Чому НАТО не вважає "нападом" атаку дронів на Польщу? Попри те, що російське вторгнення в повітряний простір Польщі було навмисним – воно не подолало поріг, який дозволяє ставити питання про запуск відомої "статті 5". У цьому тексті "ЄП" пояснює, якою є ця межа:1. У статті 5 формально зафіксовані дві умови: по-перше, атакована держава має звернутися за такою допомогою, а по-друге, "збройний напад" дійсно мав відбутися, і всі інші члени мають із цим погодитися.2. За нормами міжнародного права не кожне застосування зброї між державами є "збройним нападом". Свого часу Міжнародний суд ООН вирішив, що збройним нападом є лише "найбільш серйозні форми застосування сили". Зокрема, не кожен акт агресії проти держави НАТО досягає тієї лінії, після якої можна говорити про "напад" на неї.3. Що мало статися, щоб дії РФ стали нападом на НАТО?Як мінімум, має йтися про цілеспрямовану, свідому та санкціоновану російським керівництвом атаку на конкретні важливі об'єкти у Польщі.Причому всі виділені слова мають значення.4. Нинішня історія із цілеспрямованим використанням дронів проти Польщі не є нападом, бо ці безпілотники, судячи з їхніх хаотичних падінь у різних повітах країни – не мали конкретних цілей на польській території. А якщо підтвердиться припущення, що вони не несли бойової частини – це додатково виключить класифікацію цієї історії як нападу на Польщу. Навіть якщо зрештою дрони влучать у певний об'єкт на території держави-члена НАТО – має не бути обґрунтованих підстав для сумнівів у тому, чи не було це випадковістю, наприклад, помилкою наведення. 5. Стратегічна мета Путіна – розвал "колективного Заходу" і підрив довіри між членами НАТО. Очевидно спланована Росією атака на члена Альянсу (та ще й Польщу, близького союзника США), після якої НАТО не може вчинити дій у відповідь – ідеально пасує для цієї мети. Бо питань та претензій про "безпомічне НАТО" не уникнути. 6. Крім того, у польському сегменті соцмереж активізувалися боти, які просувають вигідні Росії наративи – від "НАТО вам не допоможе" до "Україна винна".