Пам’яті десантника й розвідника Сергія Штагера (позивний «Поет»)

Понад десять років свого життя присвятив захисту України.

Сергій народився 30 листопада 1976 року. Дитинство минуло на Сумщині. В школі був дуже активним: колекціонував значки і марки, був фотолюбителем, багато читав.

У 1994 році 18-річний Сергій пішов на строкову службу в армію. Служив старшим кодувальником електронної апаратури кодування та спецзв’язку.

Після строковї служби працював в регіональних медіа на Сумщині: диктором на радіо, кореспондентом, очолював прес-відділ дитячо-юнацького наукового центру.

З 2000 жив в Києві. Пройшов журналістські курси в Укртелерадіоінституті. Водночас освоїв багато інших занять: виготовляв корпусні меблі, працював моделлю, офіціантом, круп’є, різноробом, кур’єром, продавцем-консультантом. Також був активним донором крові.

Учасник Революції гідності. З Майдану пішов на війну. Служив навідником в 79-й десантно-штурмовій бригаді. Брав участь в АТО та ООС на Донеччині та Луганщині. Звільнився незадовго до повномасштабного вторгнення.

У лютому 2022 року добровільно повернувся на захист України. Брав участь в обороні Києва в складі 95-ї десантно-штурмової бригади Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Згодом служив в 46-й аеромобільній бригаді розвідником-сапером. Визволяв Херсонщину, брав участь в обороні Бахмута та Запоріжському контрнаступі, воював на Покровському напрямку.

Загинув 3 квітня 2025 року в районі Андріївки на Донеччині. Посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІ ступеня.

Вічна слава та шана Герою! 

Фото: Фейсбук-сторінка Сергій Штагер

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform