Українська правда

​​Сили оборони України беруть під вогневий контроль логістичні шляхи Кінбурнської коси, але наразі не підтверджують повний відхід російських сил. Про те, що військові РФ нібито залишають позиції на цій ділянці південної України, повідомляв партизанський рух "АТЕШ". 🔻Кінбурнська коса, яку армія РФ захопила в 2022 році, розташована між Чорним морем, Ягорлицькою затокою та Дніпровсько-Бузьким лиманом. Вона з'єднана суходолом з окупованою частиною Херсонської області і має лише два шляхи сполучення: один асфальтований - на півночі коси - та один ґрунтовий, непридатний для використання в негоду. Саме контроль над цими транспортними артеріями є зараз ключовим завданням українських сил на цьому напрямку, повідомив 9 червня в розмові з DW речник угруповання військ "Південь" Сил оборони України Владислав Волошин.🔻За даними української розвідки, на сході та півночі коси наразі тривають ротаційні заходи російської армії. Ця коса є стратегічно важливою для обстрілів Миколаєва і трас до Херсона, але нині поступово перетворюється на тягар для самих же окупантів, кажуть військові і експерти. Читайте докладніше. 🟡 Підписуйтеся на DW

🐬 Гутники оживили ольвійського дельфіна заради церемонії "УП100: Бізнес"17 червня відбудеться перша церемонія нагородження переможців "УП100: Бізнес". Це нагорода, яку вручатимуть раз на десять років на честь річниці заснування "Економічної правди".Сто власників та управлінців українського бізнесу, фіналістів списку, отримають унікальний мистецький об'єкт – скарбничку у формі дельфіна, створену у співпраці з українськими гутниками Тарасом та Іриною Дзиндрами та дизайнеркою Надією Шаповал.Дельфіна як символ проєкту обрали не випадково. Саме таку форму мали одні з найперших у світі бронзових монет – ольвійські дельфіни.Їх виготовляли й використовували у VI–V століттях до нашої ери в Ольвії – грецькому місті-колонії на території сучасної Миколаївської області. Це поселення було однією з найбагатших колоній Північного Причорномор'я, а їхня валюта – однією з найперших на території сучасної України.Скляні дельфіни-скарбнички видуті вручну в майстерні Дзиндр у техніці гутного скла. На кожну прикрасу витрачено щонайменше 30 хвилин безперервної роботи.Гутництво – це один із давніх способів роботи зі склом, коли майстер формує виріб біля гарячої скловарної печі. Майстер працює з розжареним матеріалом: видуває і надає скляній масі форму, поки вона ще пластична.Ця техніка стала метафорою екстремальних умов, у яких працює український бізнес, створюючи майбутнє нашої держави. Перетворення піску на прозоре скло – символ доброчесності та відкритості переможців премії "УП100: Бізнес".До роботи над нагородою також долучилася команда дизайнерів Pole, які виконали повний цикл цифрової розробки нагороди: від створення 3D-моделі, адаптованої до технології видування скла, до виготовлення фізичних прототипів у масштабі 1:1 за допомогою 3D-друку.Серія тестових моделей дозволила перевірити пластику форми та технологічність майбутнього виробу. Також команда дизайнерів створила 3D-анімацію символу премії для відеосупроводу церемонії.Побачити унікальні вироби, поспілкуватися з переможцями та гостями на події можна, придбавши квитки за посиланням.Титульний партнер події – група Метінвест. Генеральними партнерами стали VYRIY, OTP BANK, "Генерал Черешня", ПриватБанк. Захід також підтримали Фармацевтична компанія "Дарниця", Avesterra Group, Ario Law Firm, JEWELRY FACTORY №1, Корпорація "Біосфера", ДТЕК, Jeep, Аптека 9-1-1 та Aznauri

🤝Представники і представниці посольств, міжнародних організацій, незалежних медіа та донорської спільноти зібралися на закриту дискусію до Дня журналіста/ки, щоб обговорити ключові виклики, з якими сьогодні стикається українська журналістика. Під час зустрічі учасники та учасниці говорили про:▪️ роботу журналістів/ок на територіях, де через активне використання дронів змінюються умови доступу до фронту;▪️ роль розслідувальної журналістики під час війни та зростання тиску на незалежні редакції;▪️ майбутнє локальних медіа в умовах скорочення донорського фінансування та пошук нових моделей стійкості.Ця подія — спільна ініціатива Media Development Foundation та «Української правди». Спікерками дискусії стали:👉Севгіль Мусаєва, головна редакторка «Української правди».👉Ольга Труфанова, керівниця проєктного департаменту Media Development Foundation.👉 Альона Яцина, співзасновниця та виконавча директорка «Кордон.Медіа».Під час дискусії Ольга Труфанова (Ольга Труфанова) розповіла про виклики, з якими сьогодні стикаються локальні медіа в Україні.Серед ключових проблем виділили:▪️ скорочення та невизначеність донорського фінансування;▪️ потребу в розвитку нових джерел доходу;▪️ збереження якісної журналістики в умовах постійних криз і викликів.Окрему увагу учасники та учасниці приділили обговоренню актуальних потреб медіа і можливостей для зміцнення стійкості редакцій у довгостроковій перспективі.«Такі розмови дозволяють міжнародним партнерам краще зрозуміти нашу реальність, а нам — відчути, що незалежна журналістика залишається важливою цінністю не лише для України, а й для всього демократичного світу», — зазначила Севгіль Мусаєва, головна редакторка «Української правди»

🇺🇦 Поверне бронетехніку на поле бою. Як розробляють український КАЗ – активний захист від дронів?Останні роки дрони тотально домінують на полі бою. Будь-який транспорт змушений працювати за кілометри від лінії зіткнення та постійно перебуває під загрозою знищення. Наземні роботизовані комплекси знищуються сотнями, артилерію закопують у землю та маскують, а танки взагалі тримають подалі лише на випадок механізованого прориву ворога.Але поки зарано ховати важку та потужну зброю на полі бою, адже на будь-які засоби ураження рано чи пізно знаходиться протидія. Часткове повернення важкої техніки до звичних завдань цілком можливе після появи технології, над якою зараз працює низка українських компаній. Мова про КАЗ (комплекс активного захисту), який має виявляти дрони навколо себе та швидко знищувати їх в автоматичному режимі.👉 "Оборонка" поговорила з Юрієм Поріцьким, директором компанії DevDroid, яка виготовляє наземні роботизовані комплекси, турелі та зараз працює над створенням власного КАЗ. Розповідаємо, які складнощі є у розробці такої технології та як вона змінить поле бою після виходу у серійне виробництво.@oboronka

​​💔 Життя 23-річного Дмитра Павелка відібрала російська армія 14 травня 2026 року, ударивши ракетою по житловому будинку в Києві. У ту мить Дмитро спускався сходами, він опинився під завалами між третім і четвертим поверхами.Дмитро народився у Полтаві 8 липня 2002 року. Навчався у ліцеї № 3, закінчив художню академію, малював картини. У Полтавському кооперативному технікумі здобув фах товарознавця. Також навчався на факультеті журналістики та іноземної мови Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.Жив у Києві. Працював на Новій пошті оператором відділення №257. Розвивав свій талант, був дреґ-артистом, мав творче імʼя Діва Містик, виступав у клубі "Portum"."Син був дуже світлою, позитивною дитиною. Страшенно любив малювати, збирав колекцію ляльок Монстр Хай, з них і почалась його любов до творчості й перевтілення. Дмитро шив їм костюми. Свої сценічні образи син створював власноруч", – розповіла мама Тетяна.У Дмитра залишились мама Тетяна і тато Сергій.Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять загиблих українців

👁 Очі для дронів. Як Україна запустила виробництво військових камер і як зробити їх менш "китайськими"?Українським дронам потрібні камери. Це – один з найкритичніших компонентів, без яких неможливе ані керування, ані ураження ворога.Сьогодні українська армія потребує сотень тисяч камер на місяць, зокрема тепловізійних. З кожним місяцем зростають і вимоги до цієї техніки – камера повинна бути адаптованою до військових завдань, перевантажень та інтегруватись у різні платформи.Найчастіше виробники дронів купують готові камери у Китаї. Водночас українські компанії уже навчаються робити їх самотужки, адаптуючи під потреби фронту. Це – високотехнологічне виробництво, яке потребує унікальних спеціалістів та значних інвестицій. 👉 "Оборонка" поговорила з українськими виробниками камер та державним оборонним кластером Brave1. Розповідаємо, чому Україні важливо самотужки виробляти камери, наскільки українські камери є "китайськими" і як пришвидшити розробку повністю вітчизняного продукту.@oboronka

Ухвалені урядом нові критерії щодо бронювання військовозобов'язаних передбачають, що працівник, який працює за сумісництвом враховуватиметься в квоту бронювання лише один раз за одним місцем роботи – це не дасть збільшувати квоту на бронювання на кількох підприємствах.Оновлення стосується трьох основних блоків:▪️Перший блок стосується зарплатного критерію. Для підтвердження критичності підприємства, а також для бронювання працівника, встановлюється вимога щодо рівня зарплати на рівні трьох мінімальних заробітних плат.▪️Другий блок стосується працівників, які працюють за сумісництвом або вже мають відстрочку з інших підстав. Такий працівник враховуватиметься в квоту бронювання лише один раз, за одним місцем роботи.▪️Третій блок стосується перегляду критеріїв критичності. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають перезатвердити власні критерії критичності за погодженням з Міноборони та Мінекономіки. Після цього підприємства, які вже мають статус критично важливих, мають підтвердити відповідність оновленим критеріям📰 підписатися

​​💔 Солдат Владислав Прихідько поліг 25 червня 2023 року поблизу села Званівка Донецької області. Протягом 20 місяців захисника вважали зниклим безвісти. Йому навіки 27 років. Владислав 27 жовтня 1995 року в селі Васюків Чернігівської області. З дитинства допомагав батькам по господарству. Любив футбол і риболовлю. Після 9 класу вступив до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Закінчив Європейський університет у Києві за спеціальністю "Документознавство та інформаційна діяльність". Під час навчання підробляв вантажником. Після строкової служби в Нацгвардії Владислав влаштувався на роботу в компанію "Нова пошта". Там він познайомився з Галиною: молоді люди мріяли про спільне життя, планували весілля та подорож у Буковель. Але почалася повномасштабна війна. Владислав добровільно став до лав ЗСУ. Служив у Окремій президентській бригаді імені гетьмана Богдана Хмельницького. Був стрільцем. Пройшов навчання в Україні, Польщі та курси з військової медицини у Великій Британії. З грудня 2022 року служив санітаром. Рятував поранених поблизу Бахмута. "Влад був кмітливим і працьовитим, відкритим і добрим. Він завжди допомагав, ніколи не шкодував сил. Хотів жити, мріяв про родину, квартиру, про спокійне життя. Але понад усе любив Україну", – розповіла мати захисника Олена Іванівна. Владислава Прихідька нагородили нагрудним знаком "Золотий хрест". Поховали воїна у рідному селі. У нього залишилися батьки, молодший брат і кохана дівчина.Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових

​​💔 49-річний боєць Руслан Гілля, псевдо Сова, поліг 1 червня 2023 року під час бойового завдання поблизу селища Озарянівка на Донеччині. Він зазнав смертельних поранень внаслідок мінометного обстрілу з боку окупантів.Руслан народився 7 квітня 1974 року в місті Кодима Одеської області. Навчався у місцевій школі №1. Потім опанував фах майстра-будівельника. Працював за спеціальністю. У перші дні повномасштабного російського вторгнення чоловік пішов до військкомату і вже 26 лютого 2022 року став до лав ЗСУ. Служив у 28-й окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу. Обіймав посаду старшого стрільця-оператора."Майже півтора року Руслан служив без жодного дня відпустки, попри стан здоровʼя, та мужньо боронив нашу незалежність. Був і в легендарній Чорнобаївці, і під Бахмутом, і в інших гарячих точках. Відважний, мужній, хоробрий і водночас вкрай добрий і чуйний. Руслан віддав своє життя 1 червня 2023 року, в день захисту дітей, – якраз заради них і пішов на війну. Його слова як зараз чую: "Як не я, то хто?" – розповіла молодша сестра Наталя Шпак. Поховали оборонця у рідному місті. У Руслана залишилися мама і дві сестри.Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових

На Закарпатті і Львівщині правоохоронці викрили трьох посадовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які займалися "паперовою мобілізацією", щоб виконати план. За такою схемою було "мобілізовано" 276 людей.На Закарпатті, у Мукачівському РТЦК, 49-річний полковник, начальник військкомату, лише за січень-березень 2026 року фіктивно мобілізував 162 особи. Його 37-річний заступник у званні майора за той самий період поповнив фейкову статистику ще на 108 людей.Окремий епізод – у Золочівському РТЦК на Львівщині. 41-річний підполковник, тимчасовий очільник відомства, за листопад-грудень 2025 року "призвав" 6 осіб, які насправді вже служили за контрактом у Військовому госпіталі Національної гвардії України та інших військових частинах.Наразі всім трьом оголошено про підозру. Закарпатського полковника та його заступника-майора суд відправив під варту з альтернативою застави у 3,9 млн грн та 3,3 млн грн відповідно. Підполковнику зі Львівщини також обрано запобіжний захід – тримання під вартою або застава в розмірі 121,1 тис. грн📰 підписатися