Франція бере курс на дружбу з Китаєм: навіщо Макрон почав гру всупереч інтересам США?Китайський вояж Макрона викликав відверте здивування, якщо не сказати більше, в багатьох західних столицях. І в першу чергу – у Вашингтоні. Розповідаємо про це у тексті, а тут коротко: 1. Діалог з РФ зараз не на порядку денному Франції, її підтримка України є безпрецедентною. Проте на китайському напрямку бажання Макрона відсторонитися від США та продемонструвати свою незалежність проявилося більш ніж відверто.2. Чого ж вдалося досягнути Макрону? Окрім розмитих натяків дипломатичних джерел, що Китай погодився спільно з Францією працювати над дипломатичним вирішенням "українського конфлікту", як успіх подається надзвичайно розмита згода Сі Цзіньпіна зателефонувати Зеленському, "коли настане час". 3. На заклики Макрона не постачати зброю РФ китайський лідер не відреагував взагалі. Пункти у спільній декларації, де йдеться про підтримку "відновлення миру в Україні на основі міжнародного права, цілей та принципів Статуту ООН", а також про неприйнятність "атак на атомні станції" Китай декларував і раніше. 4. Ба більше, у франко-китайській декларації вторгнення РФ називається "українським конфліктом", без вказівки, хто є агресором.5. Макрон зробив подарунок Пекіну, підписавши декларацію про розвиток співпраці у військовій сфері. У Парижі переконують, що жодного особливого навантаження ця угода не має – сторони погодилися поважати "морське право" й не більше. 6. Проте символічне значення цієї декларації важко переоцінити. У ситуації, коли США – союзник Франції по НАТО – готується захищати Тайвань, це виглядає як відвертий демарш Парижа та декларація його невтручання у потенційний конфлікт. 7. Для України політика Франції несе низку прихованих ризиків, пов’язаних із можливими наслідками порушення трансатлантичної єдності для політичної і військової підтримки, а також із потенціал