Економіка України

У листопаді зростання реального ВВП прискорилось до 3,6% — оцінка ІЕДЗа оцінкою ІЕД, у листопаді 2025 року реальний ВВП зріс на 3,6% порівняно з листопадом минулого року.Головний фактор зростання — сільське господарство. Через зміщення графіку жнив кукурудзу збирали пізніше, ніж торік. Водночас загальна економічна ситуація погіршилася через постійні російські обстріли енергетики та залізниці.Як атаки вплинули на сектори економіки (оцінки за листопад, дпр*): 🔻 Добувна промисловість: Впала орієнтовно на 18%. Причина — атаки на об'єкти видобутку газу та вугілля. 🔻 Транспорт: Падіння оцінюємо у 6% (проти 10% у жовтні). Однак ризики залишаються високими, через посилення ударів по залізничній інфраструктурі та рухомому складу. 🔻 Переробна промисловість та енергетика: Скоротилися на 0,9% та 0,2% відповідно. В листопаді, на відміну від попередніх місяців, російські атаки погіршили спроможність енергосистеми по передачі електроенергії між різними регіонами України, що обмежило роль імпорту у балансуванні попиту та пропозиції електроенергії.Де було зростання: 🟢 Сільське господарство: Валова додана вартість зросла на 36%. Це ефект пізнішого збору врожаю кукурудзи. 🟢 Торгівля: Зросла на 5,5%.🔍 Детальніше про економічні тенденції — у 251-му випуску МЕМУ.*дпр — до попереднього року#ІЕД #МЕМУ 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Індекс відновлення ділової активності впав до нуля, а портфель замовлень скорочується — опитування ІЕДЗа даними 43-го щомісячного опитування, яке провів ІЕД у листопаді 2025 року, Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) знизився з 0,03 до 0.Цей показник погіршується вже третій місяць поспіль, що свідчить про сповільнення темпів відновлення. Найбільш песимістичні настрої наразі у мікропідприємств.Нагадаємо, що Індекс Відновлення Ділової Активності означає баланс між тими, хто сказав, що ділова активність на їхньому підприємстві краща, ніж була в цей самий період минулого року, і тими, хто сказав, що вона гірша.Ключові показники ІВДА у листопаді: ▪️ Частка підприємств, які повідомили, що їхня ділова активність краща, ніж минулого року, зменшилася (з 21,2% у жовтні до 17,7% у листопаді). ▪️ Кількість тих, хто відзначив погіршення, майже не змінилася (17,5% у листопаді проти 17,8% у жовтні). ▪️ Натомість частка бізнесу, який не відчув суттєвих змін порівняно з минулим роком, зросла (з 61% до 64,7%).Негативну динаміку підтверджують й інші індикатори. Частка підприємств, що працюють на повну потужність (100%), зменшилася до 5%. Скоротилася і група тих, хто має завантаження 75-99% (з 59% до 57%) — бізнес поступово переходить у категорію меншого завантаження (50-74%), яка зросла до 23%.Окрім того, підприємствам стає важче планувати роботу: середній термін нових замовлень скоротився з 4,1 місяця у жовтні до 3,6 місяця у листопаді. Суттєво зросла частка тих, хто працює «з коліс» — з 21% до 29%.📉 На графіку ви можете детальніше ознайомитися з динамікою ІВДА.#ІЕД #NRES #опитування 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Позитивний ефект від програми «Національний кешбек» відчув кожен п’ятий бізнес в Україні — опитування ІЕДПрограма «Національний кешбек» стала однією з найбільш обговорюваних ініціатив року. Проте як її бачать ті, хто безпосередньо виробляє українські товари? В межах 43-го щомісячного опитування ІЕД опитав керівників підприємств, наскільки цей інструмент стимулює розвиток вітчизняного виробника.Результати дослідження показують, що кожен п’ятий бізнес в Україні відчув позитивний ефект. Найбільшими «бенефіціарами» програми стали представники харчової промисловості — тут про позитивні зміни заявили 40,3% підприємств. Також позитивну динаміку відзначили у поліграфії (25%) та легкій промисловості (23,2%).Великий бізнес vs Малий бізнесВиконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків звертає увагу на суттєвий розрив в оцінках залежно від розміру підприємства. Цифри свідчать, що дизайн програми більше сприяє потужним гравцям ринку:▪️31,5% великих підприємств помітили позитив;▪️30,8% середнього бізнесу дали схвальні оцінки;▪️Лише 6,5% представників мікробізнесу відчули користь.«Якщо програма й була спрямована на підтримку бізнесу, то точно не малого», — зазначає експертка. Малі та мікропідприємства часто залишаються поза межами великих торговельних мереж, де кешбек працює найактивніше. Загалом, оцінюючи програму, 62,3% підприємств не очікують від неї жодного впливу, 11,9% прогнозують позитивний ефект. Це свідчить про низьку впевненість бізнесу в тому, що додаткові доходи призведуть до зростання попиту та економічної активності.#ІЕД #NRES #опитування 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

500 голосів «за»: Європарламент затвердив графік повної відмови від російського газуЄвросоюз робить крок до справжньої енергетичної незалежності. Депутати Європарламенту ухвалили закон, який ставить крапку в історії газового шантажу з боку рф. Рішення підтримала переважна більшість — 500 парламентарів проти 120.Нові правила встановлюють дедлайни для імпорту російського газу:🔹Нові контракти: Будь-які договори, укладені або змінені після 17 червня 2025 року, вважаються новими й не підпадають під перехідні періоди. Для них заборона імпорту починає діяти через 6 тижнів після набрання чинності Регламенту.🔹Перехідні періоди для контрактів, укладених до 17 червня 2025 року:LNG (скраплений газ)▪️25 квітня 2026: заборона імпорту LNG починає діяти для поставок за короткостроковими контрактами▪️1 січня 2027: заборона імпорту LNG починає діяти також для довгострокових контрактів.Трубопровідний газ▪️17 червня 2026: заборона імпорту трубопровідного газу починає діяти для короткострокових контрактів.▪️30 вересня 2027: заборона починає діяти для довгострокових контрактівА як щодо нафти? Єврокомісія взяла на себе зобов'язання підготувати законодавство про заборону імпорту російської нафти вже на початку 2026 року. Тепер документ має затвердити Рада ЄС.🔗 Детальніше про рішення — у пресрелізі Європарламенту та повному тексті Регламенту.#газ #ЄС📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

єЧерга економить перевізникам близько 60 млн євро щомісяця – дослідження ІЕДУ 2022-му багатокілометрові «живі» черги вантажівок на західному кордоні швидко стали новою реальністю. Сьогодні ситуація інша. Про це йдеться у аналітичному звіті ІЕД про вплив системи єЧерга на витрати бізнесу при перетині кордону. Що вже показують дані:▪️через єЧергу пройшло понад 2,4 млн перетинів, із них понад 2,2 млн — вантажівками; ▪️у системі зареєстровано понад 138 тис. водіїв;▪️середня тривалість простою в черзі після запуску системи скорочується на показник від 24 до 70%;▪️найбільші позитивні зміни: Порубне 69→21 год (−69,6%), Ягодин 60→32 год (−46,7%), Рава-Руська 55→31,5 год (−42,7%)За нашими оцінками, середнє скорочення очікування склало приблизно 22 години для однієї вантажівки. При трафіку у 200 тис. рейсів на місяць та оцінці вартості простою вантажівки в 300 Євро на добу, потенційна економія бізнесу становить близько 60 млн євро на місяць. Це кошти, які бізнес витрачав на пальне для обігріву кабін, зарплати водіїв за простій та штрафи за зриви контрактів.Над чим ще треба працювати:▪️Інфраструктура: Водіям досі бракує елементарних санітарних умов та паркінгів на пунктах перетину кордону.▪️Міжнародна співпраця: Без синхронізації баз даних із митницями Польщі чи Румунії електронна черга впирається у фізичний шлагбаум на тому боці.▪️Комфорт в громадах: Хоча фури прибрали з узбіч, жителі прикордонних сіл все ще скаржаться на шум, який подекуди сягає 78 дБ.🔍Детальніше читайте у Звіті ІЕД#ІЕД #транспорт #кордон 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

15,5% — НБУ не змінює облікову ставкуНаціональний банк України сьогодні ухвалив рішення залишити облікову ставку без змін. Хоча інфляція росте повільніше, ніж очікувалось (У листопаді річна інфляція сповільнилася до 9,3% — значною мірою завдяки гарному врожаю та здешевленню частини харчових продуктів), інфляційні очікування залишалися високими. Ризики, які бачить НБУ:▪️Фактор невизначеності. Хоча цьогоріч ми отримали рекордні $45,8 млрд допомоги, питання фінансування на 2026–2027 роки залишається невирішеним.▪️Війна та інфраструктура. Ризики обстрілів енергетики та ситуація на фронті тиснуть на економічні настрої.▪️Очікування населення. Попри статистику, українці все ще очікують зростання цін, і це впливає на ринок.Упродовж наступних місяців НБУ очікує поступове зниження інфляції завдяки надходженню нових урожаїв. Якщо якісь із вищевказаних ризиків послабляться (покращення ситуації із відключеннями, визначеність із фінансуванням бюджету на 2026-2027 роки), ми, швидше за все, побачимо скорочення облікової ставки у 2026 році. #НБУ #ставка📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Українські спецслужби атакують танкери з російською нафтою ➡️ вартість страховок зростаєFinancial Times пише, що вартість страхування від воєнних ризиків для суден у Чорному морі за останній місяць зросла втричі: з 0,25% від вартості судна до 0,75%. Нагадаємо, на Чорне море припадає близько 25% експорту російської нафти.Чому ринок так реагує? Справа в тому, що українські спецслужби посилили тиск на російську нафтову інфраструктуру та флот, тому страховики миттєво врахували нову реальність. Удари дронами по танкерах Kairos та Virat, а також вибухи на турецькому судні біля берегів Сенегалу змусили брокерів почати підвищувати вартість страховки. Турецька Besiktas Shipping вже заявила про зупинку будь-яких рейсів до російської федерації.Наслідки:▪️Удар по доходах росії. Експорт нафти та нафтопродуктів Чорним морем стає для росіян дорожчим. Кожен відсоток страхової премії зменшує маржу від продажу ресурсів, які фінансують війну.▪️Ризики для України. Водночас, страховики можуть очікувати чергових нападів росії на наші порти, а отже і вартість страховки суден, які йтимуть в українські порти, також зростатиме. Кількість атак по портам зросла з 16 у жовтні до 29 у листопаді. #море #нафта📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

$135,6 млрд фінансового розриву: чому реформи не можуть чекатиАналітичний консорціум RRR4U представив свіжий моніторинг виконання зобов’язань перед МВФ та ЄС: Україна суттєво відстає від графіку.Олександра Бетлій, провідна експертка ІЕД, констатує неприємну тенденцію: виконання структурних маяків систематично погіршується. У списку «боргів» — нагляд за фінкомпаніями, невирішене питання «правок Лозового» та процедури для наглядових рад. А призначення голови Митниці, яке було маяком на цей рік, відклали аж до весни 2026-го.Напруга зростає і довкола Плану України. Грудень стане місяцем випробування для Ради: депутати мають ухвалити та ввести в дію цілий пакет із 8 євроінтеграційних законів. При цьому тексти 3 законопроєктів уряд ще навіть не подав до зали.Ціна питання величезна. Програма Фонду — це «якір», до якого прив'язано багато програм підтримки України нашими партнерами. За оцінками МВФ, фіскальний розрив у наступні 4 роки може сягнути $135,6 млрд. Без виконання обіцянок закрити цю діру буде неможливо.🔍Більш детально про результати 21-ого моніторингу читайте на сайті ІЕДRRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.#ІЕД #RRR4U #МВФ #ukrainefacility 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

$8,1 млрд на 4 роки: Україна та МВФ погодили нову програму на рівні персоналу МВФ та українська влада досягли домовленостей на рівні персоналу (Staff-Level Agreement) щодо нової програми фінансування. Це відкриває доступ до $8,1 млрд протягом наступних 4 років.Це фінансування критично важливе, адже за базовим сценарієм загальний дефіцит фінансування України на 2026–2029 роки оцінюється у колосальні $136,5 млрд. Програма стане «якорем» для макроекономічної стабільності та допоможе залучити кошти інших донорів.Але гроші, як завжди, йдуть у парі з «домашнім завданням». Цього разу акцент зроблено на детінізації економіки, боротьбі з корупцією та уникненню неефективних витрат в держбюджеті.Провідна експертка ІЕД Олександра Бетлій наголошує: змін лише у податковій, митній сферах та на ринку праці недостатньо — для реального ефекту потрібна повноцінна реформа правоохоронних органів та судів.Більш детально проаналізуємо програму вже після її затвердження Виконавчою радою МВФ.#МВФ📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

“Транспортний безвіз” зберіг для України $13–26 млрд — оцінка ІЕД та GET 🚚🇺🇦🇪🇺Якби угоди про “транспортний безвіз” не було, українська економіка втратила би $13,3–26 млрд у 2022–2024 роках. Такі оцінки представила провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе на основі аналітичного звіту, що був створений спільно з командою German Economic Team. 25 вересня 2025 року Україна та ЄС подовжили режим до 31 березня 2027 року. Двосторонні й транзитні вантажні перевезення між Україною та ЄС і надалі виконуються без дозволів.У 2024 році автотранспорт забезпечував 63% торгівлі з ЄС. Вартість автоторгівлі з ЄС досягла $38 млрд — на 20% більше, ніж у 2021 році. Автомобільний маршрут став опорним каналом для товарів високої вартості та чутливих до часу.Ключові параметри продовженого режиму:▪️без дозволів можуть працювати лише транспорт класу Euro 5 і вище;▪️водій має мати повний пакет документів і спеціальну наліпку;▪️країни ЄС може тимчасово зупинити дію “транспортного безвізу” у разі дисбалансів.🔍Більше за посиланням. #ІЕД #євроінтеграція #транспортПідписуйтесь на канал "Економіка України" 📊