Економіка України

росія знову заблокувала наші чорноморські портиЯкщо повториться сценарій 2022го року, Україна ризикує втратити біля 6% ВВП На початку лютого 2022го я робив розрахунки на основі досліджень для інших країн, і доволі непогано, як з'ясувалось постфактум, розрахував наслідки: щоденні втрати 25-170 млн дол, і 3-місячна блокада - це мінус 1,45-9,9% ВВП, в залежності від спроможності переорієнтувати експортні потоки. Якщо згадати ті події, то Україні, звичайно, не вдалось повністю переорієнтувати експортні потоки. Перші 3 місяці була фактично повна блокада, і тільки з травня почався біль-менш рух через західні кордони та Дунайські порти. А зерновий коридор почав діяти з серпня. Тобто максимально негативного сценарію вдалось уникнути. Який же був ефект насправді? Нещодавно мої колеги Микола Риженков (ун-т Оснабрюка) та Олександр Шепотило (Астон ун-т в UK) на дослідницькому семінарі в КШЕ презентували свою робочу статтю саме з цієї теми - дуже класна і хірургічної якості технічна робота. Вона ще не опублікована, але ефект, який вони отримали - це мінус 6% ВВП, - такий був ефект блокади портів для України.

У червні 2026 року реальний ВВП зріс на 0,8% — оцінка ІЕД. За оцінкою ІЕД, у червні 2026 року зростання реального ВВП становило 0,8% порівняно з червнем минулого року. Загалом у другому кварталі експерти ІЕД оцінюють зростання реального ВВП на рівні 0,6%.  Також, зважаючи на наявні дані Держстату, ІЕД погіршив оцінку зростання ВВП за травень з 0,9% до 0,3%. Де було падіння в червні (до відповідного місяця попереднього року):🔻 Енергетика: Виробництво електроенергії та розподіл газу, за оцінкою, скоротилися на 7%.🔻 Транспорт: Падіння сповільнилося до 5% завдяки ефекту низької бази минулого року, водночас сектор продовжує страждати від російських атак на поштові термінали. Де було зростання:🟢 Сільське господарство: Зросло одразу на 9%, оскільки збір зернових цього року розпочався раніше і зріс на близько 20%.🟢 Торгівля: Зростання реальної доданої вартості оцінюється на рівні 5%, що відображає зростання попиту.🟢 Добувна промисловість: Продемонструвала зростання на 4%.🟢 Переробна промисловість: За оцінкою, зросла на 2,3% завдяки кращому доступу до електроенергії. 🔍 Детальніше про макроекономічні тенденції — у свіжому 258-му випуску МЕМУ за липень 2026 року. #ІЕД #МЕМУ #ВВП 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

У червні брак робочої сили та зростання цін залишаються найбільшими перешкодами для бізнесу — опитування ІЕДУ червні 2026 року трійка лідерів перешкод веденню бізнесу залишилась незмінною. Про це свідчать результати 50-го щомісячного опитування підприємств, яке ІЕД провів наприкінці червня.№1 — «брак робочої сили»: 71% у червні. Проблема зберігає тенденцію до поступового зростання вже п'ятий місяць поспіль (у травні цей показник становив 69%). №2 — «зростання цін на сировину/матеріали та товари»: 50% у червні. Значення майже не змінилося порівняно з травнем (49%), тож ця перешкода стабільно утримує другу сходинку.№3 — «небезпечно працювати»: 41% у червні. Не дивлячись на поступове зменшення значень (із 44% у травні), небезпека вже п'ятий місяць поспіль замикає трійку головних викликів для українських компаній.«Зменшення попиту на продукцію/послуги» турбує 31% бізнесу — попри суттєве зменшення значення з 38% у травні, перешкода залишається на четвертій позиції.Далі в рейтингу перешкод:▪️ Складнощі з перевезенням сировини чи готових товарів територією України (логістичні проблеми) — 30% (значення залишилося незмінним порівняно з травнем).▪️ Перебої з електро-, водо- або теплопостачанням — 19% (показник майже не змінився, у травні було 20%).▪️ Розрив ланцюжків постачання — 15% (показник несуттєво зменшився порівняно з 17% у травні).#ІЕД #NRES #опитування📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Індекс відновлення ділової активності залишається від’ємним третій місяць поспіль — опитування ІЕД ІЕД презентував свіжі дані опитування підприємств за червень 2026 року. Головний маркер самопочуття бізнесу — ІВДА — перервав падіння, несуттєво зріс та становить -0,14 (проти -0,17 у травні). Нагадаємо, що Індекс відновлення ділової активності ґрунтується на питанні, де менеджери порівнюють ділову активність “як є зараз” із тим, “як це було рік тому”. Про що ще свідчить опитування?▪️ Лише 7,1% підприємців заявляють, що їхні справи йдуть краще, ніж рік тому (цей показник залишився незмінним порівняно з травнем).▪️ 20,6% фіксують погіршення ділової активності (цей показник помітно зменшився порівняно з 24,4% у травні).▪️ 72,3% не відчули жодних змін порівняно з минулим роком (їхня частка збільшилася з 68,4% у травні). Кому найважче? Значення ІВДА для мікропідприємств залишається найнижчим з-поміж усіх груп бізнесу, хоча й демонструє незначне покращення. Показник для малих підприємств значно покращився, тоді як значення для середніх та великих підприємств суттєво не змінилися. #ІЕД #NRES #опитування📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Транспортна сфера України вже фактично інтегрувалася в єдиний ринок ЄС”. WEI та ІЕД презентували в Любліні спільний аналітичний звіт  Транспортна сфера України фактично інтегрувалася в єдиний ринок ЄС ще до офіційного вступу — війна стала каталізатором цього процесу. Допоки ж центральним транзитним й логістичним хабом для України залишається Польща. Це один з головних висновків звіту "Між кордоном і єдиним ринком: інтеграція України до ЄС і майбутнє польського транспорту", присвяченого трансформації транспортного сполучення між Польщею та Україною на тлі євроінтеграції, підготовленого Варшавським інститутом підприємництва ()WEI та Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) 8 липня під час події Конференція “Спільне майбутнє. Польща та Україна на єдиному європейському ринку” "Якщо спочатку це була екстрена реакція на виклики, то зараз ми вибудовуємо стабільну систему за правилами та стандартами Євросоюзу. До того ж змінилися критерії успіху логістики — на зміну великим обсягам прийшли передбачуваність та надійність", — зазначила провідна наукова співробітниця ІЕД та співавторка звіту Ірина Коссе.  Серед висновків звіту:🔹Лібералізація ринку автомобільних перевезень відповідно до угоди між ЄС та Україною кардинально змінила структуру двосторонніх перевезень: частка українських перевізників зросла з 62% у 2021 році до 92% у жовтні 2023 року;🔹Українська система "єЧерга" скоротила середній час очікування вантажівок на 24–70% залежно від пункту пропуску;🔹Обсяги транскордонних залізничних перевезень зросли на близько 20% у 2024 році. Інтеграція українських ланок до Транс'європейської транспортної мереж мобілізувала значне європейське фінансування, зокрема грант у розмірі 73,5 млн євро на проєкт будівництва колії "Мостиська–Скнилів";🔹Доступ до морських перевезень продовжує значною мірою залежати від безпекової ситуації у Чорному морі. Після того, як Україна наприкінці 2023 року успішно відновила морський коридор із портів Великої Одеси, обсяги перевезень насипних вантажів залізницею до Польщі суттєво зменшилися. #ІЕД #транспорт 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

За підсумками І півріччя 2026 підземні сховища газу України заповнені на 25,2%Станом на кінець червня Україна входить у підготовку до наступної зими з двома ключовими пріоритетами: швидко нарощувати запаси газу та відновлювати/захищати енергетичну інфраструктуру після атак. За даними Bruegel, заповненість українських підземних сховищ газу (ПСГ) на 30 червня 2026 року становила 25,2%: це значно більше ніж на 30 червня 2025 року (11,3%). У 2025 році Україна входила в опалювальний сезон за заповненості ПСГ близько 28%.На початку року Україна активно імпортувала природний газ з ЄС, адже росіяни постійно атакують об’єкти видобутку газу в Україні (ледь не щодня про це можна прочитати у новинах Нафтогазу) і через це Україна не зможе заповнити достатній обсяг ПСГ лише за рахунок власного видобутку. За даними Bruegel, протягом січня-березня 2026 року Україна імпортувала близько 2,5 млрд куб. м з ЄС. Після цього імпорт майже припинився через війну на Близькому сході (через блокування Ормузької протоки ціни на природний газ в ЄС, звідки ми імпортуємо, значно зросли).  У цілому, заповненість ПСГ на 30 червня зараз вища, ніж у будь-який рік від початку повномасштабного вторгнення росії.#газ📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Гроші надходять, але «борги» за реформами зростають: підсумки фінансової підтримки України за червеньКонсорціум RRR4U випустив черговий Моніторинг виконання програм МВФ, Світового банку та ЄС за червень 2026 року.Коротко про головне: Світовий банк Рада директорів Світового Банку схвалила нову операцію (DPO-1), за якою Україна отримає $1 млрд позики та $2,35 млрд гранту. Для цього Україна ухвалила низку законів, але є ложка дьогтю: Парламент так і не ухвалив закон про приєднання до SEPA (так званий «фінансовий безвіз»), тому його доведеться виконувати для наступного траншу.МВФ Україна та МВФ домовилися про перший перегляд програми, що відкриває шлях до отримання близько $690 млн. Це відбулося попри те, що ми не виконали частину «маяків» вчасно.МВФ погодився перенести дедлайни щодо скасування пільг на оподаткування посилок (на кінець липня) та на рік відтермінував запровадження ПДВ для ФОП. Проте невиконані зобов'язання накопичуються – наприклад, досі немає закону про трансфертне ціноутворення та нової стратегії держбанків.План України Україна отримала 2,75 млрд євро в межах Ukraine Facility та ще 3,9 млрд євро за програмою Ukraine Support Loan.  Водночас накопичується критична маса невиконаних індикаторів: не закрито 11 завдань з 2025 року, 5 — з І кварталу 2026 року, і ще 13 перебувають у процесі або під ризиком зриву у ІІ кварталі. Більше того, План України оновили: уряд погодився на 26 нових індикаторів (законодавчі та урядові рішення), що робить план ще більш амбітним.RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.#ІЕД #RRR4U #ukrainefacility 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Україна та Польща: конкуренція чи спільне майбутнє? Провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе разом зі старшою економісткою ЦЕС Яною Охріменко обговорили економічну взаємозалежність двох країн у свіжому випуску подкасту «Що з економікою?». Зібрали для вас найголовніше з коментарів Ірини Коссе у подкасті: Польща — це незамінний логістичний хаб для України. Замінити Польщу іншими транзитними країнами навряд чи вдасться. Вона має найдовший з нами кордон, найбільше пунктів пропуску та дуже розвинену інфраструктуру (термінали, склади). Наприклад, лише пункт «Ягодин-Дорогуськ» за місяць може пропускати близько 20 тисяч вантажівок, що становить чверть усього вантажопотоку автотранспортом.Залізниця — для великих обсягів, а фури — для дорогих товарів. Якщо рахувати в тоннах, то лідирує залізниця, якою везуть важкі вантажі (зерно, руду). Але у грошовому вимірі першість за фурами: ними везуть високомаржинальний експорт (електроніку, меблі, продукти переробки). Експорт фурами на тонну в 3-4 рази дорожчий за інші види транспорту. Польща — це безпека контейнерних перевезень. Польські порти на Балтійському морі, зокрема Гданськ, стали критично важливими для українських імпортерів. Міжнародні перевізники неохоче везуть дорогі контейнерні вантажі в порти Великої Одеси через безпекові ризики, тому їх набагато безпечніше везти через Польщу.Чи відбере України європейський ринок у польських перевізників? Поляки побоюються конкуренції з боку українців так само, як колись німці та французи боялися самих поляків у 2004 році, коли Польща вступала до ЄС. Але об'єктивно у нас немає таких потужностей: автопарк України становить близько 100 тисяч вантажівок проти 300 тисяч у Польщі. Проте війна навчила український бізнес неймовірної гнучкості та швидкості адаптації, що дає нам певну конкурентну перевагу. Чому виникають черги на кордонах? Причини не лише в перевантаженості інфраструктури, яка не справляється з попитом. Існують й інші фактори: наприклад, раптові ремонти з боку Польщі на ключових пунктах або збої в комп'ютерних ІТ-системах. Чого очікує польський бізнес від України? Поляки з нетерпінням чекають на старт великих інфраструктурних проєктів з відбудови, у яких вони сподіваються брати активну участь. Крім того, Польща дуже зацікавлена переймати український досвід у сфері атомної енергетики для власної енергобезпеки. Також стратегічно важливим для обох країн є розбудова залізниці: наприклад, доведення європейської вузької колії до Львова.📱Повну версію подкасту слухайте та дивіться за посиланням#ІЕД #транспорт #Польща📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

🇺🇦 1996 рік для української економіки був складним — вона все ще долала наслідки пострадянської кризи, реальний ВВП України скоротився приблизно на 10%, а інфляція, хоч і поступово зменшувалася, але все ще становила близько 40%. Але саме того року — 28 червня, українська економіка та усе наше суспільство отримали Основний Закон – Конституцію України. ⚖️ Конституція є головними правилами функціонування держави, адже вона встановлює державний устрій, правила роботи органів влади, виборчу систему, права та обов'язки держави, суспільства й громадян. І саме цей звід правил конче необхідний для ефективного функціонування економіки. Адже наша конституція гарантує право приватної власності та право на підприємницьку діяльність; забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності й господарювання; закладає основу економічної політики тощо. 📎 Можна змінювати податкові ставки, запускати програми розвитку, але «архітектура» системи залишається незмінною вже три десятиліття. Конституція — вихідний код української економічної свободи. І саме від нашої поваги до цих правил залежить те, наскільки надійним та інвестиційно привабливим буде наш спільний дім у майбутньому.

Перезавантаження БЕБ: 15 аналітичних центрів вимагають продовження реформи Ми в ІЕД разом з іншими провідними аналітичними центрами України звернулися до Уряду та Парламенту. Головний заклик — забезпечити реальне, а не номінальне створення інституційно спроможного Бюро економічної безпеки (БЕБ). Новий керівник, обраний на прозорому конкурсі, — це важливий крок, але реформу ще не завершено. Чому це критично для економіки? Повноцінне БЕБ необхідно для детінізації економіки та захисту легального бізнесу. Крім того, це прямо стосується міжнародних зобов'язань України: євроінтеграції та фінансування за програмою Ukraine Facility. Ключові проблеми 🔻 Потреба в очищенні та переатестації: Призначення нового керівника — це не фінал реформи. Як наголошує Європейська Комісія, подальше реформування неможливе без проведення обов'язкової переатестації діючого персоналу БЕБ. 🔻 Кадровий голод: Через нестачу фінансування Бюро укомплектоване лише на 28% — із необхідних 4000 працівників наразі працює близько 1145. До того ж плинність кадрів триває: у 2025 році орган втратив ще близько 150 фахівців. 🔻 Низькі зарплати: Детективи БЕБ отримують орієнтовно вдвічі менше, ніж працівники НАБУ чи інших антикорупційних органів. Це відбувається через застосування заниженого базового коефіцієнта (2102 грн у БЕБ проти 3328 грн у НАБУ), що критично ускладнює залучення та утримання професійних кадрів. Що потрібно змінити? Щоб БЕБ стало ефективним аналітичним та правоохоронним органом, потрібно: ✅ Вирівняти фінансові умови: Підвищити посадові оклади працівникам БЕБ до рівня НАБУ та ДБР. ✅ Посилити незалежність: Визначити Бюро як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. ✅ Ввести KPI та публічну звітність: Робота Бюро має оцінюватися за об'єктивними показниками, а результати повинні періодично публікуватися на офіційному сайті. ✅ Захистити бізнес від неправомірних дій: Встановити контроль за обов'язковою реєстрацією скарг та заяв бізнесу щодо неправомірних дій службовців БЕБ та проведенням дисциплінарних проваджень. Ці зміни мають забезпечити реальну спроможність БЕБ виконувати свою ключову функцію — протидію економічним злочинам, захист легального бізнесу та детінізації економіки.#ІЕД #БЕБ📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊