Клуб дослідників Толкіна

🎊Сьогодні ми відзначаємо черговий день народження — 28 лютого 1950 року народився художник, викладач і ілюстратор творів Професора Роджер Ґарланд.🔬Він вчився у Плімутській художній школі та вивчав графічний дизайн у Вулвергемптонському університеті. З 1970 року викладав мистецтво в школі Полтейр, що в Корнволлі. А вже в 1981 видавництво «Allen & Unwin» запросило його проілюструвати обкладинку для «Незавершених сказань». У 1989 році Роджер разом зі своєю дружиною заснував «Lakeside Gallery», в якій постійно виставляються їхні роботи, у тому числі картини, пов'язані з Легендаріумом. Також з 1994 року Роджер є почесним членом «Tolkien Society», нині посмертно.🕰На жаль, митця з нами вже немає. 26 жовтня 2017 року він полишив цей світ і відійшов у безсмертні землі Валінору...За своє життя він встиг проілюструвати такі видання Дж. Р. Р. Толкіна і його сина Крістофера:▫️Обкладинки до трьох головних книг Професора, для «Незавершених сказань Нуменору й Середзем'я», а також «Сказань з Небезпеченого Королівства»▫️Обкладинки для всіх 12 частин «Історії Середзем'я»▫️Цілі серії ілюстрацій для «Фермера Джайлз із Гема», «Коваля з Великого Вутона» і «Пригоди Тома Бомбадила» ▫️ окреме видання «Світ Толкіна: Зображення Середзем'я» 1992-го року▫️ І, врешті-решт, Толкіністичні календарі або ж The Tolkien Calendar 1984, 1987, 1988 і 1989 років.🔰Клуб Дослідників Толкіна🔰 #дата #книга

Сьогодні у Львові відбувся теракт. Внаслідок вибухів постраждало 25 людей, серед яких здебільшого працівники Нацполіції та Нацгвардії, а також цивільні. Окрім цього, було пошкоджено патрульний автомобіль, а також цивільний транспортний засіб.Нічний теракт забрав життя 23-річної старшої лейтенантки поліції Вікторії Шпильки. Команда Львівського історичного клубу висловлює найщиріші співчуття родині, близьким і колегам загиблої - це непоправна втрата для нашого міста💔Ця трагедія наштовхнула нас на рефлексії щодо досить частих повідомлень про замінування нашого університету - ЛНУ ім. Івана Франка. Усі ми - як студентство, так і викладацький склад - звикли до цих регулярних повідомлень про замінування. Студентські чати часто наповнюються жартами та скептичними коментарями щодо замінувань. Ми звикли вважати це якимись несерйозними витівками чи можливістю пропустити пари.Однак, сьогоднішні події доводять - небезпека є реальною. Терор не завжди є лише «фейком». Як історики, ми знаємо: безпечність часто ставала причиною великих трагедій. Тож, коли ви вчергове прочитаєте сповіщення про замінування чи евакуацію, поставтеся до цього серйозно. У такі моменти пильність може врятувати життя🫂Ми закликаємо кожного студента та викладача:❗️Ставтеся до замінувань чи евакуації серйозно;❗️Не ігноруйте вказівки спецслужб та адміністрації;❗️Не торкайтеся підозрілих предметів, натомість одразу телефонуйте до поліції чи ДСНС (101, 102 чи 112).📎 Додаємо посилання на довідку дій в разі терористичного акту від Державної служби України з надзвичайних ситуацій.Бережіть себе і пам’ятайте про ціну нашої безпеки, за яку сьогодні, на жаль, було заплачено життям молодої дівчини.Світла пам'ять Вікторії🕯

🍻 Роздивляючись гобітські келихи ми чітко бачимо середньовічний вплив. Більшість з них у Ширі використовуються для пиття елю і є посудом повсякденного вжитку. Вони з'являються на тій же вечірці Більбо та в таверні, простих форм та ліній, без прикрас й у землистих тонах: переважно коричневих і зелених з деякими селадонами². Гобіти, які займалися виготовленням кераміки, ймовірно, видобували і обробляли місцеву глину та мали доволі обмежений набір оксидів. 🇳🇿 Для роботи Смішек використовував місцеву нвозеландську глину, а його глазурі, які він сам розробляв, містили червоний оксид заліза, марганець і мідь. Він виготовив близько 700 горщиків, а вся робота тривала десь 8 місяців. 🍺 Також можемо спостерігати й кілька красивих чашок у формі бочки та ще кілька, що нагадують чаші. Як розповідав Толкін, гобіти були вправними майстрами, і ці прості форми мають в собі певну елегантність. 🏡 Що стосується предметів у будинку Більбо², тут ми бачимо кілька горщиків з декоративними візерунками, які нагадують нам, що Більбо дійсно заможний й цінує красивенькі предмети. Чайник і чашки мають квіткові візерунки, що нагадують роботи Вільяма Морріса.³ Також, здається, є сервант, на якому виставлені прикрашені тарілки. Цікаво, чи можуть це бути зразки кераміки із Західної Чверті? Ймовірно, їх використовували лише в особливих випадках, й вони були настільки цінними, що їх виставляли на показ, навіть коли не використовували.¹ Селадон - вид давньої китайської порцеляни з особливим покриттям ніжних нефритово-зелених, блакитних або сірих відтінків² фото 6, 7³ Морріс Вільям (24 березня 1834 — 3 жовтня 1896) — англійський письменник, художник, теоретик мистецтва, засновник руху «Мистецтво і ремесло», соціаліст, поділяв погляди прерафаелітівСтаття на «Пломені»Джерело#фільм #гончарствоВаш Толкініст

🫡 Пітер Джексон з командою у «Володарі Перснів» завжди вділяли виняткову увагу навіть найменшим деталям. Пітер часто обговорював твори з акторами, прохав їх ставитися до них не як до казки, а як до подій сивої давнини, які стали легендою. 🏞 Займаючись виготовленням реквізиту вони, озброєні нарисами від Алана Лі та Джона Гоу, як правило, зверталися до місцевих майстрів: ковалів, зброярів, теслярів, та гончарів. ☕️ Коли справа дійшла до виготовлення кераміки для фільму, для завдання обрали Мірека Смішека. 🇨🇿🇸🇰 Пан Мірек народився в Чехословаччині в 1925 році. Під час Другої світової війни був учасником антинацистського руху опору, заарештований і ув'язнення в нацистських трудових таборах. Опісля комуністичного перевороту в Чехії у 1948 році утік з країни, перебравшись до Новій Зеландії, а в 1956 він став першим повнозайнятим гончарем країни.У інтерв'ю журналу "New Zealand Crafts Council Magazine" 1986р. на питання, чи не втомлює його робота, він відповів:Ні-ні, ніколи, що ви, я люблю її. Я вірю в неї. Що може бути важливішим? Я прагну створювати прекрасні речі, які будуть говорити з іншими людьми і стануть частиною їхнього життя На фото - Мірек Смішек оглядає миску, 1973р.далі буде...#фільм #гончарствоВаш Толкініст

Коротко про порядок читання ​​Всі Толкіністи та звичайні глядачі трилогій Пітера Джексона колись задаються питанням в якому ж хронологічному порядку читати твори Толкіна. Бувають і нестандартні шляхи знайомства, як от через екранізації, ігри(перше у випадку фільмів в наш час є найпоширенішим, будемо сподіватись молодші покоління не познайомляться з професором через сумнозвісні "Персні влади"), якщо книги випадково потрапили комусь до рук в бібліотеці, домашній колекції тощо. Кажучи прямо варто зазначити, що я не пам’ятаю якогось звернення Джона Р.Р. Толкіна чи Крістофера де б вони ділились своїм баченням порядку читання, тож всі наявні нині версії є суб’єктивними та розраховані на різну аудиторію. Додатковим фактором поза сумнівом є знання мови. Адже незважаючи на вже солідний вік деяких публікацій вони як правило доволі повільно виходять іншими мовами. Що вочевидь пов’язане передусім з переговорами видавництв із правовласниками, тобто нащадками Толкіна. Таким чином частина читачів має обмежений вибір з наявних публікацій. В даному дописі представлена версія якої дотримується один з ведучих даного каналу, позиція інших адміністраторів може як співпадати так і відрізнятись, цілком ймовірно з часом доведеться випустити вдосконалену версію. Хоч я і вважаю правильним переходити до перегляду екранізацій вже після прочитання першоджерела, навіть у протилежному випадку не бачу вагомих причин відмовлятись від прочитання книг. Гадаю не є секретом, що навіть одні з найкращих екранізацій рідко бувають ідентичними першоджерелу, банально через свій обмежений хронометраж. Тому не важливо чи ви уже переглянули фільми, мультфільми, зіграли в ігри ітд ітп, при бажанні й уважності неодмінно відкриєте для себе щось нове, що часто відповість на питання які могли назріти після перегляду інтерпретації.На мою не надто оригінальну та все ж логічну і досі актуальну думку універсальним є вибір розпочати свою подорож з "Гобіта". Не дарма він є першою опублікованою книгою циклу. По стилю написання, сюжету й зрештою не менш важливо за об’ємом це є найоптимальніша початкова зупинка в довгій та насиченій подорожі крізь Леґендаріум. Якщо ви подолаєте його, то можете сміливо переходити до наступного етапу.Логічним продовженням як за хронологією подій так і за порядком читання як не дивно є "Володар Перснів". Щоб зрозуміти наскільки вам доцільно буде братись за наступні доробки варто осилити цю не маленьку цілісну історію. Наприкінці можна почерпнути (якщо брати видання Астролябії) інформацію про події, які передували Війні персня. Шукайте у "Додатках". Якщо окрім самої книги вам сподобається і це, ласкаво просимо до наступних складових циклу.Без перебільшення одна з найспецифічніших книг коли небудь написаних Професором, Славнозвісний овіяний легендами "Сильмариліон". Щоб гармонійно подати довгу за хронологією й нестандартну історію був обраний відмінний від двох попередніх стиль. Не біда якщо вам здасться, що ви мало шо запам’ятали чи заплутались в численних дійових особах, дану книгу варто перечитувати по кілька разів.Подальші 3 книги можна читати як за хронологією яка подана в Сильмариліоні, так і обираючи на свій розсуд. Наступною особисто я обрав "Діти Гуріна". Хоч за хронологією спершу було б логічніше почати з "Берен і Лутіен". Проте в цій книзі події подані у віршовій формі. В цих 3 книгах подані для ознайомлення кілька версій цих історій. Після них рекомендую перейти до "Зигибель Ґондоліна".На цьому український читач поки змушений призупинити свій запал до пізнання Леґендаріуму. Якщо ви на цей момент ще не ознайомились з коротким твором — "Пригоди Тома Бомбадила", закликаю це зробити. Ця історія не надто переплетена з цим всесвітом, проте дає нам можливість ще трішки насолодитись цим колоритним персонажем. Знайти її можна під обкладинкою книги — "Сказання з Небезпечного Королівства". Також цінну інформацію можна почерпнути для себе з Біографії Толкіна.Ваш Толкініст

Толкін, типологія та чарівні історіїУ епілозі есе "Про чарівні історії" Толкін говорить про "евкатастрофу" — цим словом він називає раптову щасливу розв'язку, в момент, коли герой знаходиться у безнадійній ситуації, "щасливий кінець". Особливо вражає такий поворот подій у історіях, які мають свою внутрішню узгоджену реальність. На думку Толкіна, якщо автору вдалося створити твір із правдоподібною внутрішньою реальністю, то цей твір якимось чином торкається і нашого світу, первинної реальності. А особливу радість, яку приносить "щасливий кінець" такої вдалої чарівної історії "можна пояснити як раптовий проблиск глибинної реальності або істини". Найвищим зразком такої історії, на думку Толкіна, є Євангеліє. Тут він бачить дві евкатастрофи — Різдво та Воскресіння Христа. Оскільки автором цієї історії є сам Творець, вона втілилася наяву і стала частиною реальної історії світу: "Легенда й Історія зустрілися й злилися"."Глибинна істина", з якою пов'язана особлива радість у чарівних історіях, це Велика Евкатастрофа; якщо дія відбувається до Різдва, то така історія може сприйматися як передчуття Євангелія; якщо після — як відгомін або пам'ять про нього.У такому погляді є спорідненість із біблійною типологією — богословським методом, що поєднує Старий та Новий Заповіт. Події, особи та образи Старого Заповіту розглядаються як "типи" (прообрази), що знаходять своє звершення в "антитипах" — у Христі чи у тому, як Бог відкриває себе у Новому Заповіті. Часто такі типологічні пари звучать під час літургії: спочатку читається фрагмент зі Старого Заповіту, що задає "тип", а потім читається фрагмент з Євангелія, що вказує на "антитип".Класичний приклад — історія пророка Йони. Кинутий у море, щоб урятувати інших, він проводить три дні й три ночі в череві великої риби (Йона називає це місце Шеол, або Царство мертвих), а потім повертається до життя. Християнська традиція бачить у цьому прообраз смерті та Воскресіння Христа: черево риби символізує гроб, а вихід Йони — перемогу над смертю на третій день.Інший приклад — історія про те, як Авраам мав принести у жертву свого єдиного сина Ісаака. Цю історію тлумачать як прообраз розп'яття Ісуса. Зокрема звертають увагу на те що і Ісаак, і Ісус несли на собі дерево для своєї жертви: Ісаак — дрова, Ісус — хрест. Запитання Ісаака: «Де ягня для всеспалення?» — і відповідь Авраама: «Бог собі вибере ягня» — сприймаються як пророцтво. Баран, що заплутався рогами в кущах і замінив Ісаака на жертовнику, тлумачиться як образ Христа — Божого Агнця, увінчаного терновим вінцем.Якщо співвіднести це із думкою Толкіна про евкатастрофу у чарівній історії, що є передвіщенням або спогадом про євангельську історію, стає зрозуміло, що біблійна типологія схожим чином говорить про тексти Старого Заповіту. Толкін розширює цей принцип на всі "чарівні історії". Тому, коли католицькі коментатори вбачають у Фродо, Ґандалфі та Араґорні відображення трьох служіннь Христа — священничого, пророчого та царського, — це не суперечить загальному напряму його мислення. У типологічних термінах ці персонажі постають як часткові "типи" Христа: кожен виявляє лише одну впізнавану сторону Його особи — подібно до того, як Йона віддзеркалює мотив жертви і триденного перебування у череві величезної риби перед поверненням у світ живих.Зрештою, це пояснює, чому твори Толкіна, залишаючись історіями про універсальні людські цінності, відкриті й для богословського прочитання. Хоча автор свідомо уникав прямої релігійної проповіді чи алегорії, аналіз його текстів крізь призму християнства є цілком виправданим, адже саме цей світогляд сформував його розуміння «щасливого кінця». Тож незалежно від того, бачимо ми у персонажах новозаповітні прообрази чи просто героїв, що борються зі злом, евкатастрофа дарує кожному читачеві спільне переживання — надію на те, що світло неминуче переможе темряву.

✨️ Knight Edge Media ексклюзивно опублікували повний синопсис фільму «LOTR: The Hunt for Gollum». Хоч він й не є надзмістовним, одначе натякає, що фільм охопить часові межі від кінця «Гобіт: Несподівана подорож» і до початку «Братства Персня». Початком буде втрата Ґолумом Єдиного Персня, а також кінокартина міститиме спогади з його молодості (про це детальніше писали тут):До часів Братства одержимість однієї істоти стає ключем до порятунку Середзем’я — або ж до його загибелі. У фільмі «Володар перснів: Полювання на Ґолума» ми зустрічаємо юного Смеаґола — вигнанця, якого приваблюють дрібнички та пустощі, — задовго до того, як Єдиний Перстень поглинув його й розпочав його трагічне перетворення на змучену, підступну істоту на ім’я Ґолум. Коли перстень було втрачено й забрано Більбо Торбином, Ґолум відчуває непереборний поклик залишити свою печеру та вирушити на його пошуки. Ґандальф Сірий звертається по допомогу до Араґорна, відомого як Бурлака, щоб вистежити невловиму істоту, знання якої про місцеперебування Персня може схилити шальки терезів на бік Темного Володаря Саурона.Події розгортаються в похмурий період між зникненням Більбо після дня народження та утворенням Братства Персня. Ця небезпечна подорож найтемнішими закутками Середзем’я відкриває нерозказані істини, випробовує рішучість його майбутнього короля та досліджує розколоту душу й передісторію Ґолума — одного з найзагадковіших персонажів Толкіна.Режисером виступив Енді Серкіс — актор оригінального складу, продюсером став Пітер Джексон, а сценарій написали й спродюсували Френ Волш та Філіппа Бойенс — творча команда, що стояла за оскароносною трилогією. Цей художній фільм поєднує улюблені стрічки з новими персонажами, поверненням знайомих героїв і глибокою історією, яка знову відкриває завісу над подіями та змінює все, що ви знали про легендарну трилогію «Володар перснів» #Полювання_на_Ґолума #новина⚫️ Клуб дослідників Толкіна ⚫️

🎊 Сьогодні Вейну Ґордону Гаммонду виповнюється 73 роки!Гаммонд - видатний американський дослідник спадщини Дж. Р. Р. Толкіна, за освітою як це звично для дослідників Толкіна є філологом. Частину своїх публікацій видав у світі авторстві з іншими колегами, зокрема зі своєю дружиною Крістіною Скал. Науковий доробок пана Гаммонда в цій тематиці толкінознавства є досить поважним: його стараннями було видано низку різного роду книг, як власне авторства самого Толкіна, які пан Гаммонд редагував (як от "Роверандом" та "Фермер Джайлз із Гема"), так і власні книги, наприклад — J.R.R. Tolkien: Artist and Illustrator та The Lord of the Rings: A Reader's Companion. Загалом його стараннями було опубліковано близько 11-ти книг та ще 13 статей для різних видань. Серед них "Mellorn", "Amon Hen" та інші. За ці та інші свої заслуги він був нагороджений щонайменше 9-ма відзнаками. Від 1994 по 2025 рік включно. Ці відомі нагороди можна поділити на "Mythopoeic Scholarship Award for Inklings Studies" і "Tolkien Society Award". Остання нагорода доречі була вручена минулого року за видання збірки віршів професора в трьох томах: "The Collected Poems of J.R.R. Tolkien". Долучаємось до вітань та сподіваємось пан Вейн Ґ. Гаммонд попри вихід на пенсію у 2022 році ще порадує нас не одною публікацією з теми толкінознавства. ✍️ Чи доводилось вам читати якусь з книг пана Гаммонда ? Яку вважаєте найціннішою ? #дата 📆Клуб дослідників Толкіна📆

🖐 Інтерв'ю American Cinematographer з Пітером Джексоном | Частина ІІІ— AC: Кажуть, камера ніколи не повинна бути статичною.— Пітер: Це базується на моєму дуже простому принципі: камера є ще одним персонажем у сцені. Так само, як актор може виражати емоції, я твердо вірю, що рух камери підсилює емоційність сцени. Також камера може передавати глядачам ставлення, яке не залежить від персонажів, і часом цікаво використовувати цю перспективу, щоб дати глядачам точку зору, якої персонажі самі не усвідомлюють. Окрім цього я переконаний, що якщо рухати камеру розумно, це трохи більше занурює глядачів у фільм. Їм не доводиться самостійно інтерпретувати серію статичних кадрів; камера робить частину інтерпретації за них, що забезпечує більш м'який і комфортний перегляд фільму.— AC: Чи створювала ваша високомобільна камера проблеми з монтажем на знімальному майданчику?— Пітер: Ендрю був надзвичайно гнучким, і я думаю, що він дуже швидко зрозумів, з чим має справу, працюючи зі мною! Незважаючи на те, що за сценарієм або нашими домовленостями сцена мала бути знята певним чином, думаю, Ендрю розумів, що в день зйомок щось може змінитися. Це дозволило йому та його освітлювачу, Браяну Мансґрову, заздалегідь встановити обладнання та освітлення, щоб забезпечити максимальну гнучкість. Вони могли створити безліч різних образів на одному і тому ж майданчику.— AC: Чому ви знімали навіть прості діалогові сцени за допомогою декількох камер?— Пітер: Раніше я ніколи не використовував кілька камер одночасно, завжди уявляв собі зйомку кадр за кадром, тому це було вперше, коли я замислився над використанням декількох. Врешті-решт ми використовували їх для швидкості, бо якщо ви можете спроектувати два кадри і один кадр в одній і тій же установці, ви зазвичай виконуєте денну роботу вдвічі швидше. Ми знімали багацько, і використання декількох камер стало дуже хорошим способом трохи швидше впоратися з денною роботою.Мені сподобалося в цьому підході те, що навіть якщо для зйомки певної сцени була потрібна лише одна камера, можна було пошукати інші можливості для використання другої камери. Я почав використовувати другу камеру для зйомки кадрів, про які інакше навіть не подумав би. Я також міг знімати вставки, на яких актори беруть чашку, або робити більш крупні плани їхніх облич чи очей під час зйомки основного матеріалу. #інтервю Ваш Толкініст

☕️ Інтерв'ю American Cinematographer з Пітером Джексоном | Частина ІІ— AC: Ви вже були в процесі підготовки до зйомок, коли до вас приєднався Лесні. Як він вплинув на ваше бачення трилогії?— Пітер: Ми готували три фільми одночасно, тож ще до пошуку оператора у нас було більше роботи, ніж зазвичай. Після приєднання Ендрю деякі наші плани значно змінилися. Я люблю працювати в команді і вважав Ендрю своїм найближчим співпрацівником. Я приходив на знімальний майданчик з ідеєю, але як тільки ми починали розставляти акторів у сцені, ми розкривали наші плани і просили їх висловити свої ідеї [щодо зйомки]. Звісно, це впливало на наші початкові плани щодо сцени.Тим часом я почав міркувати, як зняти виступи, як змонтувати матеріал, щоб отримати драматичний ефект, і почав втрачати відчуття того, як компонувати кадр! Я дуже покладався на Ендрю в питаннях компонування кадрів, і він завжди знаходив цікаві речі, які можна було поставити на передній план, щоб створити образ. Я віддаю перевагу широким об'єктивам, а не довгим, і я також покладався на Ендрю; він іноді пропонував трохи довший об'єктив, щоб зробити сцену більш привабливою або щоб актори виглядали краще. Ендрю і я завжди намагалися надати акторам якомога більше свободи.— AC: Як Ви з Лесні підтримували візуальну цілісність у сценах, які ви не знімали і не режисирували?— Пітер: Для цього знадобилося багато зустрічей, і Ендрю брав участь в освітленні кожної сцени, незалежно від того, чи був він насправді на знімальному майданчику. Він спілкувався з іншими операторами і переглядав щоденні зйомки. У деякі дні, коли у нас було чотири або п'ять знімальних груп, після закінчення зйомок наприкінці дня нам доводилося переглядати п'ять годин матеріалу! Перегляд щоденних зйомок був схожий на перегляд «Ben Hur» або «Gone With The Wind»! Якщо всі були в місті, ми мали можливість переглянути зйомки один одного і обговорити їх. Якщо оператори були поза містом, Ендрю дзвонив їм, розмовляв про те, що вони зробили того дня, і обговорював ідеї на наступний день. Він завжди тримав руку на пульсі. На фото - Ендрю Лесні #інтервю Ваш Толкініст