Сьогодні клієнтом на сесії була я. Як це буває часто, сесія виводить не туди, з чого починався запит. Запит мій був - я не запускаю телеграм канал по підписці, хоча вже все зроблено і назва чудова "місце без ролей" і концепт я розробила який мені дуже подобається, через ромб балансу: тіло, діяльність, емоційні контакти, сенси, все підготовлено, вже разів чотири про нього заявляла, але чомусь не роблю Чому - не розумію. Знаєте куди мене це вивело ? Страх зробити іншим боляче. Через стратегію в дитинстві, коли я знала що мама палить, але я робила вигляд що не знаю, щоб батьки не сварились. Коли я знала, що бабушка, яка після того як ми з братом казали, що йдемо до дому, втрачала свідомість і одним оком підглядала за нашою реакцією, страшений маніпулятор. Стратегія робити покер фейс і грати в дурня, що ти не розумієш що відбувається, підтримувати чужу гру, щоб загладити кути і не було конфліктів, щоб нікому не було боляче що його розкусили. А зараз, коли я майстер НЛП в мене є надздібності, я з одного допису можу витягти основні травмовані фіксації людини. Коли людина говорить, я не можу стулити вуха і не чути як вона сипле обмежуючими переконаннями, узагальненнями та інше. Навіть сьогодні під час інтервізії, дівчина яка була в ролі консультанта спитала чи я вже отримала сертифікат від WAAP , а я не знаю бо я не перевіряла, мені то неважливо. Вона обронила таку фразу - ну сертифікати потрібно збирати, бо без бумажки ти ж... тож нам потрібні ці сертифікати. І я відразу зреагувала - кому нам?)А вже потім подумала - Жигір ну чому тобі не мовчиться, це не сесія, вона не клієнт і не було запиту на роботу з синдромом самозванця. Розумієте, цієї однієї фрази за очі, щоб зрозуміти що синдром самозванця на очі, а там вже не складно вийти на базовий конфлікт, там же або казали - ти хто щоб мати свою думку (за мала), або хвалили тільки за гарні відмітки в табелі або ще не так багато цих або. І я вже бачу блок схеми в голові і образ людини без цього синдрому. Але ЗАПИТУ до мене про це не було. Ось така цікава знахідка. Я не запускаю телеграм канал по підписці, тому що боюсь ранити людей своїми знахідками про них, коли вони ще до того не готові. Боюсь бути не достатньо бережною. Боюсь перетнути в своєму відчутті загостренної справедливості і бажанні щоб всі навколо ставали доросліше, жили своє якісніше життя. Якщо вам здається, що у вас нема з чим працювати над собою - вам здається. Саме для того розповідаю свій кейс.