НАС НАПАРЮВАЛИ З ПОЗИТИВНИМ МИСЛЕННЯМ. Фото з останнього пред день народження до війни. Тоді ще всі живі, я щаслива, мої поодинокі претензії смішні і безглузді. Там, мені ще трохи тридцять сім, а сьогодні сорок один. Я проходила різне, та з цього різного завжди відштовхувалась і знаходила виходи. Війна стала непереборною силою. Я зрозуміла крилату фразу - можно все, поки всі живі. Можно виправити мріяти, хотіти, досягати, падати, взлітати, радіти, але тільки поки всі живі. Коли втрачаєш цінність високого порядку , позитивне мислення до пізди (сорі, але як є). Того, хто каже тобі - все що не трапляється, трапляється на краще, ти хочеш вбити. В якийсь момент я зрозуміла - ок, я в пеклі. Але ж і з пекла має бути вихід. Я пройшла (прохожу) через потужну трансформацію. Щоб це зробити, спочатку маєш померти, вся стара версія тебе. І це не гарантує, що ти раптом підеш по сходах вгору. Ти просто зможеш в принципі йти, пагорбами. Я задумалась - якого хуя тридцять років світ тошнить мільйонами книжок і фільмів про позитивне мислення і я сама була впевнена, що воно працює. Але ніт, погане з тобою трапляється, навіть якщо ти сама позитивна людина у світі. І тоді, я зрозуміла, що є ДО МИСЛЕННЯ. Я зрозуміла як ппацюють системи: від держави, до бізнеса, родини і кожного з нас окремо. Я почала писати про це книгу. Якщо у вас є бажання підтримати мене в цьому, то привітання з днем народження можно скинути на банку. Ніколи не просила для себе особисто, але на книгу потрібен редактор, а так як українська моя кульгава - гарний редактор. А я дуже хочу, щоб ця книга побачила світ. Нічого схожого ви не читали. Послання куди, https://send.monobank.ua/jar/88hX4F9FzQ обійняла, підняла. Ваша Жигір.