​​💔 Матрос Олександр Савов на псевдо Сава помер від серцевої недостатності 16 листопада 2025 року. Його здоров’я сильно погіршилося через полон. Йому назавжди 46 років. Олександр народився 21 лютого 1979 року в селищі Кринички на Миколаївщині. Навчався у школі в селищі Весняне. Закінчив політехнічний фаховий коледж і Миколаївський національний аграрний університет, де опанував професії бухгалтера й економіста. Був підприємцем. У 2015 році добровольцем приєднався до 36-ї окремої бригади морської піхоти. Служив водієм. "Через відсутність військового досвіду тато на кожній ротації просився в різні підрозділи – хотів навчатися й опановувати нові навички. Постійно тренувався, підтримував форму", – розповіла донька Анастасія. На початок повномасштабної війни був на ротації у секторі "М" на околиці Маріуполя.12 квітня Сава був серед морпіхів, які прорвалися з заводу ім. Ілліча на "Азовсталь". 16 травня він потрапив у полон. Спершу був в Оленівці, потім у Таганрозі та Курському СІЗО №1. Після початку Курської операції його перевезли в Мордовію. У неволі Олександр пробув 1153 дні. "Після повернення почалася інша боротьба – за життя. Тато повернувся тяжкохворим. У нього діагностували туберкульоз, шкірні хвороби, лімфостаз ніг. Зламані ребра, вибиті зуби, виснаження, психологічні травми. Тато вчився не боятися тиші, йому було важко сидіти спокійно. Він чув звуки, яких не було", – поділилася Анастасія.Олександра нагородили відзнаками "Ветеран війни – учасник бойових дій", "За незламність", "За участь в антитерористичній операції", медалями "За незламність у полоні", "За військову службу Україні", "За відвагу", "За службу Україні". "Мій найкращий. Людина, яка розуміла мене, як ніхто. Вірний назавжди. Полон вбиває і після звільнення", – сказала донька. Поховали оборонця в рідному селі. У Олександра залишилися мати, донька, побратими й друзі.Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових