Ukraine context

21 лютого 2022 року.Путін каже, що боїться розміщення на території України авіації НАТО, яка зможе завдавати ударів по території РФ на глибину до кордону Волгоград-Казань-Самара-Астрахань.Окрему увагу приділяє «подлётному времени» до Москви американських крилатих, балістичних та гіперзвукових ракет, який складе від 4 до 35 хвилин. І називає це «ножем до горла».На той момент нічого подібного в України й близько не було і не мало б бути навіть у далекому майбутньому. Україна не бомбила і не планувала бомбити Росію. Російські міста жили своє найкраще, спокійне життя. Україна не становила й не збиралася становити для них жодної загрози.Але щоб «не допустити» того, що існувало лише в його голові, через три дні Путін почне «СВО».Червень 2026 року.Без жодної участі НАТО та США, без «Томагавків» та інших їхніх ракет, власні українські безпілотники, час підльоту до Москви яких складає не хвилини, а цілих кілька годин, розносять місцевий НПЗ.Перед цим, ці ж безпілотники, так само спокійно й багаторазово вражали цілі у згаданих Путіним Волгограді, Казані, Самарі та Астрахані — і навіть далі.До всього цього Путіну неодноразово пропонувалося справедливо завершити війну. У разі його згоди ще два роки тому — ніяких масованих і комбінованих ударів по території РФ не було б.У разі ж, якщо це не буде зроблено найближчим часом — умови й ситуація для Росії стануть ще гіршими.Україна реалізовуватиме своє право на захист всіма можливими засобами — номенклатура яких буде розширена вже незабаром.

Зараз Зеленський разом із Будановим, Стефанчуком та Арахамією вперше за 7 років по черзі зустрічається з кожним із керівників фракцій та груп Верховної Ради.У списку — Порошенко, Тимошенко, Разумков, Бойко, Палиця, Кулініч, Славицька та Устінова.Щодо останньої — дуже цікавий момент. Чому, хоч вона формально і досі з незрозумілих причин залишається головою фракції, на зустріч відправили саме її, а не, наприклад, Ярослава Железняка?До Устінової — купа питань не лише в суспільства та журналістів, а й серед її власних колег по «Голосу».Ми вже розповідали, як депутати говорять про те, що вона брала великі кошти за голосування у ВР, проте «не доносила» їх до колег по фракції, а просто вказувала їм, за які рішення вони мають голосувати, залишаючи гроші собі. Також усім відомо про придбаний нею під час війни будинок у США, де вона регулярно перебуває зі своїм чоловіком призовного віку, а також про історію з привласненням коштів її власних помічників.Тому з нетерпінням хотіли б почути, які саме теми вона підніматиме на цій зустрічі. Адже серед її візаві вже не буде близького до неї Андрія Єрмака.

Щоб закінчити війну до кінця цього року, Путіну потрібно забути про решту Донбасу.Те, з чим зараз зіштовхуються російські військові на фронті, зокрема в Донецькій області, — це лише «квіточки» порівняно з тим, що чекатиме їх далі.Паралельно з дедалі ефективнішим застосуванням дронів Україна активно будує масштабні фортифікаційні лінії на всіх основних напрямках. І це — одна з причин, чому ніхто не віддасть Росії Донбас без бою.Намагаючись захопити цю частину території, ЗС РФ не просто вмиються — вони захлинуться власною кровʼю.Тільки за останні два місяці за новою схемою Україною було збудовано ще 1300 км захисних ліній з акцентом на численні ряди протитанкових ровів, бетонні загородження, колючу стрічку, приховані позиції та обмежену кількість доріг, кожна з яких прострілюється і контролюється.На окремих ділянках перед лініями оборони також вирубують дерева з боку можливого наступу ЗС РФ, щоб позбавити їх можливості непомітно наближатися до укріплень.Це вже не просто окопи, а багаторівнева система оборони, яка має максимально довго тримати росіян у kill-zone, де їх перемелюватимуть дрони, артилерія та інші засоби ураження.Її додатково зводять біля вже наявних загороджень перед Словʼянськом і Краматорськом, у районі Новодонецького, на Харківщині, Сумщині, Чернігівщині та навколо ключових міст — від Запоріжжя й Дніпра до Миколаєва та Одеси.При цьому станом на сьогодні росіяни дійшли лише до 1% головного оборонного поясу — і вже під час спроб штурмувати його несуть колосальні втрати.Тобто все, що вони зараз отримують на фронті, — це навіть не основна частина української оборони. Далі для них все ставатиме тільки гірше.Тому єдиний вихід для Путіна — погоджуватися на завершення війни по теперішній лінії фронту.Інакше його армію чекатиме мʼясорубка таких масштабів, яких ще ніхто й ніколи до цього не бачив.І чи пересидить він сам її наслідки — ще велике питання.

Те, що Міноборони закуповує тисячі пікапів для СОУ на мільярди гривень — це, звичайно, дуже зрозуміла для суспільства історія.У 2022 році автомобілі були дійсно критичною потребою для СОУ. Тоді їхня наявність у великій кількості та належній якості справді могла суттєво вплинути на перебіг подій на фронті.Проте вже 2026 рік. І зараз це, безумовно, трохи покращить логістику та додасть комфорту українським військовим, але, обʼєктивно, жодним чином не змінить баланс сил на жодному з напрямків.І ми все частіше чуємо від військових, що значно ефективніше було б спрямувати ці кошти на закупівлю якомога більшої кількості НРК, які і рятують життя під час евакуації поранених, і в окремих випадках навіть замінюють військових на полі бою.Це той вид зброї, у застосуванні якої Україна суттєво випереджає РФ. І саме масштабування таких рішень може дати СОУ реальну перевагу на фронті.Пікапи ж, на жаль, навіть у багатотисячній кількості, давно перестали бути game changer’ом у цій війні.Ми повинні змінюватися швидше.

Після заяви Трампа про обмін «1000 на 1000» та підтвердження цього від Зеленського можемо розповісти трохи закулісних деталей.Уважні читачі нашого каналу могли помітити, що про пропозицію росіян провести великий обмін полоненими в обмін на безпеку їхнього параду ми повідомляли ще три дні тому.Увесь цей час Україна фактично піднімала ставки. Зі своїми контактами переговори вів особисто Кирило Олексійович Буданов.Росії було передано нашу позицію: ми готові йти лише на обмін із поверненням значної кількості наших людей.Саме українська сторона наполягла на тому, що це має бути щонайменше 1000 людей з кожного боку.Усі аргументи та пропозиції Зеленський передав через Умєрова, який вирушив із ними до США на зустріч із Віткоффом.Умєров у телефонному форматі доповідав Зеленському про перебіг переговорів. І це, до слова, добре показувало різницю між сторонами: Україна працювала в режимі реального часу, тоді як від росіян постійно доводилося чекати відповіді. Втім, уже вчора відповідної домовленості було досягнуто.Також сторони погодили, що Україна та РФ вийдуть із публічною комунікацією лише після заяви Трампа.Саме цього й стосувалися слова Зеленського у сьогоднішньому зверненні про те, що «завтрашній день залежить від того, що ми почуємо сьогодні».Загалом, це можна справедливо назвати блискучою й багатовекторною операцією України.А про те, що відбувалося «за кадром», колись, можливо, Любомир Левицький ще зніме окремий фільм.І згодом ми ще зможемо поділитися з вами іншими цікавими подробицями 😉.

Ми рідко це робимо, але, схоже, вже настав час приводити до тями деяких наших державних функціонерів.П'ятий рік великої війни. Країна буквально стікає кровʼю. Щодня гинуть військові й цивільні. Хтось віддає останні гроші на збори, хтось — останні сили, аби просто втримати себе й родину на плаву.І на цьому фоні речниця «Слуги народу» у Верховній Раді Юлія Палійчук вирішує демонстративно похизуватися у своїх соцмережах люксовими «обновками»: кольє Louis Vuitton, сережками Versace та кепкою Ruslan Baginskiy.І це вже навіть не про несмак чи відсутність відчуття моменту. Це про повну втрату зв’язку з реальністю та суспільством, яке вже стільки років живе у війні. Це плювок в обличчя всім, хто зараз на передовій, у підвалах чи в черзі за гуманітаркою.Особливо цинічно це виглядає саме від людини, яка відповідає за комунікації президентської (!) фракції. Бо поки країна живе між похоронами, зборами й тривогами — у неї головним питання порядку денного залишається лише те, яке ще брендове фото викласти у свій Фейсбук.

Звідки та чому розшифровка нових «плівок Міндіча» зʼявилася прямо зараз? Є кілька версій.За нашою інформацією, зараз у владних колах ходять розмови про те, що за «зливом» стоїть колишній віцепремʼєр Чернишов, який через свої контакти і передав частину даних «роздруківок». Причина банальна: він ображений, що він єдиний був вимушений сидіти в СІЗО, і більшість хейту приймав на себе.Також обговорюють версію про те, що таким чином Умєрова намагаються «злити» з переговорного процесу, так як у всій цій конфігурації він є найбільш наближеною персоною до Зеленського.Окрім цього, деяким нашим партнерам не подобається, що український ОПК, який зараз знаходиться на шляху до виробництва власної балістики та антибалістики, став дуже незалежним і самодостатнім. Тому їм хотілося б цей рух трохи «приструнити».Плюс до всього, звертає на себе увагу час їхньої публікації на «Українській правді» — учора майже опівночі — час, коли відео має найменший шанс набрати перегляди. Причина теж проста: вже були сигнали про те, що «злити» це можуть інші видання, тому довелося діяти швидко.

У кулуарах влади, як і зараз у соцмережах, дедалі частіше обговорюють питання відкриття експорту озброєння.Ті аргументи, які зараз наводяться — що Україна фактично вже стала головним «маркером якості» для сучасної зброї, — небезпідставні.Все, що проходить через наш фронт, автоматично отримує довіру ринку. І цю довіру вже давно конвертують у гроші інші країни, але не ми.На цьому росте купа західних компаній, які навіть важко перелічити. А тим часом сама Україна недоотримує колосальні кошти.І все це — офіційно. Усі цифри озвучували і Міноборони, і Рада зброярів. Український ОПК у 2026 році здатен виробляти продукції до $60 млрд, але держава зараз замовляє лише на $30 млрд. Решта потужностей фактично простоює.А з урахуванням того, що за кордон зброя продається дорожче, цю суму можна спокійно множити на 1,5. І потенційно — це ще до $45 млрд можливого експорту, якого сьогодні немає.Навіть якщо використати лише частину цього ресурсу, бюджет міг би отримувати близько 37 млрд грн на рік тільки від податків. Це або рік мінімальної пенсії для 1,2 млн пенсіонерів, або +3 400 грн щомісяця кожному військовому.За 5 років експорт може вийти на $10 млрд на рік. А це означає, що значну частину потреб ЗСУ можна було б фінансувати з власного експорту зброї.Але що маємо натомість? Дефіцит бюджету, нові кредити і підняття податків 💁‍♂️.

У контексті останніх обговорень дій деяких штурмових полків, можемо навести показову історію, яка почалася буквально кілька днів тому.Довгий час 210-й ОШП на фоні багатьох інших штурмових підрозділів виглядав досить пристойно: на БЗВП дозволяли користуватися телефонами, а мобілізовані й контрактники виглядали як люди, над якими НЕ знущаються командири і яких нормально готують до бойових дій.Зокрема про це, після перевірки полку, повідомляв перший заступник військового омбудсмана — і це можемо підтвердити й ми.Але зараз в 210-й ОШП намагаються призначити нового командира — офіцера з управління 225-го окремого штурмового полку, де, м’яко кажучи, не надто переймаються підходами до навчання та ведення бойових дій.Простіше кажучи, командира, який піклувався про бійців і користувався повагою колективу, замінюють на одного із заступників Ширяєва з 225-го ОШП.Тож тепер є всі підстави вважати, що в бійців 210-го на БЗВП можуть зникнути і телефони, і нормальне ставлення, яким раніше вирізнявся весь їхній полк.І, на жаль, саме після таких не дуже обачних кадрових змін перспективні полки втрачають ефективність і починають стикатися з тими самими проблемами, які є в багатьох інших підрозділах.

Зазвичай ми намагаємося бути стриманими в оцінках окремих державних ініціатив.Проте пройти повз чергову роздачу «1000 грн на пальне» вже просто не можемо.Ми знаємо, що Зеленський постійно вимагає від Уряду різних програм підтримки для населення. І це добре.Але проблема навіть не лише в самих програмах, а й у тому, як вони реалізуються. Часто люди банально не розуміють, як ними скористатися, і змушені проходити цілі «квести».Прикладів достатньо. Щоб отримати дитячі виплати, потрібно оформлювати спеціальні картки, а для цього — оббігати пенсійні фонди та відділення «Ощадбанку». «УЗ-3000» була і зникла, але так і незрозуміло, які реальні результати вона дала і хто нею скористався. «Національний кешбек» — спочатку отримай картку, а потім ще спробуй кудись його витратити.У підсумку замість системної політики підтримки Уряд щоразу просто відкуповується «роздачею грошей».І при цьому очевидно, що ці кошти можна було б спрямувати на тих, кому допомога справді критично потрібна — ветеранів та їхні родини. Але про що тут взагалі говорити, коли в нас міністр у справах ветеранів навіть елементарно не знає, скільки в Україні ветеранів?Усе це разом наштовхує на думку, що в оточенні президента зараз, на жаль, критично мало людей, які не бояться ставити під сумнів ці ініціативи і прямо говорити йому, що вони не даватимуть бажаного результату.