РУЇНА: ХРОНІКА ВЕЛИКОГО ОБМАНУВсе починалось як веселе шоу,Під регіт мас і вигуки «Я ваш вирок!». Сімдесят три відсотки — як завороженіЧекали миру, наче дітвора. Ви вірили у «просто перестати стріляти»,У чесні очі, в тишу без гармат. Він обіцяв вам золоті палати,А виставив лише бандитів ТЦК. Він хвацько грав членом на роялі… а зіграв на ваших долях, душах і життях. Тепер ви — паливо у мародерських чергах,А він — ваш кат на випалених шляхах. Ода "мудрішому" Членограю, Головному ТЦКашнику колишньої мирної України О ти, чий розум сяє, як зоря вночі,Прийми хвалу від тих, хто в подиві занімів! Твоя «мудрість» — це гострі катові мечі,Ти "мудро" правив… серед згарищ і димів."Мудро" закрив ти кордони на замок тугий,Щоб раб-українець не втік від розправи і ґвалту. Ти "мудро" сіяв антиросійський стрій,І в чергу на цвинтар нас гнав без антракту."Мудро" могилізація косить ряди,Поки «зелені» в тилу бенкетують на крові. Такої корупції, мародерства й бідиСвіт ще не бачив у жодному слові. Ти "мудро" в Курськ погнав найкращих на забій,Десятками тисяч вимостив свій шлях. Але в тилу, де мав би бути спокій,Зростає хаос на людських кістках. Твій трон знесе не воля, а навала —Оскаженіле бидло в брудних камуфляжах. З девізом «Смерть ж...дам!», щоб крові не ставало,Вони вже ділять владу в спалених містах. Для них росіянин — ворог, білорус — окупант, Чайковський і Булгаков -зрадники... Вони палять мости і мордують своїх. А поки триває цей дикий десант,Ти нишком готуєш заміну для всіх. На місце загиблих, на рідні руїни,Де український корінь століттями ріс,Ти кличеш рабів для своєї махини —З Сомалі й Бангладешу, під гуркіт коліс. А що ж мародери, «зелені» князьки,Що дерли три шкури з вдови і сиріт? Вони вже пакують криваві мішки,Готуючи рятувальну втечу-політ. Вони не чекатимуть бунту юрби,Їх яхти чекають в далеких морях. Лишають вони нам лиш свіжі гробиІ морок нічний на розбитих шляхах. Та золото те, що на горі зросло,Не дасть їм спокою в чужому краю. Їх спадок — прокляття, вселенськеє зло,І вічна ганьба у пекельнім строю. Народ же лишився — без прав і землі,Де народне виття чути з окраїн і площ. Ось плід твій, «мудрець», у густій цій імлі,Де замість обіцяного миру й достатку — кровавий концтабір на цинічну потіху Європи-дегенератки...

😢