За два дні до мого дня народження, мені постановили підозру на онко, а вже за чотири дні зробили біопсію.Чекати на результати місяць і один день.Як людина, яка працює з мисленням, я розуміла, що якщо там нічого і нема, то за такий час думками можно зробити. Бо звісно, коли мене прогнали по лікарям і написали підозру, а я не так давно супроводжувала обох батьків в онко, я знаю що це, то настрій був так собі. При цьому я сама розуміла, що вірогідність є, бо заовердохуя моментів, де мені потрібно було бути скелею і не проживати власне.В нас у всіх є ракові клітини, питання тільки одне, чи встигнуть вони нас вбити раніше ніж смерть.На груді в мене красовалась яскраво червона пляма, яка поступово ставала більше.Нагадаю, повідомили мені сьомого вересня, а біопсія дванадцятого. Не так багато днів. І мій мозок почав торгуватися, що будь які практики марно, не встигну. Але я згадала, як в дитинстві бабушка взяла мій палець з вирізаним шматом м'яса до кістки, приклала колос, полила водою, пошептала і на ранок не було і сліду. Я так не вмію якщо що 🤣, але я цим привела себе в тяму.- зберись тряпка, ти бачила в житті багато чого, що не піддається логиці.І я почала заходити в практики і шукати, шукати і проробляти. Це просто читати, але не проживати, я відчувала сильний біль в ключицях, мене жгло, я вийшла на такі родові історії, про які навіть не чула. Я пропускала, проживала, підіймала пласти. І вдень біопсії пляма була 5 мм.Лікар яка проводила, була здивована, що взагалі призначили.Сьогодні мені повідомили результат, нічого страшного. Але сьогодні я вже була готова, до будь якого. Без торгу.Кожна точка, де ми опиняємось це наслідок попередніх виборів. Це і є те, що називається карма. А не те, що модно нею називати.