ROLLING STONES(paint it black)за що ми воюємо?ясна річ за щоза свої будинки з дитячими малюнками на стінахза тих кого любимо і за те у що віримоза спокій спальних районів і за тихий сон найрідніших людейякось ввечеріпід час телефонної розмовивона сказала:знаєшя б хотіла тут залишитисятут соціальні гарантії і виплативпевненість у завтрашньому днідо того ж у мене був час подуматиі я вирішила що не маю обмежувати свою особисту свободу безкінечним очікуваннямя прагну бути відкритою світу хочу перетворюватися проявлятися розкриватисятобто ти не повернешся?я ще не вирішилаа діти?вони підуть у німецьку школу вчитимуть мовунаступного дня він попросив командиравідправити його на промку – щоб поближче до пеклаале отримав відмовутоді вирішив кинути все й повернутися у своє рідне містовтім із цим було ще складнішеякщо тобі навіть не дають шансу красиво померти -як жити далі?сира осінь зривала шкіру з териконіввін заварив собі кавиувімкнув ролінг стоунзхороша музика для такого моментуподумав він і пофарбував усе в чорнезгадав пацана з житомира який так хотів потрапити в нашу бригадуі втратив руку в перший день штурмузгадав мехвода який вивозив поранених посеред білого днятри контузії десятки врятованих життів погляд голодного вовказа що ми воюємо?за черги на польському кордоні? за стійкість європейської демократії?за лють генералів? за віру загиблих? за хрипіння у наших легенях?за себеза ньогоза нихранок човгає у брудних черевикахперебинтований ландшафт випалює очі…і крізь імлу він починає шепотіти:як же я хочу пірнати у теплу глибинукупатися голим у безмежному океаніяк же я хочу нарешті дійти до себе!як же я хочу нарешті пізнати своє справжнє призначення!як же я хочу як же я хочу -проявитися розкритися засяяти зсередини!..що ти почуєш в глухому куті?з ким ти ночуєш на цій висоті?чорна земля на моєму взуттічорна петля на чиємусь життічорний лелека літає вночібуду мовчатити також мовчиДмитро Лазуткін#лазуткін