Для тих, хто давно не був просто сином чи донькою.

Для тих, хто залишив дім, Маму й Тата, свою Сім'ю і пішов працювати, лікувати, будувати, рятувати, просто жити далі...

Для тих, хто вдень тримається, а вночі іноді хоче лише одного, знову стати маленьким і почути: Синок-Доню іди додому. Ми тебе чекаємо...

Ми так часто хочемо повернутися в дитинство… до Матусі до Татуся! Коли будь-яка подія була святом. Але про це пізніше…

Коли я був маленьким хлопчиком, Новий рік, Різдво та День народження були найулюбленішими моїми святами! Також я любив грати у футбол, баскетбол та теніс… Часто журили мене за порвані штани і за те, що не слухався...

Краще дитинство мого життя!

Ну ось я подорослішав... Вступив до медичного університету.

Студентство це РАЙ. Веселощі, подалі від батьків. Одним словом – Самостійність!

А потім... Сесія... Проблеми... Кава... Книги... Кава... Сльози... Любов... Радість... Зрада... Ненавиджу... Це не моє... Навіщо воно мені потрібно... Знову книги... Знову кава... Безсонні ночі... Курація... Похвала...

6 років... Випускний... Інтернатура…

ПЕРЕМОГА! Я ЛІКАР!..

А далі... Мені страшно! Хочу спочатку... 1 курс... в 1 клас...

Я сплю...

НІ, РЕАЛЬНІСТЬ!..

Я ж ЛІКАР!..

Не виходить... Проблеми... Кава... Книги... Знову кава... Сльози... Любов... Радість... Зрада... Ненавиджу... Це не моє... Навіщо воно мені треба...

Знову книги... Знову кава... Безсонні ночі... Проблеми... Похвала... Сльози...

11 років...

ДОСВІД!..

ПЕРЕМОГА! Я ЛІКАР! Я ТАТУСЬ!..

Дзвінок у двері. Ніч... Дитина плаче... На роботу... Нерви... Кава... Кава... Знову кава... Забув поїсти...

Захворів... Мине...

Сильно захворів...

Я сильний тато!

ПЕРЕМОГА! ВСЕ ДОБРЕ!..

А потім питання сина:

– Тату, ти лікар?
– Так, синочек.
– Тяжко тобі було?
– Так.
– Чому?
– Дуже важка професія.
– Як ти впорався?
– Я ж сильний тато, добрий лікар.
– Тато?
– Що?
– Я буду, як ТИ!..

Як же я хочу іноді бути маленьким… Повернутися в дитинство… до Мами та Татка! Коли будь-яка подія була святом… і бути таким сильним, як вони...

Присвячується найкращому дитинству в моєму житті…

Матусі! Батьку! Коханій дружині та єдиному Сину!..

… І Вам, дорогі колеги та читачі ❤️

p.s. цей текст я написав у перші дні, коли почалося повномасштабне вторгнення...напевно, саме тоді особливо хотілося знову стати маленьким. І просто бути поруч із Мамою та Татом…