Три кроки в нічЗненацька ми закохалися — нестямно, незграбно, нестерпно, безсоромно. І, мушу додати, безнадійно, адже таке шалене бажання володіти іншим можна вгамувати тільки всотавши й засвоївши кожну частинку його тіла і душі, — а ми навіть не могли знайти місця, щоб віддатися одне одному, як легко знаходять його діти бідняків. Після невдалого нічного побачення в її саду (про це в наступному розділі) нам не дозволяли іншого усамітнення, крім як лежати в тій частині пляжу, де назбиралося найбільше людей, і де нас, якщо ніхто й не чув, то кожен бачив. Там, на м’якому піску, за кілька кроків від дорослих, ми лежали цілий ранок, заворожені божевільною пристрастю, і користалися благословенними вирізами в часі і просторі, щоби торкнутися одне до одного. Її рука підкрадалася до мене, крізь пісок, короткими кроками тонких загорілих пальців, а потім у довгу обережну подорож вирушало перламутрове коліно. Іноді нам щастило піймати мить для солоного поцілунку, сховавшись за випадковими лаштунками ігор менших дітей. Ці зникомі доторки так роз’ятрювали наші здорові й недосвідчені тіла, що навіть блакитна прохолодь води, під якою тривала наша пригода, не повертала нам спокою.Без гугля. Тому, хто перший угадає книжку в коментах — особливий приз від дорогої редакції