Мурашки на шкірі трупа: міф чи посмертна реальність?"Невже у померлої людини можуть з'явитися мурашки по шкірі?" — саме таке запитання мені поставив один із підписників. На перший погляд це звучить як сюжет містичного фільму. Але в судовій медицині містиці немає, лише анатомія, фізіологія та закони біохімії. І відповідь може здивувати: так, посмертні "мурашки" дійсно існують. Те, що ми називаємо "мурашками по шкірі", у медицині має назву — пілоерекція. Біля кожної волосяної цибулини розташований крихітний гладкий м'яз — м'яз-підіймач волосини (musculus arrector pili). Коли людині холодно або вона переживає сильні емоції, симпатична нервова система змушує ці м'язи скорочуватися. Волоски піднімаються, а на шкірі з'являється характерний рельєф, який ми називаємо "гусячою шкірою". Для наших волохатих предків цей механізм мав практичне значення, він допомагав краще утримувати тепло та візуально збільшував розміри тіла перед небезпекою. У сучасної людини це лише рудиментарний рефлекс. Після смерті людина вже не відчуває ні страху, ні холоду. Однак її тканини ще певний час зазнають закономірних біохімічних змін. Після зупинки кровообігу припиняється утворення АТФ — основного джерела енергії для м'язових клітин. Без нього м'язи втрачають здатність розслаблятися, і поступово розвивається трупне заклякання (rigor mortis), доречі я вже якось докладно писав про це явище. Цей процес охоплює не лише великі скелетні м'язи, а й ті самі мікроскопічні м'язи-підіймачі волосся. Вони також фіксуються у скороченому стані, через що на шкірі може з'явитися характерна "гусяча шкіра". Тобто це не остання реакція організму, не ознака того, що людина щось відчуває чи замерзла, і тим більше не містичне явище. Це звичайний наслідок посмертних біохімічних процесів. Найчастіше виражену посмертну пілоерекцію можна спостерігати при смерті від переохолодження та при утопленні, особливо в холодній воді. Низька температура сприяє тому, що скорочення м'язів-підіймачів волосся стає більш помітним. Чи залишається це назавжди? Ні. Коли через 2–3 доби трупне заклякання поступово зникає внаслідок аутолізу та початку гнильних змін, м'язи втрачають свою фіксацію, а разом із нею зникає і "гусяча шкіра". Саме такі, на перший погляд, незначні деталі для судово-медичного експерта можуть мати діагностичне значення. Адже те, що багатьом здається містикою, у більшості випадків має цілком логічне, фізіологічне та наукове пояснення.