​​💔 Старший солдат Віталій Заруцький на псевдо Філін поліг 1 квітня 2022 року під час оборони Маріуполя. Воїнові назавжди 26 років.Віталій народився 4 грудня 1995 року в місті Карлівка Полтавської області. Закінчив місцеву школу №1. У Берестинському коледжі механізації сільського господарства У 2015-му, закінчивши другий курс, долучився до полку "Азов". Рідні дізналися про його рішення лише через 2 місяці. "За характером – добра, справедлива й щира людина. Комунікабельний, дружній, веселий, завжди був поруч у будь-якій ситуації. Любив проводити час із родиною та друзями, захоплювався мисливством. Він просто любив життя і вмів ним насолоджуватися", – розповіла дружина Анастасія.Віталій брав участь в АТО, воював на посаді старшого кулеметника. Неодноразово був на передовій, зазнав контузій. За службу його нагородили нагрудним знаком "Ветеран війни – учасник бойових дій" та медаллю "Захиснику Маріуполя"."Ми познайомилися в Урзуфі, де Віталій служив у "Азові". З ним було легко й цікаво, ми не помічали, як минав час. Він був уважним, турботливим, завжди підтримував і вмів кохати. Взаємна симпатія переросла в кохання і шлюб. Ми одружилися 23 вересня 2017 року", – пригадала Анастасія.У 2018-му Віталій звільнився зі служби. Цивільне життя давалося важко, тому в липні 2021 року він приєднався до 56-ї окремої мотопіхотної бригади. Із сім'єю мешкав у Маріуполі. "3 лютого 2022 року чоловік приїхав у відпустку. Згодом у нього виявили коронавірус. Ще не повністю одужавши, Віталій повернувся на службу. Дістатися до своєї роти не зміг, тому брав участь у вуличних боях разом із розвідниками", – розповіла дружина.У березні позиції підрозділу знищив ворожий удар, однак Віталію та побратимам пощастило – за годину до цього вони виїхали на завдання. Згодом підрозділ передислокувався на металургійний завод імені Ілліча. Попри небезпеку, Віталій знаходив можливість навідувати родину, допомагав продуктами, ліками та водою. Востаннє вони побачилися 17 березня 2022 року. Про загибель Віталія рідні дізналися в листопаді 2022-го. Ідентифікацію провели за ДНК-експертизою. Оборонця поховали 9 грудня 2022 року на кладовищі в Карлівці. На школі, де він навчався, встановили меморіальну дошку, а світлина Віталія розмістили на Алеї слави в рідному місті.У захисника залишилися дружина, бабуся, брат, племінник і племінниця. Мати військового померла у вересні 2023 року, не витримавши болю втрати сина.Рідний брат Віталія назвав свого сина на його честь. Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових