Ігор Йосипенко

🔥 Згорілі пшеничні поля на відео — це наша Милівська громада. Це не просто кадри, це — символ сьогодення українського фермера. Цьогоріч природа й війна наклалися одна на одну. Те, що вижило після весняних морозів — висушила безжальна посуха. А те, що встояло і проти морозу, і проти спеки — нині знищується ворожими обстрілами. Мабуть, це одні з найважчих умов для вирощування хліба за всю новітню історію. Але ми не здаємося. Вже готуємося до посівної кампанії 2025/26, яка розпочнеться трохи більше ніж за місяць. Бо жоден український фермер не уявляє життя без праці на землі. Це — нескінченний цикл. Як з поконвіків українська земля оброблялась у будь-яку погоду, як кожної весни білилася хатина — так і нині ми сіємо, бо в цьому наша суть і сила. Шановні колеги-фермери, тримаймось. Об’єднуймось. Підтримуймо одне одного. Бо тільки разом ми зможемо вистояти перед усіма випробуваннями — і природними, і воєнними. І найголовніше: бережімо життя кожного, хто сьогодні на полі. Бо без українського фермера — не буде й українського села.🙏 Терпіння, мудрості й сили нам усім. Це не просто робота — це наша місія. Україна тримається на селі.

✳️ Сьогоднішні події матимуть довготривалі й системні наслідки для російської військово-промислової машини.Знищення великої кількості стратегічної авіації противника — орієнтовною вартістю понад $7 млрд — не лише знижує здатність здійснювати масовані ракетні атаки по Україні, але й завдає глибокого удару по символічному капіталу кремля. Адже такі втрати неможливо приховати — ані від партнерів, ані від власного населення.🔍 Уже зараз фіксуються масштабні збої в логістиці: посилення внутрішнього контролю за вантажоперевезеннями в рф призводить до системних затримок, дезорганізації та зростання витрат. Це посилюється терміновою передислокацією військових ресурсів — літаків, кораблів, навіть підводних човнів — що демонструє паніку на вищих щаблях військового управління.📉 Для армії рф це — не просто тактичний удар. Це точка, з якої розпочинається нова фаза виснаження: економічного, ресурсного, морального.☀️ А для нас — це ще один сигнал, що час і технології працюють на Україну. Це не фінал, але це вже початок кінця.#аналітика #УкраїнаПереходитьУНаступ #війна_виснаження #мінусавіація #логістичнийколапс #перемога_набирає_обертів

На Бериславщині — надзвичайна ситуація в агросекторі, спричинена екологічно-техногенними факторамиВ аграрному секторі Херсонщини — криза безпрецедентного масштабу. У результаті складних кліматичних умов, посилених техногенним втручанням у водну інфраструктуру (а саме — знищенням Каховської ГЕС), на Бериславщині зафіксовано масову загибель озимих і ярових культур. За попередніми оцінками, знищено понад 55 тисяч гектарів озимини, що становить майже 1 мільярд гривень прямих збитків для місцевих фермерів — і це лише по тих площах, які вже заявлено.Це не просто посуха як природне явище — це комплексна агроекологічна катастрофа, що стала наслідком радикальної зміни гідротермічного режиму регіону. Упродовж осінньо-зимового періоду випало критично недостатньо опадів, а весняна вегетація супроводжувалась аномально високими температурами у березні та пізніми квітневими заморозками, що в поєднанні з відсутністю зрошення спричинило повну втрату урожаю в багатьох господарствах.У п’ятницю, за ініціативи обласної військової адміністрації, відбулася нарада з аграріями. Обговорювали можливі шляхи реагування на ситуацію, яка вже стала загрозою продовольчій та соціальній безпеці регіону.Станом на зараз, ініціативна група аграріїв Херсонщини підготувала офіційні звернення до: • профільного міністерства, • голови обласної ради, • начальника обласної військової адміністрації.Мета — привернути увагу до критичної ситуації та спільно шукати шляхи виходу. Адже мова йде не лише про податки, кредити чи виплату орендної плати. У багатьох господарствах повністю знищена насіннєва база, восени не буде чим сіяти, частина підприємств вже перебуває на межі банкрутства.Без оперативної державної підтримки, включно з: • цільовою компенсацією збитків, • пільговим кредитуванням, • програмами відновлення посівного фонду, агросектор Херсонщини може бути втрачено.Деякі аграрії кажуть, що не пам’ятають подібної посухи за всі роки незалежності України. Вода — ключ до життя, і її втрата через дії ворога стала не лише стратегічним ударом, а й екологічною трагедією на роки вперед.

Вчора взявся писати пост до Дня української оковитої.Зрозуміло, що без першого келиха тієї самої — ніяк. А там і мисочка борщу підтягнулась.І тут вона зʼявилася… муза!Сиділа скраєчку, щось підказувала, надихала — а я слухався.Так і народився історичний флешбек: Камʼянська Січ, 1733 рік, козацька чарка, гетьман Гордієнко і тост за волю.Ну що, ділюсь! Бо як кажуть наші предки: «Чарку не тримають для себе».___________________Дніпро тече спокійно, але в душах — буря.Важко поранено останнього великого гетьмана вільної України — Костя Гордієнка.На Кам’янській Січі, серед куренів, гуде вечір. Біля ватри сидять козаки — виснажені, але нескорені.Мовчки, з гідністю, вони слухають свого пораненого, але незламного отамана.— «Браття! — звертається гетьман. — Пиймо не задля сп’яніння, а заради пам’яті.За тих, хто поліг за Січ, за тих, хто стоїть за Україну, за кожного, хто боронить рідну землю від цариць, царів і московського ярма. Бо чарка козацька — то не гульня, а обряд, що скріплює нашу єдність, нашу кров, наш дух. Ми — не московські холопи. Ми — вільний народ. І ми не маємо права згаснути.»Чарка ходить по колу. У ній — хліб, праця, земля і гідність.Понад ними — вогонь памʼяті, під ними — тінь великої боротьби. А поруч — живе слово, яке не згасло і досі.— «Була Хортиця, була Чортомлицька, є Камʼянська, — каже гетьман. — А воля була з нами всюди. Січ — не в стінах, вона — в серці. І доки стоїть хоч один козак — не буде в цій землі ні царя, ні пана!»— «Слава!» — луною летить над Дніпром.Полум’я потріскує. Хтось поправляє шаровари. Хтось мовчки стискає чашу, мов останній символ честі. А трохи далі, над Січчю, в сутінках стоять коні — спокійні, пильні, як сама історія.Вітер несе голос гетьмана у часи прийдешні — аж до окопів сучасної війни, де бліндаж — новий курінь, а дрон — нова шабля, але серце — те саме.⸻Легенда про останній тост Кам’янської СічіКажуть старі козаки на Бериславщині, що тієї ночі, коли Гордієнко підняв останню свою чарку, час зупинився.Полум’я не гасло до самого ранку, і навіть вітер не смів ворухнути диму — бо то вже був не вогонь, а вічний дух України.— «Прийдуть віки. Зникнуть імперії. Але на цій землі житиме народ, що не схиляє голови. Його називатимуть українцями. І вони знатимуть: ми стояли тут, на Дніпрі,не заради слави, а заради волі!»Кажуть, після цих слів полум’я здійнялося до неба, утворивши козацький хрест, а дим потягнувся на схід — мов прокляття і пересторога:тут не раби, тут — спадкоємці свободи.⸻І донині, на скелястому березі біля села Республіканець,де стояла Кам’янська Січ,щоночі, коли на зруйнованому Каховському водосховищі стихає вітер і мовкнуть російські гармати, можна почути той самий голос:«Не згуби. Не зрадь. Не забувай.»Бо чарка, піднята за Україну, ніколи не спорожніє — доки жива памʼять про Січ, про Гордієнка, і про всіх, хто пив не заради пиятики, а заради нації, гідності й перемоги.(@) І.Йосипенко

Сьогодні — чергова болюча втрата для нашої громади…Здається, вже починаєш звикати до щоденних тривожних новин із наших прифронтових сіл. Але ця — особлива.Вщент знищено Дудчанську школу.Це не просто ще один освітній заклад на мапі Херсонщини. Це — серце села, його історія, його душа. Це місце, де десятиліттями зростали діти, формувалась громада, творилося майбутнє.Тут навчалися майбутні хлібороби, інженери, лікарі, вчителі. Тут звучав дитячий сміх, святкували випускні, приходили молоді родини на перші дзвоники. Ця школа була не лише освітнім простором — вона була життям, частиною кожної родини села.Особисто мав честь неодноразово бувати там як депутат обласної ради. Добре пам’ятаю теплу атмосферу, щирих, натхненних учителів, живі очі учнів. Ми разом обговорювали плани, вірили в розвиток, будували мрії…Але жорстокий ворог знову залишив по собі лише біль, попіл і пустку. Він б’є не тільки по стінах — він б’є по серцях, по майбутньому. І сьогодні згоріла не просто школа — зруйновано частинку душі села Дудчани.Мої найглибші співчуття всім: педагогічному колективу, випускникам, учням, батькам, кожному мешканцю села. Це втрата, яку не загоїти словами.Але я твердо вірю — ми вистоїмо. Прийде день, коли запанує Мир, коли Україна переможе. І тоді ми відбудуємо наші школи, наші домівки, наші громади. І ще прозвучить дзвоник у новій Дудчанській школі.І знову зазвучить дитячий сміх, знову народжуватиметься майбутнє.Терпіння, сили й мудрості всім нам. Ми сильні. І ми обов’язково повернемо до життя усе, що нам хочуть забрати.

🤡 У кремлі мріють про «референдум» в Одесі — чергова спроба росії легалізувати загарбання через абсурдні історичні фейки.Помічник путіна патрушев озвучив чергову порцію імперської маячні: мовляв, Одеса була заснована Катериною ІІ, а тому — «історично російське місто». Нагадаємо:— До появи імперської фортеці у 1794 році на цьому місці вже існувало стародавнє поселення Хаджибей — багатокультурне, з сильним впливом татарського, українського й османського світу.— Після «заснування» Одеси Катериною місто ніколи не було етнічно чи культурно «російським». У ХІХ столітті тут жили греки, євреї, українці, болгари, молдовани, італійці, німці — кого завгодно, тільки не росіяни в домінувальній більшості.— Відомий факт: до 1917 року в Одесі більше говорили французькою та італійською, ніж російською. Місто було торговим центром Чорного моря, а не «форпостом рф».— І головне: сьогодні Одеса — серце незалежної України, яка заплатила високу ціну за свободу.Тож усі ці заяви кремля — ніщо інше, як черговий історичний ревізіонізм і намагання виправдати загарбницьку політику. Висновок: не панікуємо, але пам’ятаємо — з хворою імперією жартів немає.

Президент підписав закон про «захист добросовісних набувачів». Правозахисники кажуть — він легалізує схеми виведення майна.Мова про законопроєкт № 12089, який пропонує:🔻обмежити до 10 років термін повернення в державну чи комунальну власність незаконно відчуженої у приватну власність землі;🔻у разі, якщо суд ухвалить рішення повернути ділянку державі чи громаді, то вони мають компенсувати приватному власнику її ринкову вартість.Правозахисна організація Transparency International Ukraine закликала президента ветувати закон. Юристи переконані, що затверджене обмеження в 10 років фактично легалізує незаконне відчуження майна через шахрайські схеми та зловживання службових осіб.В організації також стверджують, що законопроєкт змінює підходи до початку перебігу позовної давності у таких спорах і на практиці це скоротить час для повернення землі до 3 років замість 10.Рух «Чесно» підкреслював, що документ не враховує, що межі земель природоохоронного фонду чи культурної спадщини часто не визначені чітко і не зафіксовані в Державному земельному кадастрі. У таких випадках держава повністю втрачає механізми повернення цих активів на свою користь.

Лех Валенса та профспілка «Солідарність», які перемогли радянську владу в Польщі, написали відкрите звернення до Трампа зі словами:«Пане президенте!Ми з тривогою та відразою дивилися репортаж про вашу розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Ми вважаємо образливими ваші вимоги виявити повагу та подяку за матеріальну допомогу, яку Сполучені Штати надали Україні у боротьбі з Росією.Подяку слід висловлювати героїчним українським солдатам, які проливають свою кров, захищаючи цінності вільного світу.Ми були вражені ще й тим, що атмосфера в Овальному кабінеті під час цієї розмови нагадувала ту, яку ми добре пам’ятаємо з допитів у Службі безпеки та судових засідань у комуністичних судах.Прокурори та судді, виконуючи замовлення всемогутньої комуністичної політичної поліції, також пояснювали нам, що саме у них на руках усі карти, а в нас – жодної.Вони вимагали, щоб ми припинили свою діяльність, мотивуючи це тим, що через нас страждають тисячі невинних людей. Вони позбавили нас свободи та громадянських прав, оскільки ми відмовилися співпрацювати з владою та висловлювати їй подяку.Ми приголомшені тим, що ви подібним чином поставилися до президента Володимира Зеленського».

Борги за комуналку зростають, суди завалені позовами ОСББ▪️За даними судового реєстру, кількість судових позовів і наказів від ОСББ до боржників за житлово-комунальні послуги за 2024 рік зросла у 2,7 рази порівняно з початком повномасштабної війни. Торік до судів подали 3630 справ проти неплатників, що перевищує показники попередніх років. Найбільше позовів у Дніпропетровській, Одеській та Запорізькій областях. ▪️Експерти пов’язують тенденцію з економічною кризою, скасуванням мораторію на штрафи та складною ситуацією на ринку праці. Водночас багато мешканців ризикують опинитися в ситуації, коли за боржників доведеться платити всім співвласникам будинку.▪️Зростання кількості судових позовів щодо боргів за житлово-комунальні послуги – це черговий доказ неспроможності влади забезпечити громадянам гідний рівень життя. Уряд та парламентська більшість не спромоглися запровадити ефективні механізми підтримки населення в умовах війни та економічної кризи. Люди не платять не тому, що не хочуть, а тому, що не мають чим.▪️Влада відмовляється визнати масштаб соціальної катастрофи. Підвищення тарифів, інфляція та відсутність дієвих програм підтримки призвели до того, що десятки тисяч українців опинилися у ситуації, коли не можуть сплатити навіть за житло. Замість реальних дій бачимо бюрократичні ініціативи та створення нових проблем для громадян.▪️Скасування мораторію на штрафи за борги перед комунальними службами – це цинічний удар по найбільш вразливих категоріях населення. Уряд мав би запропонувати компенсаційні механізми або реструктуризацію боргів, але натомість людям виставляють рахунки, які вони фізично не можуть оплатити.▪️Президентська команда, замість турботи про українців, зайнята політичним піаром та створенням нових проблем, які потім намагається героїчно "вирішувати". ▪️Потрібен Уряд національного порятунку, який не імітує турботу, а реально діє. Українці потребують розширення програм субсидій, замороження тарифів та забезпечення громадян можливістю нормально жити, а не виживати.

Корупціонерка голова МСЕК Хмельниччини і спікер ВР – родичі.Спікер ВР Руслан Стефанчук і голова МСЕК Хмельницької області Тетяна Крупа, яка купається в мільйонах доларів на світлині, - родичі, хоч і далекі. Сенсаційну інформацію розголосив нардеп-слуга Сергій Демченков в інтерв'ю НВ.Інше видання "Економічна правда" виявило, що аномальне зростання інвалідності в прокуратурі почалося після початку вторгнення 24.02.2022 - приріст склав одразу 30%!• Можна не сумніватись, що одночасно зросли статки Тетяни Крупи та інших голів МСЕК. Чи отримував свою частку "доктор юридичних наук" Стефанчук, який поки займає посаду спікера ВР - питання відкрите для неупередженого слідства.• Родинні зв’язки зі Стефанчуком напряму доводить місце в списку Тетяни Крупи на виборах до Хмельницької облради від Слуги народу, де вона йшла під номером 1.Влада, яка на виборах 2019 року критикувала попередників за непотизм, виявилась не просто схильно до призначень родичів, знайомих та друзів – між ними виявляються корупційні зв’язки. По суті країною керує корупційна система кланів, яка наживається на бюджеті та хабарях.• Треба нагадати, що Зеленсьский скликає РНБО з приводу корупції прокуратури, де відбулось несподіване зростання кількості інвалідів. Не забуваймо, що членом РНБО є і Руслан Стефанчук.