Так як сьогодні я досить багато разів за день відмовила у наставництві. Я відчуваю потребу пояснити, для кого підходить наставництво. Тільки для тих, хто чітко знає куди хоче прийти, але поки по різним причинам, досі не там. Наприклад. Хочу написати книгу - але Хочу вже декілька років, а книга досі не написана Хочу створити свою справу (знаю яку), але є страхи і сумніви Хочу вийти з операційки, але поки бізнес займає весь час і ні не яке інше життя сил не лишається Тобто в наставництво можно зайти, з дуже конкретним запитом, куди як результат ми маємо вийти в кінці. Кому не підходить наставництво:- нема сил, апатія, нічого не хочу - не влаштовує те як живу зараз- боюсь нових стосунків, бо мене постійно зраджують.- не можу знайти нормальну роботу - боюсь почати практикуЦе все запити на роботу в сесіях психокорекції. Різниця - в другому варіанті ми чинимо те, що зламано. І поступово відбувається зцілення. В наставництві, ми змінюємо програми які здорові, але в даний час блокують. Наприклад: Програма "глобальщик/детальщик"Перший стоїть перед лісом і бачить весь ліс, другий стоїть перед лісом і бачить кору на дереві. І один з варіантів, детальщик не може почати процес створення своєї справи, бо йому життєво необхідно прорахувати всі всі всі всі моменти. В бізнесі це неможливо, бо бізнес це гра, з певною кількістю невідомих. Тому в наставництві ми просто на час досягнення мети через спеціальні техніки зсуваємо програму трохи в сторону глобального мислення. Тож між наставництвом і супровідом в психокорекції дуже велика різниця. Наставництво для тих, в кого і так все ок, але хочется краще. Психокорекція для тих, кому зараз не ок.