись відновленням російської агресії, тільки вже з нових позицій, без бою відданих ворогу. Навіть історія з кидаловом в Будапешті-1994 нічого псевдораціоналіста не вчить!Словом, у пана Олександра - химерна зуміш з одного боку правильної (навіть можна сказати базованої) позиції з кількох ключових питань, а з іншого - псевдораціоналістичної паралізуючої "розумності", яка стримує його від прийняття ідеології української технократії в усій її повноті. Як таке може уживатись в одній голові?!Псевдораціоналістична паралізуюча "розумність"#війна #база@ukrtp

Псевдораціоналістична паралізуюча "розумність"Псевдораціоналісти оманливо виглядають як "помірковані", "обачні", "дорослі" люди, які "розумно" пояснюють, чому українська технократія "не на часі", "несерйозна" чи то "занадто ризикована" - як в політичній, так і в технічній частині. Псевдораціоналісти захищають статус-кво мовою "розуму", "реалізму” і "об’єктивності", навіть коли факти вже показують, що їхній підхід не працює.Сила паралізуючої "розумності" псевдораціоналістів — не в аргументах, а в гальмуванні. Вони можуть не мати власного великого проекту, але чудово вміють доводити, що чужий проект "занадто дорогий", "надто сміливий", "не має достатньої доказової бази" тощо. Псевдораціоналіст ставить себе не на позицію творця, а на позицію фільтра, який пропускає лише перевірене, знайоме і вже кимось схвалене. Псевдораціоналістична “розумність” часто виглядає як "здоровий глузд", але на практиці вона відбирає у суспільства здатність робити стрибки. Псевдораціоналіст щиро вважає себе раціональною людиною, бо не підтримує нічого “надто радикального”. Але в умовах сучасності саме радикальні, незвичні рішення рухають прогрес.Псевдораціоналіста легко впізнати за формулами на штиб "це не спрацює", "так ніхто не робить", "спершу треба все прорахувати до дрібниць", "немає гарантій", "почекаймо, поки це перевірять інші", "тут є ризики". Проблема не в тому, що ризики не існують. Проблема в тому, що псевдораціоналіст не шукає способи обійти або знизити ризики, а розглядає їх виключно як привід нічого не робити. Мислення псевдораціоналістичного штибу насправді є не обережністю, а інерцією. Воно паралізує не лише окремий проект, а й саму волю до експерименту. Якщо кожну нову ідею одразу розглядати через призму ризиків, відмовок і процедур, то врешті суспільство лишається відсталим, поки інші рухаються вперед.Псевдораціоналісти зазвичай часто виховуються в системах, де помилка карається сильніше ніж бездіяльність, де безпечніше бути виконавцем ніж автором, де статус важливіший за результат і взагалі, як казали в радянські часи, "инициатива наказуема". У такому середовищі людина звикає, що найкраща стратегія — не вигадати щось нове, а просто "не помилитися". Проблема в тому, що в умовах сучасності це стає згубним для нації. Бо без спроб і помилок не виникає ані нова техніка, ані нова організація, ані нова військова практика. Технократична модерізація потребує швидкого тестування, готовності до спроб і помилок, пріоритету результату над ритуалом. А псевдораціоналістична паралізуюча "розумність" живе зворотним: вона любить ритуали, боїться нетипових рішень, надає перевагу узгодженням над дією і часто прикриває власну пасивність красивими словами про "раціональність".Псевдораціоналісти з 1991 виправдовували роззброєння України, зокрема ядерне, через що ми отримали війну. Псевдораціоналісти "ринково-ліберального" штибу виправдовували приватизаційний дерибан великих активів, що призвело до деіндустріалізації та бідності - і зараз вони вимагають приватизувати й рештки державного сектору (залізницю, ядерну енергетику тощо). У відповідь на демографічну кризу в псевдораціоналістів відповідь - завезти мігрантів-чужинців, фактично відкривши проти української нації другий фронт на вулицях українських міст. Щодо технологічного відставання, псевдораціоналісти завжди готові "розумно" та "аргументовано" пояснити, чому Україні не потрібні державні програми космічної експансії, підкорення мікросвіту, безсмертя через технології (починаючи з кріоніки), ядерні реактори на швидких нейтронах чи навіть безкоштовний громадський транспорт (з широкими тролейбусами у великих містах).Псевдораціоналісти гальмують не абстрактний прогрес, а поступ української нації. Далеко не кожен з них - відвертий зрадник та ворог. Але сам по собі псевдораціоналістичний спосіб мислення призводить до інтелектуального самогубства української нації, адже отруює в першу чергу людей, які вважають себе розумними. Плата за псевдораціоналізм минулих десятиліть вже страшна. А ще страшніше - уявити якою буде плата за псевдораціоналізм наших днів!#програма #база #вата@ukrtp

Копірастичний маразм на прикладі 19-річної гриГра Supreme Commander: Forged Alliance вийшла в 2007. Але в цю гру досі грають фанати. Вони об'єднались на платформі FAF (Forged Alliance Forever) і дуже суттєво доповнили та переробили гру, додавши багато контенту. Фактично, фанатська спільнота перебрала на себе розробку гри.І тут дає про себе знати копірастичний маразм. Щоб грати в цій спільноті, гравець має доводити що він "не верблюд", тобто не пірат. Доводити через Steam або GOG. І якщо купив гру ще на DVD - зареєструвати її в Steam.Як виявилось, цей маразм - не просто самодіяльність спільноти. Це вимога тепершніх "правовласників". Особливий маразм - в тому, що, як пишуть в дискорді FAF, оригінальні розробники збанкрутували і теперішній "правовласник" просто гребе ренту з гравців.Цей приклад показує, що копірайт (і "верховенство закону" за західним зразком) працює в інтересах пройдисвітів, а не творців!Антикопірайт. Аргументи противників концепції авторського права.#іт #ігри #бабло@ukrtp

Пам'ятаєте 2022 зі "спочатку переможемо ворога на фронті, а потім вже й внутрішні проблеми вирішимо"?Так, зараз падіння України з повною російською окупацією - варіант вже неможливий, якщо не рахувати екстремальних сценаріїв на штиб застосування ядерної зброї. Втім, 4 роки принесли купу вкрай неприємних "сюрпризів" для тих, хто в 2022 надіялись "спочатку перемогти". Ганебна ловля чоловіків на вулицях. Повальний дерибан посеред війни з безкінечними корупційними скандалами. Завезення кольорових мігрантів. Консервація сировинно-олігархічної моделі економіки. Та й усунення місцевих олігархів на штиб Ахметова в наявній політико-ідеологічній рамці нічого не дасть крім заміни їх вже безпосередньо транснаціональним капіталом.Подальші сподівання "якось пропетляти" без ідеології - це і подальше скочування України в болото олігархату та зовнішньої залежності без жодних шансів виповзти. В таких умовах навіть від гіпотетичної перемоги з розділом РФ виграють лиш чужинці та зовнішні гравці, а українці отримають чергову залежність, тільки вже не від Москви. Що крім української технократії може розірвати це порочне коло?#база #війна@ukrtp

Корчинський відкрито заступається за Ахметова, називаючи його "інвестором в Україну"Він вже не соромиться напряму вступатись за олігарха, а раніше закликав "замінити державу капіталізмом". Це точно націоналізм? Якщо так, кому пропонується віддати АЕС та залізницю?!Щодо Ахметова як інвестора в Україну. В одному лиш 2025 експортери отримали відшкодувань ПДВ на 180 млрд грн. Серед них Ахметов - один з найбільших отримувачів цього відшкодування. Він десятиліттями вивозив руду і сталь, а також експортував електрику (зокрема, Бурштинська ТЕС до 2022 працювала на експорт), і замість сплачувати експортне мито - отримував відшкодування ПДВ. Це Україна інвестувала та інвестує в Ахметова і йому подібних!Такі заяви Корчинського - черговий маркер ідеологічної деградації націоналістичного середовища. Згадуємо Соціал-Національну Асамблею, як в часи Януковича на її сайті обурювались дерибаном державної власності Ахметовим. Який разючий контраст з нинішньою риторикою таких як Корчинський!#бабло #вожді@ukrtp

В Ташкенті, Узбекистан, думають контролювати оплату проїзду за допомогою ШІРаніше там намагались примусити пасажирів заходити тільки через передню дверь, щоб оплачували проїзд водію. Але цей експеримент згорнули: багато хто так і заходив через середні та задні двері.Тепер же ж хочуть зробити електронну систему ШІ-контролю, яка автоматично в реальному часі визначатиме скільки пасажирів знаходиться в салоні і скільки з них оплатили проїзд. Ця система оперативно сповіщатиме контролерів (яких в Ташкенті 57), що в такому-то автобусі знаходяться зайці. Тамтешній чиновник-цифровізатор визнає, що це буде зробити непросто, але все одно сумнівів в цих намірах - не спостерігається.Так, те що робиться в Узбекистані чи ще десь за кордоном - не наше діло і не наші проблеми. Наше, українців, діло - не робити дурниць, які там роблять. І натомість вчинити технократично: визнавати забезпечення громадського транспорту прямим обов'язком держави і ввести безкоштовний проїзд!#тр #іт #концтаб #Узбекистан@ukrtp

Не секрет, що дипломні роботи, курсові та інші писульки для студентів та школярів в більшості випадків пишуть нейронки. Уявлення з минулого століття, що письмові роботи сприяють підготовці майбутніх вчених, вже давно перейшли в категорію псевдораціоналізму, не відповідного реальності. Але все одно українські школи та виші за старою традицією так і лишаються фабриками макулатури. Молоді люди, замість мати дієву участь в технократичній модернізації країни, марнують час та сили на написання нікому не потрібних папірців, які навіть викладачі та вчителі не факт що читають.На сторожі цього маразму стоїть стара монструозна бюрократична машина. Вона не може без папірців, адже саме в них вона вимірює як навчання школярів та студентів, так і наукову роботу науковців. І щоб показувати результат перед системою, вчені мають обов'язково писати статті в наукові журнали. Це стосується не лише української, а й світової науки, яка живе за принципом “публікуйся або загинь” ("publish or perish"): вченому, щоб робити успішну кар'єру в науці, треба писати статті в журналах, чим більшої категорії чи престижнішого квартилю - тим краще. Цінуються всякого роду наукометричні “піськомірки” на штиб індексу Хірша.Вирішення подібних бюрократичних питань з задоволенням беруть на себе такі фірми як “Академія статей”. Вони не соромлячись пропонують за гроші написання статей в журнали різних категорій та квартилів, підвищення індексу Хірша, співавторство в статтях, тези на конференціях, словом - будь-що, що може підвищити репутацію платоспроможного клієнта як вченого.Навіть написання дисертації - не питання, були б гроші. В переускладненій монструозній бюрократичній системі, заснованій на паперах, корупція квітне і пахне. З точки зору української технократії, в такій ситуації неминуче напрошується рішення перестати зобов'язувати вчених писати статті та дисертації, а також скасувати письмові роботи для студентів та школярів.Натомість, головним критерієм оцінки для вчених (і для школярів та студентів як майбутніх вчених) має бути практична компетентність. Вчений - це той хто вміє нарізати протонним пучком мікроструктури і розуміє як зробити обладнання, потрібне для цього. Вчений - це той, хто розуміє квантову механіку і знає як зробити квантовий комп'ютер, здатний бодай в деяких застосуваннях перевершити звичайні комп'ютери. Вчений - це той хто знає як зробити ядерний реактор на швидких нейтронах, екраноракетоплан, безпілотний літак вертикального зліту-посадки, авіадвигун, ракетний двигун. Вчений - це той, хто знає як правильно кріонувати мозок щойно померлої людини з тим щоб вберегти його структуру від критичних пошкоджень при охолодженні і тим самим полегшити майбутнє оживлення людини, якій належить цей мозок. Словом, вчених треба цінувати за реальними здібностями, а не паперово-бюрократичними метрикамиУривок з майбутньої оновленої (четвертої) версії ідеологічних засад української технократії. 2.9. Наука та науковці в технократичній державі.#наука #освіта@ukrtp

Сіті Кард по-луцьки гоп-стоп по-молдовськи: як лучан розводить на бабло підозріла фірмаНа телеграм-каналі Української технократичної партії в серпні 2024 був допис про корупційну схему з системою безготівкової оплати проїзду від фірми Сіті Кард. Допис був з посиланням на відео журналістки Наталії Поліщук, яка розслідувала цю схему.З тих пір це відео на ютубі чомусь було приховане. Чи то пані Наталію підкупили, чи то залякали - невідомо. Про всяк випадок - перезаливаємо його на телеграм та ютуб УТП!Псевдораціоналісти "ліберально-ринкового" штибу полюбляють казати, що на безкоштовний проїзд в громадському транспорті "нема грошей". Але як згадати, що на одних лиш маршрутках в одному лиш Луцьку одна лиш фірма-прокладка мутить 18 млн грн з повітря - то визнання забезпечення безкоштовного громадського транспорту обов'язком держави стає ділом честі, а не просто зручності. Паразитів треба відсікти від корита через системні зміни, які структурно унеможливлюють їхнє існування!#бабло #тр #Луцьк@ukrtp