Ціна останнього кроку. У багатьох, вигляд мертвого тіла самогубця, не викликає приємних відчуттів, а навпаки, викликає огиду. Психіка багатьох людей, особливо дітей, які побачили такі страшні речі, буде непоправно травмована. Співчуття до самогубця такі картини не викликають навіть і у їхніх близьких.Практично кожне оформлення такої події не обходиться без засудження, моралізування сусідів чи випадкових людей, та що там казати, навіть у санітарів моргу.Оформлення місця події відбувається не так, як у кіно. Щоб встановити час смерті, прямо на місці події у пряму кишку трупа вводять термометр. Вимірювати температуру потрібно не менше 2-3 разів з інтервалом в 1 годину. Весь цей час труп лежить на загальному огляді без спідньої білизни із градусником у задньому проході. При цьому оголюють інші місця, описуючи ушкодження на самогубці. Можливо, деяким ненормальним роззявам це і доставляє насолоду, чого не можна сказати про понятих, інших нормальних людей і особливо про родичів суїцидента.Для них особливо неприємно те, що вони змушені прибирати наслідки самогубства, робити ремонт, відновлювати зіпсовані речі тощо.Навіть санітари не будуть дивитися на цю ситуацію зі скорботним виглядом, просто носитимуть і возитимуть на каталці те, що раніше було тілом людини, яка сама відмовилася від життя. Вони не обливатимуться сльозами, а будуть ставитися до нього, як до відпрацьованої тканини, з якої раніше складалася людина, яка забезпечила їх зайвою вкрай неприємною роботою.PS: Нехай цей пост виглядає і цинічно, але правдиво! В першу чергу треба думати не про те як втекти від своєї проблеми, а те які проблеми ви залишите своїм рідним та близьким!Красивого суїциду не буває! Наприклад від спроби повішення наступить дефекація калу, сечі чи сперми одночасно. При падінні із висоти 9 поверху, голова патологічно буде знаходитися між ногами. Чи при спробі застрелитися, дрібні частинки мозку і кісток черепу будуть по фен-шую накладені на стелі де можно уявляти для себе якісь малюнки чи візерунки... а наприклад при спробі кинутися під потяг, то ще та картина, коли кишківник накручується на колеса як спагетті на вилку, а голова як футбольний м'яч котиться під составом потяга на шаленій швидкості... Чи при падінні з моста у воду, спочатку тіло отримає безліч переломів, а вже потім повільно помре від аспірації від неможливості собі допомогти... Можу продовжувати і продовжувати, це лише краплина в безмежному океані на що люди можуть піти заради смерті, і не таке мені приходилося досліджувати. Саме страшне, що в 90 відсотках випадків, людина яка має можливість обдумати, а саме в момент вже нанесення собі смертельного ушкодження, починає жалкувати про своє рішення!.. 🔸🔸🔸🔸🔸🔸🔸🔸🔸🔸🔸🔸🔸🔸Пошук сенсу життя це не ознака хвороби, а ознака того, що людина прагне зробити своє життя свідомим. Світ не дає готових відповідей, але це дає нам свободу створювати власні сенси, радіти кожному дню та дбати про те, щоб життя було наповненим і яскравим.Дякую за увагу дорогі читачі, бережіть себе і обирайте життя 💓 Завжди ваш, лікар СМЕ Юрій 🤗