Тріумф методуРозвиток архітектури можна представити як збільшення вимог до точності. На першій ілюстрації — Виставковий центр у Пекіні. Бюро Захи Хадід, вища архітектурна ліга (в англійській є хороше слово starchitect). Вимоги до точності космічні. Це архітектура перфекціонізму.На другій ілюстрації — брюсельська ратуша, брабантська готика, 1450-ті роки. В цій споруді є забавна особливість: фасад трошки несиметричний — права частина менша за ліву і членована інакше. Так само, наприклад, у Руанському соборі і в середньовічній архітектурі загалом. Річ у тому, що будівництво йшло дуже довго, іноді століттями, без апріорного проекту — від майстра до учня передавався метод, а не розміри. Велич цього методу полягає в тому, що він пробачає помилки. Від того, що фасад несиметричний, споруда не перестає бути прекрасною. Яскрава ілюстрація до великого дзенського прислів’я «Не вимагай точності там, де достатньо приблизності». З архітектурою Захи Хадід такий фокус не пройде. Форма жорстка. Метод помилок не пробачає.