📖 Часу нема 📖Часу нема.Чую, як крадькомаГрає старий кларнет серед тіней-тенет – Сідней Біше тихий фокстрот струмить, І я не знаю, що це за місто, що це за світ. А по бруківці танцюють десятки прозорих пар,У них такі невагомі па.Сяють обличчя між міражів і примар. На підвіконні сидить білий кіт. І часу нема.Я знаю – часу нема, А є кав’ярня на березі моря, і в ній – грамофон,І я не знаю, що це за світ, що це за сон,Але над будинками знову дзвенить бузковий солодкий дощ,Коли ти почнеш іти, зітреш собі кілька підошов, Але точно прийдеш у місто-на-березі-моря,Де море зелених крон і небо з тобою поряд.Але часу немає,І це головне, коли обіймає пітьма, єЩось іще, згадай парк та причал,Човнів притулок, що нас колись зустрічав, І між багатьох світів, і серед тисяч доріг Мені хтось добрий його колись передрік,А хто то був – я забув, а може, просто не знав,Одне є точним – він був як маяк. Але часу немає,Звуки кларнету лунають, І це, мій друг – такий тобі нині знак. Липень 2022 р.#збірка_Місто_і_Вітер ***