Геннадій Труханов

Одеський зоопарк та Преображенський парк: від руїн до сучасного просторуУ 2000-х роках ці локації перебували у критичному стані: занедбаний парк та старі тісні клітки для тварин. Ми розпочали масштабне відновлення цієї території, щоб створити комфортний екологічний та історичний простір.Що нам вдалося зробити:🔹 Преображенський парк: Прибрали старі комерційні будки. З повагою до минулого створили Меморіальний комплекс з іменами перших будівничих Одеси.🔹 Нова логістика: Відкрили нову вхідну арку в мавританському стилі. Це дало нам змогу закрити старий вхід, щоб капітально відремонтувати Новощіпний ряд та облаштувати парковку.🔹 Сучасні вольєри: Замість радянських кліток ми побудували просторі домівки для ведмедів, тигрів, а до 100-річчя зоопарку відкрили новий лев'ятник.🔹 Порятунок під час війни: Наш зоопарк прийняв понад 700 домашніх тварин від переселенців та дав прихисток врятованим харківським білим левам.Попри війну та наслідки ворожих атак, роботи продовжувались. Нещодавно відкрили нові вольєри для павичів та лемурів, а спільно з партнерами планували проєкт сучасного слонівника.Бо Одеса оновлювалась.

Шановні одесити!Я хочу поінформувати вас про те, на якому етапі зараз перебуває ситуація з моїм громадянством.Як ви знаєте, ще 18 лютого я публічно звернувся до Президента України та всіх відповідальних органів. Я вважав, що главу держави могли просто ввести в оману, не розібратися до кінця або приховати від нього реальні факти. Я сподівався на конструктив і чекав реакції до останнього. Але, на жаль, дива не сталося. Ніхто нічого не переглянув.Тому мені довелося діяти виключно у правовій площині. 8 квітня цього року ми з адвокатами офіційно звернулися до Верховного Суду з позовом до Президента України. Наша вимога чітка: визнати указ (№782/2025) в частині, що стосується мене, незаконним та скасувати його.Це не просто заява на кілька сторінок. Наша позовна заява з додатками складається з 986 аркушів. Це офіційні матеріали, перевірені НАБУ, матеріали, отримані моїми захисниками на суді, та офіційні відповіді від іноземних адвокатів.Зокрема, там є офіційна відповідь від 30 грудня 2025 року, де чітко зазначено: у мене немає і ніколи не було громадянства Російської Федерації. Ця інформація офіційно отримана через міжнародних адвокатів країни великої сімки, а саме Італійської республіки - країни Європейської союзу та члена НАТО. Більше того, сама РФ із 2014 року офіційно заперечує, що я є їхнім громадянином. Але наші органи чомусь вирішили інакше. І найабсурдніше те, що СБУ до останнього, навіть після указу про припинення громадянства, не бачила жодних порушень і не скасовувала мій доступ до державної таємниці.Це рішення, на мою думку, приймалось спонтанно. Мене ніхто не викликав, ніхто не вислухав, ніхто не брав жодних пояснень. Просто був виданий указ.Але є і хороша новина. Верховний Суд спрацював дуже оперативно. Вже наступного дня, 9 квітня, суд відкрив провадження у справі. Більше того, в ухвалі суду зазначено, що задоволені всі наші клопотання. Зокрема, про залучення третіх осіб на стороні відповідача - Державної Міграційної служби України та Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області. А також задоволено клопотання щодо витребування доказів, які сторона позивача не мала можливості отримати.Я українець за народженням. Я народився, жив і працював в Одесі. З 2014 року я допомагав Збройним Силам України як власним коштом, так і завдяки своїй посаді міського голови. Я не пропустив майже жодного прильоту по нашому місту, щоб бути поруч із людьми. А сьогодні мене фактично позбавили можливості займатися будь-якою громадською чи професійною діяльністю.Ми вичікували до останнього, щиро сподіваючись на об'єктивність, що рішення переглянуть і указ буде скасовано без суду. Але процесуальні строки добігали кінця, і ми були змушені звернутися до суду. Я розумію, що відповідачем у цій справі є Президент України. Мені б дуже не хотілося доводити ситуацію до цього. Але перед законом мають бути всі рівні. Для Феміди немає значення, хто позивач, а хто відповідач.Тому сьогодні моя єдина надія — це незалежний, справедливий і законний суд. І ми будемо йти до кінця.Я щиро дякую кожному з вас за те, що ви залишаєтесь зі мною у цей непростий час. Ваша довіра і підтримка дають мені сили боротися за правду. Обов'язково триматиму вас у курсі. Дякую вам!

Дорогі одесити!Щиро вітаю вас зі святом Світлого Воскресіння Христового!Цей день завжди нагадує нам про головне: світло неминуче перемагає темряву, а життя перемагає смерть. І сьогодні ця істина є для нас найбільшою опорою. Наша країна і наше місто продовжують проходити через надважкі випробування, але наша віра лише міцнішає. Вона тримає нас разом і дає сили вистояти.Сьогодні щирі молитви лунають за українських захисників та захисниць. За тих, хто зустрічає цей Великдень на фронті, зі зброєю в руках. Просимо для них Божого захисту, мужності та здоров'я.Ми традиційно звертаємося до Заступниці нашого міста — Касперівської ікони Божої Матері. Просимо відвести біду від Одеси, вберегти наші родини, дати зцілення пораненим та сили всім, чиє серце болить після останніх трагедій. Ми віримо у вищу справедливість і перемогу добра.Нехай це свято принесе у кожну домівку душевний спокій, надію та такий довгоочікуваний мир для всієї нашої великої України.Молимось разом — і тримаємось разом.Христос Воскрес!

Сьогодні з подивом дізнався, що так званий виконуючий обовʼязки мера фактично звинуватив «попередників» у руйнуванні пам'ятки на Французькому бульварі, яке сталося минулого місяця. І що він начебто працює тільки пʼять місяців.Ну, по-перше, Ігор Миколайович чітко пішов за класичним анекдотом про чиновників і вже відкрив «перший конверт». А по-друге, він шостий рік працює в системі місцевого самоврядування, тобто, по суті, є попередником сам собі. Як і його перший заступник та більшість тієї зали, перед якою він сьогодні виступав. За ті 6 років, які ви сиділи поруч і були другою людиною після мера, я не чув від вас жодної пропозиції чи зауваження — ні у сфері збереження памʼяток, ні в будь-яких інших питаннях.Але якщо відкинути абсурд і перейти до фактів: за час моєї роботи ми вибудували системну роботу зі збереження історичного середовища, головним результатом якої стало включення центру Одеси до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це був фундаментальний крок для захисту міста.І завдяки прийняттю до ЮНЕСКО, перше, що ви повинні були зробити зараз у цій ситуації — це якраз звернутися до цього органу. Тому що тепер ви маєте цей надзвичайно серйозний міжнародний інструмент впливу, але чомусь ним не користуєтесь.Але реальна проблема, про яку зараз мовчать у кабінетах, полягає в іншому. Місто досі не має реальних повноважень впливати на ситуацію, адже ключові рішення ухвалюються на рівні Києва та області. Досі не створено координаційний центр і орган управління зоною ЮНЕСКО. Саме цей факт (а не міфічні «попередники») сьогодні блокує оновлення містобудівної документації та унеможливлює ефективний контроль за забудовою.Тому я вважаю, що потрібно і далі вимагати від центральної влади надати Одесі реальні повноваження для захисту своєї спадщини — це абсолютно правильний і єдиний дієвий крок. Місту потрібні реальні інструменти, а не багаторічна улюблена забава - звинувачення «папіредників».

Сьогодні своє свято відзначає одне з найкрасивіших та найрідніших для нас європейських міст — Венеція.У найтемніші для України часи Венеція довела, що є справжнім і надійним партнером Одеси. Ми щиро вдячні всім жителям та особисто мерові Луїджі Бруньяро за ту колосальну підтримку, яку ми відчуваємо постійно. Ми ніколи не забудемо 14 квітня 2023 року — день, коли пан Бруньяро особисто приїхав до Одеси з офіційним візитом. Зробити це під час повномасштабної війни, без страху і вагань, щоб просто бути поруч і довести справжню дружбу — це вчинок хороброї людини та справжнього лідера.Ця підтримка підкріплена реальними справами та важливими документами. Ще восени 2022 року ми уклали Договір про співробітництво між нашими містами, а під час візиту пана Бруньяро підписали Меморандум у сфері збереження нашої культурної спадщини. Для нас надзвичайно цінним є досвід італійських фахівців у реставрації архітектурних пам'яток та майбутній відбудові нашого міста. Саме завдяки потужній підтримці Венеції історичний центр Одеси був включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.Венеція простягнула нам руку допомоги не лише на рівні збереження архітектури, а й по-людськи. Місто надало тимчасовий прихисток для понад півтори тисячі українських біженців та висловило готовність допомагати з організацією відпочинку для дітей, які втратили на війні батьків.А у вересні 2025 року наша співпраця подарувала ще одну неймовірну подію — українські ветерани з Одеси вперше в історії взяли участь у легендарній Історичній регаті на Гранд-каналі. Серед тисяч глядачів з усього світу майоріли наші прапори, а екіпаж захисників, які пройшли фронт, вийшов на старт у традиційному ялі. Це стало символом того, що навіть після важких випробувань ми маємо силу перемагати — і на воді, і в житті.Від імені всіх одеситів щиро вітаю Венецію зі святом! Бажаю місту миру, процвітання та нескінченної краси. Впевнений, що попереду в нас ще багато спільних проєкті!Дякуємо за все. 🇮🇹🇺🇦

Світові тенденції чи шлях назад: чому Одесі потрібні електробуси?Спостерігаю за останніми заявами представників сьогоднішньої мерії щодо «неактуальності» електробусів і бачу в цьому небезпечну тенденцію. Це моє місто, і я маю право висловити позицію: відмова від цього проєкту через тимчасові складнощі зі світлом - це розписка у власному безсиллі та відсутність віри у майбутнє нашої країни. Якщо слідувати такій логіці, то давайте взагалі відмовимося від прогресу і повернемося до вугілля чи коней. Бо з паливом теж бувають кризи, то що тоді - пішки ходити?Проєкт на 13 мільйонів євро та 30 сучасних електробусів - це не просто закупівля машин. Це результат нашої багаторічної та виснажливої роботи з Європейським інвестиційним банком. Ми роками вибудовували репутацію Одеси як надійного партнера, проходили жорсткі міжнародні аудити та доводили спроможність міста реалізовувати масштабні екологічні проєкти. Ці кошти ми вибороли саме для того, щоб нарешті замінити застарілі маршрутки на сучасний транспорт, зокрема на таких складних напрямках, як селище Котовського через вулицю Семена Палія. Європа інвестує в «зелений» курс, і розірвати ці домовленості зараз означає закрити Одесі двері для великих інвестицій на десятиліття вперед.Зараз ми бачимо, як значні кошти з міського бюджету йдуть на ремонт вживаних дизельних автобусів, які нам дають у користування інші громади. Це латання дірок, яке не має нічого спільного зі стратегічним розвитком. Я впевнений в тому, що поки пройдуть всі процедури закупівель, оформлень і поставок - ситуація у нашій країні та в енергетиці стабілізується. Якщо ми зараз згорнемо програму по електробусах, ми втратимо час і довіру партнерів, які вже не повернути. Ми маємо будувати сучасну Одесу, а не створювати музей дизельних «пенсіонерів».

За 12 років роботи мером я бачив Одесу різною. Але є те, що залишалося незмінним щодня. Рано-вранці, ще до того, як місто остаточно прокидається, я бачив вас — людей, які виходять на наші вулиці. Двірники, електрики, слюсарі, тепловики, працівники аварійних служб. Ви завжди доглядали за нашим містом, роблячи його чистим, живим і затишним.Але повномасштабна війна змінила все. Зі звичайних комунальників ви перетворилися на справжній щит нашого побуту. Ви стали тими, хто допомагає Одесі оговтуватися та відновлюватися після ворожих атак. Ті, хто одними з перших прибуває на місця прильотів, під звуки сирен розбирає завали, зашиває понівечені вікна, лагодить труби та повертає в будинки світло й тепло.Сьогодні, у День працівників житлово-комунального господарства, я хочу сказати вам величезне людське дякую. За ваші невтомні робочі руки. За вашу сміливість. За те, що тримаєте наш комунальний фронт, незважаючи на втому, блекаути та небезпеку. Ви доводите свою любов до Одеси не гучними словами, а щоденною важкою працею.Бажаю вам міцного здоров'я, злагоди у ваших родинах, спокійних змін і найголовнішого сьогодні — безпеки та миру.Зі святом! Ми вас дуже цінуємо.

🏥 Єврейська лікарня. Найстаріший медичний заклад Одеси, який ще десятиліття тому потребував негайного порятунку. Історичні корпуси руйнувалися, а умови лікування не відповідали жодним стандартам.Масштабне відродження ми розпочали у 2015 році. Крок за кроком спеціалісти відновлювали відділення, не зупиняючи роботу лікарні.🔹 Першим нове життя отримало реанімаційне відділення. Його повністю переоснастили сучасною апаратурою та функціональними ліжками.🔹 Згодом відкрили оновлену гінекологію та нейрохірургію, де вперше створили умови підвищеного комфорту: інклюзивні палати з душовими та сучасні операційні блоки.🔹 Революційним кроком став запуск єдиного приймально-діагностичного відділення за принципом «Emergency Department». Ми ліквідували стару радянську систему: тепер уся діагностика - комп’ютерна томографія, рентген та аналізи - зосереджена в одному місці, що рятує життя у критичні моменти.🔹 У 2025 році наша модернізація вийшла на новий етап. Розпочато створення відділення реабілітації та Центру ментального здоров’я. А для повної безпеки лікарня отримала нову модульну котельню та енергонезалежність.Лікарня №1 - найкращий приклад збереження історії міста та системного розвитку медицини.Бо Одеса оновлювалась.

Днями журналісти спитали мене про мої дії у перші дні повномасштабного вторгнення. Начебто я мовчав. Війна ще триває, тому писати мемуари зарано, але розповім про те, що пам’ятаю найчіткіше. Покажу те, що є у публічному просторі і кожен може це знайти - щоб раз і назавжди закрити цю тему.24 лютого 2022 року замість запланованого засідання виконкому звернувся до одеситів: в країні воєнний стан, місто працює в нових реаліях, головне – зберігати спокій.Далі – безперервна робота: облаштування блокпостів, евакуація населення, забезпечення військових і переселенців, прийом поранених, підтримка лікарень, транспорту, комендантська година та інше. Ми першими в Україні створили добровольче формування територіальної громади, зареєстрували його, та отримали зброю. На той час до нього увійшли понад 500 добровольців, які виявили бажання стати на захист міста. Все це - разом із тисячами одеситів.Окремий фронт – інформація. Одеса також стала першим містом України, що запустило офіційний Telegram-канал для сповіщення про повітряну тривогу. Розуміючи нагальну потребу - створили Центр інформаційної оборони, для іноземних та українських ЗМІ, який працював 24/7, щоб інформувати людей, розвінчувати фейки та надавати перевірені дані. Одеса встояла. І я знаю, що вистоїть далі. Слава Україні!

Коли мені було 8 років, загинув мій батько. Мене виростила мати.Я на власному досвіді знаю, що таке неповна родина. Знаю, як вулиця може затягнути підлітка і наскільки важливо вчасно отримати правильне оточення, спорт та дисципліну. Саме це формує з дитини Людину.Свою громадську діяльність я почав саме через дітей. Згадайте 2004 рік: в Одесі було багато безпритульних, які жебракували та жили в теплотрасах. Тоді ми забирали цих дітей просто з вулиці. Завдяки нашій федерації таїландського боксу ми давали їм мету, виховували з них не просто повноцінних громадян, а чемпіонів.Тому тема дітей для мене — це не політика. Це особисте. Як для батька і як для дідуся.Сьогодні відвідав презентацію Громадської організації «Діти.UA».Її створили професіонали, з якими ми пліч-о-пліч працювали багато років - Олена Буйневич, Юлія Нікандрова та Олена Орлова. Це не просто фахівці, це справжні одеські мами, які знають систему зсередини.Ми обговорили їхнє бачення. Це саме те, чого зараз потребує місто:✅ Не хаотична допомога, а системна модель супроводу «єдине вікно».✅ Превенція (попередження проблем), а не гасіння пожеж.✅ Реальні зміни до законодавства.Я пишаюсь тим, що за роки нашої спільної роботи в Одесі ми не втратили жодного дитячого закладу. Навпаки - будували школи, Палац дитячої творчості, стадіони, укриття.І зараз, коли ці досвідчені люди об'єднуються в громадський сектор, щоб допомагати дітям під час війни, я, звісно, буду це підтримувати.Вже маємо спільні ідеї щодо інклюзивної освіти та психологічної підтримки.Інвестиції в дітей — це стратегічна безпека міста.Бажаю успіху ініціативі! І я завжди поруч!