Економіка України

Демографія України: це вже катастрофа чи ще ні?Точної статистики чисельності населення України вже давно немає, і з кожним роком рахувати її все складніше – насамперед через те, що востаннє перепис населення робили 25 років тому. Тим не менш, розібратися, скільки нас проживає в Україні – важлива вправа, оскільки це впливає і на економічнй розвиток, і на нашу здатність тримати оборону держави.Тож зібрали для вас всі наявні оцінки експертів з цього приводу.1) Скільки людей зараз в УкраїніДиректорка Інституту демографії та проблем якості життя Елла Лібанова оцінює кількість людей, які залишилися в Україні, у 28–30 млн. “30 – це коли ми за основу беремо інформацію мобільних операторів”, – обгрунтовує Лібанова. Приблизно на такому ж рівні вона оцінювала чисельність населення і пару років тому.2) Природне скорочення вже дуже великеЗа розрахунками економіста Олега Нів’євського, природне скорочення населення становить понад 300 тис. людей на рік. Це -1 млн за три роки і -10 млн за десять років без урахування міграції. Чиста еміграція за останні 3 роки також сягнула більше 900 тис осіб, за оцінками ЦЕС. Якщо такими темпами буде розвиватися ситуація, то за 30 років в Україні залишиться 8-10 млн. Але варто зазначити, що це все розрахунки за умови активних бойових дій та захоплення наших територій росією. Якщо війна припиниться, то темпи еміграції явно зменшаться, як і скорочення населення.3) Народжуваність одна з найнижчих в Європі. Економіст Юрій Гайдай пише, що в Україні наразі дуже низька фертильність — близько 0.9 дітей на одну жінку. Утім, це загально європейський тренд: у багатьох країнах Європи народжуваність становить 1,0–1,1 дитини на одну жінку і цей показник продовжує спадати.Виновок. Насправді скільки людей залишиться в Україні зараз неможливо спрогнозувати ні на пару років, ні на десятиліття вперед, оскільки все дуже сильно залежить від безпекового фактору. До речі, Лібанова також каже, що рішення українців за кордоном про повернення додому так само залежить від безпеки в Україні. Які би зараз найкращі демографічні політики не розробляв наш Уряд (а їх все одно поки не видно), фактично все залежить від того, коли завершиться війна і чим вона завершиться – стійким, але тимчасовим перемир’ям, хитким тимчасовим переми’рям чи реальною крапкою у війні та справжнім примушенням росії до миру. На жаль, судячи з тенденцій останнього року, ні росія не планує зупинятися, ні колективний захід не готовий її зупинити.#демографія 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

ЄС затвердив поетапну заборону на російський газ: повний стоп — до 2027 рокуСьогодні Рада ЄС ухвалила регламент про поетапне припинення імпорту російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу (СПГ).Про календар відмови від російського газу ми вже писали у грудні. Рада ЄС підтримала поступову відмову від російського газу.Рішення ухвалили кваліфікованою більшістю (для ухвалення рішення необхідна підтримка принаймні 55% держав-членів (15 країн), які представляють не менше 65% населення ЄС). Словаччина та Угорщина голосували проти рішення, а Болгарія — утрималася. Угорщина заявила про намір оскаржувати рішення в Суді Європейського Союзу. Рішення ухвалювали не як санкції проти росії, а як регламент/правила внутрішнього ринку та енергетичної безпеки ЄС, які в Раді ЄС приймаються кваліфікованою більшістю, тож право вето тут не застосовується. 📌 Чому це важливо: у 2025 році російський газ усе ще становив близько 13% імпорту газу до ЄС (понад €15 млрд на рік).#ЄС #газ 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Рекордні видатки грудня та виконання бюджету-2025 — огляд ІЕДЗа попередніми даними, доходи Державного бюджету у 2025 році досягли 3,822 трлн грн, що на 5% більше за план. Проте це перевиконання забезпечили гранти від міжнародних партнерів, які надійшли замість очікуваних позик. Доходи без урахування грантів були на 7% нижчими за план. Про це йдеться у 252 випуску Місячного Економічного Моніторингу України.Загальна картина бюджету-2025:🟢 Доходи: 3,822 трлн грн (+5% до плану)Перевиконання плану сталося завдяки грантам, які становили 530 млрд грн замість запланованих 88 млрд грн. Частина міжнародної підтримки надійшла у формі грантів замість позик, що автоматично збільшило доходи. Доходи без урахування грантів були на 7% нижчими за план.🔴 Видатки: 5,450 трлн грнПонад 50% видатків спрямовано на оборону. План виконано на 99,2% (за уточненим Мінфіном планом з урахуванням військової допомоги у натуральній формі).Як виконали план по основних податках:▪️ ПДФО: Зріс на 55% завдяки підвищенню зарплат і збільшенню ставки військового збору. Проте був на 2,9% нижчим за переглянутий план.▪️ Податок на прибуток: Зріс на 5% до 285 млрд грн і перевиконав план на 2,0%. Банки сплатили податок на прибуток зі ставкою 50%, інші фінансові компанії — 25%, решта — 18%.▪️ Внутрішній ПДВ: Надходження 307 млрд грн (+14,2% дпр) були на 3,6% нижчими за план. У грудні відшкодування ПДВ впало до 13,4 млрд грн проти середніх 15 млрд грн, що викликає питання щодо можливих затримок.▪️ ПДВ з імпорту: Досяг рекордних 55 млрд грн у грудні, але за рік був на 8,7% нижчим за план через передусім через міцнішу, ніж припускалося, гривню та значний обсяг пільгового імпорту.Видатки та фінансування:▪️ Видатки в грудні побили новий рекорд — 910 млрд грн, майже вдвічі більше, ніж у листопаді. За рік видатки становили 5,450 трлн грн (+17% до затвердженого плану). ▪️ Зовнішнє фінансування досягло 1,570 трлн грн (~37,7 млрд дол.). Гранти становили 530 млрд грн проти запланованих 88 млрд грн.▪️ У грудні Україна реструктурувала ВВП-варанти на суму близько 2,6 млрд дол., що знизило потенційні боргові виплати та підвищило бюджетну прогнозованість.Виклики та перспективи:▪️ Існують ризики затримки початку нової Програми МВФ через складність виконання попередніх заходів, зокрема законопроєктів щодо ПДВ для ФОПів та оподаткування цифрових платформ.▪️ ЄС представив нову програму підтримки на 90 млрд євро на 2026-2027 роки (Ukraine support loan): 60 млрд євро військової допомоги та 30 млрд євро бюджетного фінансування. Перший транш очікується у квітні 2026 року.▪️ Для отримання Ukraine support loan уряд має розробити Українську фінансову стратегію (Ukrainian Financing Strategy), яка має детально описати фінансові потреби України та джерела фінансування на наступні 12 місяців.Повний огляд читайте за посиланням.#ІЕД #МЕМУ #бюджет📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Індекс відновлення ділової активності відштовхнувся від нуля — опитування ІЕДЗа результатами 44-го щомісячного опитування ІЕД (18–31 грудня, 485 промислових підприємств), Індекс відновлення ділової активності (ІВДА) перервав тримісячну тенденцію до сповільнення та повернувся до позитивних значень.Нагадаємо, що Індекс відновлення ділової активності означає баланс між тими, хто сказав, що ділова активність на їхньому підприємстві краща, ніж була в цей самий період минулого року, і тими, хто сказав, що вона гірша.▪️ ІВДА зріс до 0,03 у грудні після нуля у листопаді. Це повернення до жовтневого рівня після двомісячного погіршення. Частка підприємств, які в грудні повідомили про кращу ділову активність порівняно з груднем минулого року, зросла з 17,7% до 20,2%, тоді як частка тих, у кого ситуація гірша, залишилася практично незмінною — 17,4%.▪️ Покращення неоднорідне за розмірами підприємств. Значення ІВДА у грудні зросло для мікро-, середніх та великих підприємств, а для малих підприємств показник залишився без змін. 💬 «У нових замовленнях ми бачимо “красивий” тренд донизу. В середньому підприємства забезпечені новими замовленнями на 3,4 місяця після 3,6 місяця у листопаді. Підприємства ще не працюють "з коліс", але вже близькі до цього», — розповіла виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків. Завантаженість потужностей порівняно з «довоєнним часом» дещо покращилася: частка тих, хто працює із завантаженням 75–99%, зросла на 3 в.п. — до 60%, а тих, хто працює із завантаженням 50–74%, стало на 4 в.п. менше — 19%.Відновлення залишається крихким: короткострокові покращення показників діяльності бізнесу не трансформуються у стабільні очікування через зростання довгострокової невизначеності. Частка підприємств, які не можуть спрогнозувати свою діяльність на два роки вперед, зросла до 48,2% у грудні після 43,7% у листопаді.#ІЕД #NRES #опитування📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

У 2025 році реальний ВВП зріс на 1,8% — уточнена оцінка ІЕДЗа уточненою оцінкою ІЕД, у 2025 році реальний ВВП зріс на 1,8% порівняно з попереднім роком. Нагадаємо, що раніше ми оцінювали зростання ВВП за минулий рік на рівні близько 2%. Також, за попередніми оцінками Мінекономіки, у 2025 році реальний ВВП України зріс на 2,2%. За оцінками ІЕД, у грудні зростання становило 3,4% (після 5,2% у листопаді). Економіка продовжує зростати попри серйозні виклики від російської агресії.Головний драйвер зростання знову сільське господарство, хоча в грудні його внесок послабшав порівняно з листопадом. Загальна економічна ситуація залишалася складною через безперервні російські атаки на енергетичну та залізничну інфраструктуру.Як атаки вплинули на сектори економіки (оцінки за грудень, дпр*):🔻 Добувна промисловість: Падіння близько 19%. Причина — вплив російських атак та військових дій на видобуток газу, руди та вугілля.🔻 Енергетика: Виробництво та розподілення електроенергії і газу знизилися на 18% через масштабні пошкодження та руйнування генерації. Масштабні відключення електроенергії зафіксовані в Одеській, Київській, Запорізькій та Дніпропетровській областях.🔻 Переробна промисловість: Скоротилася на 1,9% передусім через проблеми з доступом до електроенергії. Падіння могло би бути більшим, але бізнес адаптувався через використання генераторів, когенераційних установок та сонячних панелей.🔻 Транспорт: Падіння прискорилося до 10% через обстріли портів та залізничної інфраструктури.Де було зростання:🟢 Сільське господарство: Валова додана вартість зросла на 35% (проти 54% у листопаді). Це наслідки більш пізнього збору врожаю. 🟢 Торгівля: Зросла на 5,9%, частково внаслідок підготовки населення до відключень електроенергії. 🔍 Детальніше про економічні тенденції — у 252-му випуску МЕМУ *дпр — до попереднього року#ІЕД #МЕМУ   📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

В грудні брак робочої сили та небезпека були найбільшими перешкодами для бізнесу — опитування ІЕДУ грудні 2025 року бізнес найчастіше називав дві перешкоди: брак робочої сили та небезпеку працювати. Це результати 44-го щомісячного опитування ІЕД (18–31 грудня, 485 промислових підприємств).№1 — «брак робочої сили»: 62% в грудні. Проблема стабільно на першому місці.При цьому погіршився пошук кваліфікованих кадрів: 55,6% компаній кажуть, що їх знайти важче (у листопаді — 52,2%). А з некваліфікованими майже без змін: 34% (у листопаді — 35,3%).№2 — «небезпечно працювати»: 57% в грудні. На тлі регулярних атак бізнес прямо закладає ризики у щоденну роботу.Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД, пояснює це так: «Очевидно, що це пов’язано з посиленням обстрілів енергетичної інфраструктури та погіршенням безпекової ситуації». На проблему з перебоями з електро-, водо- та теплопостачанням у грудні вказували 42% опитаних . На «зростання цін на сировину/матеріали та товари» — також 42% . У грудні ці дві перешкоди розділили третю позицію.Далі в рейтингу перешкод:▪️ Зменшення попиту — 20%▪️ Розрив ланцюжків постачання — 19% ▪️ Складнощі з перевезенням сировини/готової продукції — 11%#ІЕД #NRES #опитування📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Чи справді Україні допоможе угода про вільну торгівлю зі США?У своїй колонці для «Європейської правди» директорка з наукової роботи Вероніка Мовчан розбирає ініціативу Володимира Зеленського про укладання угоди про вільну торгівлю (ЗВТ) із США. Угода має бути з нульовими тарифами та стати частиною ширшої угоди про економічне відновлення України.Чому це актуально зараз?Адміністрація Трампа у 2025 році перейшла до політики агресивного протекціонізму та запровадила додаткові мита. США почали укладати нове покоління асиметричних торговельних угод, де мінімізують погіршення доступу на свій ринок в обмін на поступки партнерів. Станом на зараз США застосовують до України «нові» мита на рівні 10%, що є мінімальним рівнем, який діє для країн, які не мали профіциту торгівлі товарами з США до 2025 року.Що потенційно виграє Україна?Якщо в умовах цієї нової торговельної політики США Україна зможе отримати згоду на скасування мит з боку Штатів, це буде визначне досягнення. Але є нюанс: структура експорту концентрована й складається переважно з продукції металургії. А металургія сильно постраждала від війни й критично залежить від енергії, тому швидке нарощування поставок виглядає непевно.Головний виклик — це вступ України до ЄСУкраїна декларує ціль вступу до ЄС у 2030 році. А ЄС — це митний союз зі спільною торговельною політикою. Після вступу Україна має відмовитися від власних регіональних ЗВТ. Тобто угода з США, якщо з’явиться, може бути фактично тимчасовою (близько 4 років). І її скасування потенційно може підняти питання компенсацій за правилами СОТ. Теоретично можливі спеціальні механізми узгодження США–ЄС (правила походження, контроль), щоб уникнути скасування — але це складно і не факт, що виправдано.Формально Україна як кандидат на вступ до ЄС мала б відмовитись від таких перемовин, адже існування подібних угод створює додаткові виклики після приєднання до ЄС. Незрозуміло також, навіщо США скасовувати тарифи для України, якщо безмитний режим для інвестиційних товарів можна отримати через програми стимулювання інвестицій, а імпорт енергетичних товарів і так безмитний.Питань до цієї ініціативи залишається багато, і головне з них — як зробити угоду з такою кількістю обмежень стратегічно вигідною для України, США та ЄС одночасно?Детальніше читайте в статті Вероніки Мовчан для Європейської правди#ІЕД #торгівля #США 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

€90 млрд для України на 2026–2027: Єврокомісія запускає новий “Ukraine Support Loan”Сьогодні Європейська комісія представила пакет законодавчих пропозицій про кредит для України на €90 млрд на 2026–2027 роки.Базова логіка пакета — закрити критичні потреби держави: оборона + стабільна робота бюджету.Як розкладаються залучені кошти:▪️€30 млрд — бюджетна підтримка,▪️€60 млрд — на посилення оборонної спроможності та підтримку української оборонної промисловості.Деталі з документа, на які звертає увагу Роксолана Підласа (голова бюджетного комітету ВР):▪️Погашення тіла кредиту Україна здійснює лише у випадку отримання репарацій від рф, а відсотки покриває ЄС.▪️Закупівлі зброї/боєприпасів можливі у виробників ЄС та України, а також у Швейцарії, Ісландії, Ліхтенштейні та Норвегії. Винятки для “третіх країн” — лише за потреби й погодженням з Єврокомісією.▪️Інструмент задуманий як гнучкий: за погодженням із Комісією кошти можна переорієнтовувати на найнагальніші потреби.▪️Бюджетна частина, як і раніше, прив’язана до виконання реформ у межах Плану України (Ukraine Facility) у сферах фінансів, прозорості, антикорупціі, верховенства права.▪️Скільки саме піде “в бюджет”, залежатиме від щорічної Ukrainian Financing Strategy, яку Україна подаватиме Єврокомісії.Далі — затвердження Радою ЄС і Європарламентом. Комісія планує почати виплати у ІІ кварталі 2026 року.#ЄС #допомога 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

ПДВ для ФОПів: аналітичні центри заявили про нереалістичність урядових розрахунківАналітичні центри, у томі числі Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, підписали спільний лист до Президента, Уряду та парламентських комітетів щодо законопроєкту Мінфіну про запровадження обов’язкового ПДВ для ФОП на спрощеній системі з оборотом понад 1 млн грн.Ключовий висновок: урядовий аналіз регуляторного впливу (АРВ) не відповідає реальним економічним умовам і суттєво занижує витрати для бізнесу та суспільства.▪️ Фіскальний ефект завищений. Заявлені +40 млрд грн ПДВ фактично означають додаткові витрати кінцевих споживачів. Позитивний ефект для добробуту не доведений.▪️ Адміністративні витрати занижені. Мінфін закладає, що суб’єкт підприємництва витрачає додатково 56 людино-годин на рік на адміністрування ПДВ. В той же час Опитування Світового банку свідчить про те, що український бізнес витрачав на податкове адміністрування у середньому 74,4 дня на рік (595 людино-годин).▪️ Реальні витрати бізнесу перевищують вигоди.🔹Додаткові витрати для ФОП — близько 93 тис. грн на рік.🔹Сукупні непродуктивні втрати — 61–116 млрд грн на рік, що перевищує потенційні бюджетні надходження.▪️ Ризики тінізації. Законопроєкт стимулює «дроблення», приховування оборотів і вихід у тінь, особливо в низькомаржинальних секторах. Місцеві бюджети втрачають надходження від єдиного податку без компенсації.▪️ Реформа не б’є по ключових схемах ухилення.«Сірий імпорт», неформальна зайнятість, зарплати «в конвертах» залишаються поза фокусом, хоча саме там втрати бюджету сягають сотень мільярдів гривень.Що пропонують аналітичні центри:▪️Підняти поріг реєстрації платника ПДВ – з 1 млн грн до 6 млн грн з 2027 року, з поетапним зниженням до рівня ЄС.▪️Спростити адміністрування – запровадити касовий метод обліку, автозаповнення декларацій, субсидії на бухгалтерів для ФОП та компенсації місцевим бюджетам.▪️Застосувати ризикоорієнтований підхід – ПДВ лише для секторів з високим ризиком зловживань B2B, винятки для B2C та прифронтових територій.▪️Запровадити інструменти протидії зловживанням – правила протидії дробленню бізнесу за стандартами ЄС (Directive EU 2016/1164), ухвалити закон про критерії відмінності псевдонайманих від найманих (№13507), запровадити KPI для ДПС/ДМС на зменшення податкового розриву, фінансові стимули для споживачів отримувати чеки.▪️Створити базові умови – забезпечити верховенство права, перезавантажити за вирішального голосу міжнародних експертів ДМС, ДПС, Нацполіцію та Службу фінмоніторингу.▪️Провести експертну нараду – для погодження методології розрахунків та визначення оптимального порогу переходу на ПДВ.Повний текст заяви за посиланням: http://www.ier.com.ua/ua/institute/news?pid=7845. #ІЕД 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

52,4 млрд дол. допомоги у 2025: що тримало бюджет і де з’явилися ризикиУ 2025 році міжнародна фінансова підтримка була ключовим фактором бюджетної стійкості України. Загалом Україна отримала 52,4 млрд дол. зовнішнього фінансування. Це дозволило пройти рік війни без розбалансування макрофінансів, попри руйнування інфраструктури та високу невизначеність.Що саме «тримало» бюджет у 2025 роціНайбільший внесок дав механізм ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine): 37,9 млрд дол. у межах інструменту G7, який фінансується за рахунок доходів від знерухомлених російських активів. ЄС уже надав свій внесок у ERA повністю — 20 млрд дол. Тому на старт 2026 року ключове питання — своєчасне надходження внесків США та інших партнерів, які мають підтримати проходження першого кварталу.Другий «якір» — План України (Ukraine Facility). У 2025 році Україна отримала 12,1 млрд дол. від ЄС. Крім того, надходили кошти від міжнародних фінансових організацій: МВФ — 912 млн дол., Світовий банк — 733 млн дол.; також Японія (поза ERA) — 453 млн дол., Банк розвитку Ради Європи — 232 млн дол.Де з’явилися ризики: зобов’язання виконувалися гіршеУ 2025 році погіршилось виконання Плану України. Частково через те, що індикатори стали складнішими. Але важливий і поведінковий момент: після того, як Єврокомісія дозволила часткові транші, знизився стимул виконувати все «в строк і повністю». Як результат — за невиконані індикатори кошти не надходили або приходили пізніше.На кінець 2025 року Україна не виконала індикатори на 3,6 млрд євро із запланованих 11,7 млрд євро. За кожним індикатором є додаткові 12 місяців на виконання, після чого кошти можуть бути втрачені. Тому початок 2026 року — про прискорення рішень, багато з яких зводяться до набуття чинності законами та запуску механізмів на практиці.З програмою МВФ теж були складнощі: частину структурних маяків відтерміновували, бо їх не встигали виконувати. На кінець грудня п’ять індикаторів із дедлайном грудня 2025 року залишались невиконаними.Паралельно у листопаді Україна та МВФ домовилися на рівні персоналу про нову 4-річну програму на 8,1 млрд дол. Вона має стати «якорем» для допомоги інших партнерів. Але попередні заходи складні й станом на кінець 2025 року не виконані (зокрема щодо ПДВ-пільг на спрощеній системі оподаткування, оподаткування цифрових платформ і посилок). Це створює ризик, що програма не стартує в січні 2026 року, а отже зростає невизначеність щодо ритмічності фінансування загалом.Погляд у 2026 рікМіжнародне фінансування в 2026 році залишається критично важливим: потреба також понад 50 млрд дол. Більшу частину року як основне ймовірне джерело фінансування обговорювали Репараційну позику від ЄС коштом знерухомлених російських активів. Однак через позицію Бельгії, яка виступила проти такого інструменту підтримки, ЄС в грудні ухвалив політичне рішення про запозичення до 90 млрд євро у 2026–2027 роках на ринку капіталу для надання Україні військової та фінансової допомоги. Однак умови, регулярність і структура цієї підтримки поки не до кінця визначені.Повний огляд читайте за посиланням.#ІЕД #МЕМУ #допомога 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊